УДК 342.25

О. Г. ОСТАПЕНКО

ФУНКЦІЇ ОРГАНІВ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ: ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Сформульовано визначення функцій органів самоорганізації населення та здійснено їх класифікацію.

In the article the author is defined the function of the population self- organization bodies and classificated this function.

В умовах проведення конституційної реформи чимало уваги приділено розв'язанню (розгляду) проблем місцевого самоврядування. Окреме місце в системі місцевого самоврядування займають органи самоорганізації населення, статус яких регулюється, насамперед Конституцією України та Законом України "Про органи самоорганізації населення" від 11 липня 2001 року (далі - Закон). У ст. 3 Закону визначено такі завдання органів самоорганізації: а) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України; б) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб мешканців шляхом сприяння в наданні їм відповідних послуг; в) участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм. Саме через функції органів самоорганізації здійснюється реалізація цих завдань.

Актуальність дослідження функцій органів самоорганізації населення полягає в недостатності її наукової розробленості, необхідності комплексного наукового дослідження цього інституту, оскільки в наукових працях О. Батанова, М. Мягченка, О. Орловського, В. Прошка, С. Саханенка більше уваги приділено проблемам організації та діяльності цих органів (зокрема, визначенню їх статусу, правовій регламентації діяльності, компетенції тощо). Метою статті є визначення й аналіз функцій органів самоорганізації населення, а також здійснення їх групування за певними критеріями.

Оскільки органи самоорганізації населення є невід'ємною частиною системи місцевого самоврядування, можна вести мову про те, що функції, покладені на ці органи, випливають із сутності функцій місцевого самоврядування, співвідносячись як ціле й частина і спрямовані на вирішення завдань місцевого значення.

Функції місцевого самоврядування розглядають як основні напрямки діяльності його суб'єктів по вирішенню питань місцевого значення, які зумовлені роллю і призначенням цього інституту в суспільстві [7]. Кожен суб'єкт місцевого самоврядування, у тому числі й органи самоорганізації, здійснює його функції, і функції органу самоорганізації є похідними від функцій місцевого самоврядування.

Досвід і практика інших країн свідчать, що основними функціями місцевого самоврядування є: а) забезпечення діяльності інфраструктури (квартири, вулиці, водопостачання); б) побутове обслуговування (громадський транспорт, культура, спорт); в) соціальна злагода (соціальний захист, інтеграція меншин); г) формування життєвого середовища й перспективне планування (розвиток культури, міста, екологія); д) громадський порядок (поліція, пожежна служба, служба зв'язку); е) стабілізація системи (соціальний буфер між людиною і державою, соціалізація громадян, адміністративні функції) [5].

Таким чином, місцеве самоврядування створюється для забезпечення права громадян на участь в управлінні публічними справами на рівні територіальних громад сіл, селищ, міст; вирішення питань місцевого значення в межах Конституції та законів України і надання громадянам управлінських, соціальних та інших послуг [2]. І органи самоорганізації населення як елемент системи місцевого самоврядування також беруть участь у здійсненні цих функцій у межах власної компетенції.

У правовій науці визначають функції держави, функції права, функції державних органів, функції органів місцевого самоврядування, функції територіальної громади тощо. У більшості випадків функції розглядають як основні напрямки діяльності чи основні напрями впливу одного суспільного явища на інше. Так, функції місцевого самоврядування - це основні напрямки діяльності його суб'єктів по вирішенню питань місцевого значення, які зумовлені роллю і призначенням даного інституту в суспільстві. Держава впливає на виконання та розвиток функцій при встановленні своєї компетенції. Оскільки компетенція встановлюється з огляду на функції, які здійснюються певним органом, вона є похідною. Отже, повноваження останнього повинні відповідати тій функції, яку виконує цей орган. Не можна не погодитись з думкою П. Любченка, що компетенція є правовою формою вираження функцій і водночас слугує правовим засобом їх здійснення [7]. Відповідно, функції визначають напрямки діяльності органу, а компетенція - що саме необхідно чи можна зробити для їх реалізації.

Таким чином, можна зробити висновок, що функції органів самоорганізації населення - це основні напрямки й види їх діяльності щодо участі у вирішенні питань місцевого значення, зумовлених соціальним призначенням цих органів, їх роллю в суспільстві, а також завдань, передбачених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування й органи самоорганізації населення, статутами територіальних громад, положеннями про такі органи та іншими нормативними актами.

Існують різні критерії класифікації функцій, але найсуттєвішого значення в науковій літературі набуває їх поділ за формами діяльності та об' єктами впливу - предметною характеристикою діяльності цих органів, що зумовлює перш за все зміст компетенції та повноважень певного суб'єкта. Із статусу органів самоорганізації населення випливають їхні "прерогативні функції".

За формами діяльності можна вирізнити такі функції органів самоорганізації населення, як правотворча, правозастосовча, установча, контрольна і правоохоронна.

Правотворча функція полягає в тому, що органи самоорганізації в межах своїх повноважень приймають рішення не тільки організаційно-розпорядчого, але й нормативного характеру. Якщо рішення цього органу не відповідають чинному законодавству або прийняті з питань, не віднесених до повноважень органу, вони зупиняються відповідною радою з одночасним зверненням до суду про їх скасування.

Оскільки певні акти органів самоорганізації можуть мати і нормативну природу, доцільно вдосконалити положення Закону України "Про органи самоорганізації населення".

Правозастосовча функція органів самоорганізації тісно пов'язана з правотворчою, оскільки зумовлена реалізацією їх повноважень, у тому числі шляхом видання правозатосовчих актів. Ця функція знаходить відбиття в таких повноваженнях