Для характеристики продовольчої незалежності регіону в реальних умовах можна використовувати модифікований перший метод, при цьому в розрахунках враховуються не всі вироблені і спожиті в регіоні продукти харчування, а тільки ті, що входять до складу основних (життєво важливих) продуктів. Під такими продуктами розуміються продукти харчування, що традиційно виробляються не території України і є за структурою і обсягами основою харчового ринку населення.

Застосування загальновизнаного межового значення рівня продовольчої незалежності у 20 % для характеристики стану продовольчої безпеки регіону може бути виправдане тільки для розвинених в аграрному відношенні регіонів, що мають достатній біокліматичний потенціал для виробництва всієї решти продуктів харчування. В інших випадках повинні розраховуватися безпечні рівні для кожної групи продуктів харчування з урахуванням можливостей економічно доцільного виробництва продукції даної групи в регіоні і наявності сталих міжрегіональних зв'язків у межах України з ввезення даної групи.

Найскладнішою видається кількісна оцінка якості продовольства, оскільки результати виявленої в ході перевірок і інспекцій невідповідності вмісту в продуктах харчування шкідливих для здоров'я речовин нормативним споживанням або невідповідності продукції встановленим стандартам можуть бути використані для оцінки якості всієї продовольчої продукції тільки з певним ступенем похибки. При цьому найбільш застосовним показником (хоча він і характеризує загальну якість продовольства тільки побічно) може бути визнане відношення кількості продукції, визнаної органами контролю відповідною вимогам за якістю, до загальної кількості проінспектованої продукції.

Розрахований на основі описаного методу індекс продовольчої безпеки регіону IFS дає змогу охарактеризувати рівень продовольчої безпеки з метою аналізу динаміки його зміни і порівняння регіонів за цим рівнем. Недоліком даного показника є певна умовність визначення забезпеченості або незабезпеченості продовольчої безпеки регіону на його основі (при цьому очевидно, що чим вищий показник, тим кращий стан регіональної продовольчої безпеки). Оскільки у світовій науковій практиці для оцінки забезпеченості продовольчої безпеки найбільшого поширення набули порогові значення основних складових її чинників, доцільним є доповнення показника IFS низкою показників, для яких установлені такі порогові значення. Порогові значення чинників продовольчої безпеки визначаються залежно від національних демографічних і природно- економічних особливостей кожного регіону, при цьому як чинники можна взяти диференціацію доходів і споживання, середній рівень споживання білка тваринного і рослинного походження, рівень бідності й убогості, деградація особи і сім'ї, зростання смертності, зокрема дитячої, рівень середньої тривалості життя.

Остаточний висновок про стан регіональної продовольчої безпеки може бути зроблений тільки на основі комплексного аналізу всієї сукупності показників соціально-економічного стану домогосподарств, стану продовольчого ринку, всіх сфер агропромислового комплексу і природних ресурсів сільськогосподарського призначення регіону, а також міжрегіональної і зовнішньої торгівлі.

На основі визначення проблемних областей (для яких значення розрахованих показників найменші) повинні формулюватися пріоритетні напрями державного регулювання, визначатися цілі й методи їх досягнення в рамках системи забезпечення продовольчої безпеки регіону. Таким чином, аналіз показників, що застосовуються для характеристики стану продовольчої безпеки, є об'єктивною основою формування стратегії і тактики її забезпечення.

Література:

1. Борщевський П. Продовольча безпека країни : стан і тенденції / П. Борщевський, Л. Дейнеко // Розбудова держави. - 2007. - № 1 - 6. -

2. С. 66-73.

3. Власов В. І. Глобальна продовольча проблема : [монографія] / В. І. Власов. - К., 2001. - 506 с.

4. Воротін В. Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій : [монографія] / В. Є. Воротін. - К. : Вид-во УАДУ, 2002. - 392 с.

5. Губський Б. В. Внутрішні та зовнішні фактори економічної безпеки України / Б. В. Губський // Стратегічна панорама. - 2006. - № 1-2. - С. 75-79.

6. Дєгтяр А. О. Державно-управлінські рішення: інформаційно- аналітичне та організаційне забезпечення : [монографія] / А. О. Дєгтяр. - Х. : Вид-во ХРІДУ НАДУ "Магістр", 2004. - 224 с.

7. Мостовий Г. І. Агробізнес : державне регулювання : [монографія] / Г. І. Мостовий. - Х. : Основа, 2002. - 300 с