в найбільш спрощеному вигляді може бути представлена як об'єднання або навіть найпростіша група людей, які розташовані в певному порядку, у супідрядності. Їй властива наявність цілей об'єднання, які обумовлюються об'єктивними закономірностями. Але в одному випадку цілі можуть усвідомлюватися людьми, і тоді останні поєднуються заради їхнього досягнення, в іншому - такого усвідомлення не відбувається. Однак цілі, що поєднують людей як свідомо, так і стихійно, завжди соціальні, тому що визначаються економічними, політичними, класовими та іншими суспільними інтересами.
Вищим типом соціальної системи є суспільство, що займає найвищий щабель ієрархічної градації таких систем. Держава (підсистема), як форма політичної організації суспільства, - уже система другого порядку та стосовно суспільства є його елементом. У свою чергу, вона складається з безлічі елементів - підсистем - державних органів різного призначення, що розміщаються на всіх щаблях ієрархії [15, c. 44 - 49].
Пенітенціарна система є таким соціальним інститутом, що відіграє особливу роль у системі соціального контролю, а отже, являє собою найважливіший компонент і системи соціальної організації в цілому.
Специфічно керованою соціальною системою, що здійснює виконання кримінальних покарань, є пенітенціарний орган або установа будь-якого призначення та рівня. Тут ми поєднуємо поняттям пенітенціарний орган (установа) будь-яке системне утворення, наявне в рамках єдиної системи установ і органів, що виконують кримінальні покарання країни (пенітенціарної системи). Звідси будь-який такий орган (установа) повністю відповідає всім ознакам системного утворення.
По-перше, він завжди складається з якихось елементів - структурних підрозділів і співробітників; по-друге, ці елементи пов'язані між собою певним чином, що обумовлено посадовою або організаційною структурою;
по-третє, кожний орган при наявності багатьох загальних з іншими ознак - строго індивідуальний.
Таким чином, пенітенціарна система та всі її структурні підрозділи є спеціалізованими керованими соціальними системами.
Стосовно держави пенітенціарна система виступає як підсистема, але в той же час сама по собі є самостійною соціальною системою виконання кримінальних покарань і застосування заходів кримінально-правового характеру.
Література:
1. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом: Опыт системного исследования. М., 1968. - С. 9.
2. Байтин М.И. Механизм государства и права II Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. - М., 1999. - С. 98.
3. БергА.И. Кибернетика "Философская энциклопедия", 1998. - Т. 2. - С. 498.
4. Гобсс Т. Соч.: в 2 т. - М., 1991. - С. 186 - 190.
5. Государственное управление: Основы теории и организации / Под ред. В.А. Козбаненко. - М. - 2000. - С. 646.
6. Игонькина С.И. Милиция в механизме Российского государства: Автореф. дис. ... к.ю.н. - М., 1996.
7. Искакова М.К. Механизм Советского общенародного государства: Дис. ... к.ю.н. - Саратов, 1984.
8. Копейчиков В.В. Вопросы теории механизма Советского социалистического государства: Дис. ... д.ю.н. - Х., 1969.
9. Копейчиков В.В. Механизм советского социалистического государства. - Х., 1965.
10. Масликов И.С. Судебная власть в государственном механизме Российской Федерации: Дис. ... к.ю.н. - М., 1997.
11. Нерсесяац В. С. Общая теория права и государства. - М., 2000. - С. 264.
12. Общая теория права и государства / Под ред. В.В. Лазарева. - М., 1994. - С. 36.
13. Ратиани З. Механизм советского социалистического государства: Автореф. дис. ... к.ю.н. - М., 1952.
14. Словарь иностранных слов. - М., 1964.
15. Социальный менеджмент: Учебник / Под ред. Д.В. Валового. - М.: ЗАО "Бизнес школа, Академия труда и социальных отношений", 1999.
16. Теория управления в сфере правоохранительной деятельности: Учеб. - М.: Академия МВД СССР, 1990. - С. 24.
17. Туманов Г.А. Орган внутренних дел как система управления: Лекция. - М.: ВШ МВД СССР, 1972. - С. 4.