УДК 340.15 (477)

В.В. РОССІХІН

МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ І МІСЦЕ В НЬОМУ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СИСТЕМИ

Розглянуто місце пенітенціарної системи в механізмах державного регулювання.

The place of the jail system in the mechanisms of the state adjusting is considered.

Термін "механізм держави" або "державний механізм" давно посів міцне положення в системі знань про право й державу. Однак єдиного, загальновизнаного визначення механізму держави поки не існує. Проте не можна не помітити, що висловлені в літературі точки зору з цього питання незмінно зв'язують між собою поняття механізму держави та державного апарату (органів держави, державних органів).

Проблеми організації та функціонування державного механізму у вітчизняній науці почали розроблятися ще в 50-ті рр. ХХ ст. [13]. З тих пір було проведено досить велику кількість наукових досліджень щодо організації та функціонування механізму держави [6 - 8; 10].

Можна виділити дві найпоширеніші точки зору. Перша - поняття механізму держави та державного апарату тотожні між собою. Іноді при такому підході говориться про механізм держави "у вузькому змісті". Друга - поняття механізму держави є більш широким - порівняно з поняттям державного апарату, і останній визнається складовою частиною механізму держави. У цьому випадку мова йде про механізм держави "у широкому змісті". Представниками першої точки зору є, зокрема, М. Хмелін, В. Нерсесянц, М. Байтін [2, с. 98] та ін. На їхню думку, під механізмом (апаратом) держави мається на увазі організаційна структура державної влади, інституціальна форма існування держави та здійснення державної влади.

Поняття "механізм", "апарат", використовувані при характеристиці держави, сходять до механістичних уявлень про державу як про машину, технічний апарат, точний механізм, які є моделлю і зразком для конструювання та роботи державної машини. Таке уподібнення держави - машині, системи державно-владних установ - технічному механізму тощо має суттєві недоліки, оскільки ігнорується специфіка держави та державної влади. Держава - це не технічне, а соціальне утворення. Воно будується, структурується та діє за законами і правилами не механіки та техніки, а права, що виражає ступінь і міру розвиненості свободи людей.

Друга точка зору не настільки однорідна, як перша. Однак треба помітити, учені, що підтримують її, одностайні в думці, що неодмінною частиною механізму держави є державний апарат, але при цьому досить по-різному визначають інші складові частини механізму держави. Так, одні вчені в механізмі держави, крім державного апарату, виділяють так звані матеріальні придатки. До них, як правило, відносять збройні сили, поліцію (або міліцію), органи безпеки, виправні установи та ін., іншими словами, збройні формування, силові структури. Наприклад, на думку М. Марченка, "державний механізм розглядається як сукупність різних державних органів, організацій, збройних сил, матеріальних коштів державної влади, а державний апарат обмежується лише системою державних органів". Схожу точку зору висловлюють У. Афанасьєв і В. Лазарєв, які вважають, що в "державний механізм входять законодавчі органи, судові та інші органи, а також силові структури, які здійснюють якщо буде потреба, примусові заходи (армія, внутрішні війська, в'язниці та ін.)" [12, с. 36].

Слід зазначити, що в низці класифікацій державних органів суди разом з деякими іншими органами (прокуратурою, органами внутрішніх справ, безпеки, виправними установами тощо) поєднуються в окрему групу "правоохоронних", "судових", "силових" органів та ін.

Подібні класифікації та відповідні характеристики, на думку В. Нерсесянца, даних державних органів є із правової (та державно-правової) точки зору невірними. Правоохоронними, правозахисними є всі державні органи. Виділення окремої групи, якихось особливих "правоохоронних" органів означає, що начебто всі інші державні органи у сфері своєї компетенції не займаються та не повинні займатися правоохоронною, правозахисною діяльністю [11, c. 264].

Деякі вчені користуються тільки терміном "державний апарат", називаючи його застосування то "вузьким", то "широким" змістом цього слова. У "вузькому" змісті державний апарат - це система органів держави, в "широкому" - це система не тільки державних органів, але й усіх інших організацій, пов'язаних з державним апаратом [9, c. 8]. По суті, дана точка зору принципово не відрізняється від розглянутої вище.

У сучасній юридичній літературі цілком обґрунтовано висловлюється й інша точка зору на співвідношення понять "державний апарат" і "державний механізм", автори якої звертають увагу, насамперед, на етимологію даних категорій. Дійсно, слово "апарат" стосовно до юридичної науки означає "установа або низка установ, що обслуговують якусь або галузь управління або господарства" [14, c. 63]. Слово ж "механізм" визначається як система, в якій рух одного викликає рух іншого [Там само, c. 404]. Таким чином, можна приєднатися до точки зору, відповідно до якої поняття "державний апарат" і "механізм держави" лежать у різних площинах і співвідносяться між собою як річ, що перебуває у спокої, у статиці (державний апарат), і ця ж річ, що перебуває в русі, у динаміці (механізм держави).

Таким чином, механізм держави можна визначити як взаємодію системи державних органів, установ і підприємств, призначених для реалізації державних функцій. Уживаючи термін "механізм держави", ми неодмінно повинні говорити про функціонування державного апарату, про взаємодію його складових частин.

Державний апарат - це система спеціально створених органами державної влади установ (особливого роду організацій) професійних працівників, що займають установлені в них штатні посади, що забезпечують виконання цими органами властивих їм владно-державних функцій (у т.ч., прийняття та