само повинно бути відображене у складі даного критерію;
відповідність обсягів і структури експорту-імпорту продовольства безпечному для даного регіону рівню, що визначається можливостями економічно доцільного виробництва основних (життєво важливих) продуктів харчування в регіоні. Даний критерій безпосередньо встановлює безпечне співвідношення внутрішньорегіонального виробництва і міжрегіональної торгівлі;
відповідність якості і безпеки продовольства вимогам санітарно-гігієнічних екологічних і епідеміологічних стандартів здорового харчування. Даний критерій характеризує вимогу дотримання якості продовольства для забезпечення продовольчої безпеки.
Наведені вище критерії повинні знайти свій вираз у низці показників, що кількісно визначають стан продовольчої безпеки відповідно до цих критеріїв. Для кожного з основних критеріїв можливе визначення низки показників, з яких один є найістотнішим для характеристики продовольчої безпеки за даним критерієм. Так, для характеристики безпечного рівня імпорту основним показником є коефіцієнт самозабезпечення, розрахований на вартісній або енергетичній основі. Такі показники можуть розраховуватися безпосередньо або бути комплексними показниками, що складаються з декількох складових.
Як було показано, чинники, що визначають ступінь продовольчої безпеки регіону в сучасних умовах, можуть мати короткостроковий характер дії. До довгострокових чинників належать:
групи населення, що живуть за межею бідності і не мають достатнього доходу для придбання мінімального набору продуктів харчування;
населення територій, продовольче постачання яких не забезпечується ринковими механізмами через зовнішні чинники (наприклад, транспортну недоступність);
незбалансованість харчування з певних складових, що призводить до втрати здоров'я нації або окремих груп населення;
низький контроль над безпекою продуктів харчування, через що продовольство стає загрозою життю і здоров'ю нації;
виснаження природного потенціалу аграрного виробництва в країні призводить до зниження рівня продовольчого забезпечення нації;
низький матеріально-технічний, фінансовий, науково-технологічний потенціал сталого відтворення сфер АПК.
До чинників короткострокового характеру, які несуть потенційну загрозу продовольчої безпеки регіону, належать такі:
нестабільність аграрного виробництва і можливість природних катаклізмів, що знижують продовольче забезпечення в окремі періоди;
велика залежність продовольчого забезпечення регіону від зовнішніх джерел на фоні нестабільної кон'юнктури національного та світових ринків і валютних надходжень від імпорту;
нестабільне зовнішньополітичне становище країни у світі може призвести до торгового ембарго та інших подібних санкцій.
Показники, що застосовуються для оцінки рівня регіональної продовольчої безпеки, можуть бути як абсолютними, так і відносними. Абсолютні показники (наприклад, валовий продукт сільського господарства регіону, вартість мінімального набору продуктів харчування) є важливими характеристиками стану АПК і продовольчого ринку регіону. Проте більшість з них дає змогу тільки побічно оцінити рівень продовольчої безпеки. Тому особлива роль у системі показників продовольчої безпеки належить відносним показникам, що робить можливим визначення рівня явищ, які характеризують продовольчу безпеку, і зіставлення стану продовольчої безпеки в різних регіонах незалежно від міжрегіональних відмінностей у структурі та рівні виробництва і споживання продовольства. При цьому для повнішого аналізу продовольчої безпеки регіону такі показники повинні бути доповнені розрахунком абсолютних величин.
Визначення значень названих основних показників дає змогу порушити питання кількісної характеристики рівня продовольчої безпеки регіону на основі найзагальнішого інтегрального показника - індексу продовольчої безпеки регіону IFS. Останній може бути розрахований як середньозважене значення його показників, при цьому може бути розрахований індекс поточної і довгострокової продовольчої безпеки з використанням різних вагових оцінок показників [4, c. 76].
Аналіз стану продовольчої безпеки регіону, відповідно до встановлених критеріїв, може здійснюватися за вказаними чотирма напрямами шляхом деталізації і розрахунку показників у динаміці за багато років, що характеризують поточний стан і тенденції зміни цього стану.
Для характеристики стану споживання продовольства в регіоні можуть бути розглянуті такі показники:
Склад і структура населення регіону, що дають змогу виявити частку міського і сільського населення, населення працездатного віку, пенсіонерів, а також очікувану тривалість життя при народженні.
Величина прожиткового мінімуму, вартість мінімального продовольчого кошика порівняно із середньомісячною зарплатою і виплатами соціального характеру, середньомісячною пенсією. Кількість населення з доходами, що нижче за величину прожиткового мінімуму. Частка витрат населення на купівлю продуктів харчування у структурі витрат. Купівельна спроможність населення.
Розподіл грошових доходів у суспільстві (децильний коефіцієнт стратифікації, індекс Джині).
Калорійність і структура місячного раціону харчування, середнє споживання основних продуктів харчування, співвідношення з раціональними нормами харчування.
Динаміка і рівень цін на продукти харчування. Зміна вартості продовольчого кошика.
Розвиненість інфраструктури торгівлі продуктами харчування, структура роздрібної торгівлі.
Для характеристики потенціалу агропромислового комплексу регіону пропонується використання таких показників:
Рівень і структура виробництва найважливіших видів продукції рослинництва і тваринництва та продуктів харчування в динаміці (абсолютні значення і на душу населення). Урожайність сільськогосподарських культур, продуктивність худоби і птиці.
Стан матеріально-технічної бази АПК (парк основних видів техніки, знос основних фондів переробної промисловості, інвестицій в АПК). Показники фондо-, механо-, енергоозброєності сільськогосподарських і переробних підприємств.
Питома вага сільського господарства у валовому регіональному продукті.
Індекс співвідношення цін на сільськогосподарську і промислову продукцію (диспаритет цін).
Питома вага витрат сільськогосподарських товаровиробників.
Стан соціальної інфраструктури села.
Розміри державної підтримки аграрного сектора.
Показники формування регіонального продовольчого фонду.
Наявність і стан природних ресурсів сільськогосподарського призначення (площі сільгоспугідь, внесення добрив, ерозійні процеси).
Фінансовий стан підприємств АПК.
Для характеристики експорту-імпорту продовольства в регіоні аналізуються такі показники:
Увезення-вивезення продовольчої продукції.
Самозабезпечення продовольством (частка імпортного продовольства і продовольства, увезеного з інших регіонів, у кінцевому споживанні регіону) за основними видами продовольчої продукції.
Відносини споживання продовольства на душу населення за рахунок регіонального виробництва до раціональних норм споживання за основними видами продуктів харчування.
Для оцінки якості продовольства в регіоні можливе застосування таких показників:
Обсяги виявленої продовольчої продукції, що не відповідає вимогам якості.
Вміст шкідливих речовин у проінспектованій продукції.
Відношення кількості продукції,