УДК 342.9

О. О. ЛЕОНІДОВА

ПОРЯДОК НАКЛАДЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ПРАВОПОРУШЕНЬ У СФЕРІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

Розглянуто правила, принципи та порядок застосування адміністративних стягнень у сфері телекомунікацій.

In the article rules, principles and order of application of administrative penalty, are examined in the sphere of telecommunications.

Адміністративне законодавство не тільки визначило фактичні підстави застосування, систему адміністративних стягнень, але й передбачило реальні підстави та правила їхнього накладення. Якщо ми говоримо про застосування будь-яких адміністративних стягнень, то воно базується на значній чисельності принципів: законності, гуманізму, гласності, невідворотності покарання тощо. Саме визначення адміністративного стягнення визначається як матеріалізований вияв адміністративної відповідальності, негативний правовий наслідок неправомірної поведінки особи, яка вчинила адміністративний проступок і повинна відповісти за свої протиправні дії та понести за це відповідне покарання у вигляді певних несприятливих заходів морального, матеріального та фізичного характеру [1, с. 79].

Проблемам правової природи та порядку застосування адміністративних стягнень тією чи іншою мірою присвятили свої праці Є. Додін, А. Комзюк, Л. Коваль, В. Колпаков, С. Скворцов А. Шергін, М. Саввін, Є. Павлова, М. Масленніков І. Голосніченко, Т. Кравцова, В. Кісін, А. Ахмедов та ін.

Основним адміністративним стягненням при вчиненні адміністративних проступків у сфері телекомунікацій є штраф. Проте в санкції ст. 146 КУпАП - порушення правил виготовлення, придбання, реалізації, установлення, будівництва та експлуатації радіоелектронних засобів і використання радіочастот - поряд із застосуванням штрафу передбачено також і конфіскацію технічних засобів та обладнання, яке визначено як додаткове стягнення за вчинення даного правопорушення.

Адміністративні стягнення накладаються в межах, установлених нормативним актом, який передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, у точній відповідності до Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП). Правилами накладення адміністративного стягнення є, по-перше, те, що за вчинений проступок накладається стягнення тільки того виду, який встановлено в санкції відповідної статті КУпАП. Наприклад, не можна застосовувати адміністративний арешт за порушення Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, тому що це стягнення санкцією ст.148-1 КУпАП не передбачено. По-друге, стягнення накладається в точно визначених законодавством межах. Це означає, що існує заборона до застосування стягнення нижче нижньої межі, передбаченої санкцією відповідної статті, або навпаки, перевищення максимальної межі. Якщо присутнє порушення ст. 148-2 КУпАП - порушення порядку та умов надання послуг зв'язку в мережах загального користування - і адміністративним стягненням є штраф у розмірі від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, саме в цих межах його і треба застосовувати. По-третє, додаткові стягнення накладаються лише у разі передбачення їх в законі (за адміністративні правопорушення у сфері телекомунікацій передбачено одне додаткове стягнення, що міститься в ст.146 КУпАП). По-четверте, при накладанні адміністративного стягнення повинні бути дотримані вимоги щодо підвідомчості справ, строків давності, наявності складу проступку тощо.

З метою індивідуалізації покарання закон (ч. 2 ст. 33 КУпАП) вимагає від органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення у сфері телекомунікацій, при накладенні стягнення брати до уваги такі факти, як особа порушника, характер вчиненого правопорушення, ступінь вини порушника, його матеріальне становище. Характер правопорушення визначає його об'єкт, тобто ті суспільні відносини, на які посягає проступок (наприклад, відносини, що виникають у сфері зв'язку), та ознаки, що характеризують об'єктивну сторону правопорушення (дія чи бездіяльність, спосіб та знаряддя вчинення правопорушення, час, обстановка, розмір заподіяної шкоди).

Не менш важливим при застосуванні того чи іншого адміністративного стягнення у сфері телекомунікацій, передбаченого санкцією норми, яка порушена, є такий аспект, як установлення особи правопорушника. Зрозуміло, що вчинення правопорушення є наслідком таких обставин, як наприклад, умов формування особистості, інтересів, поглядів на життя та ін. Тому при призначенні покарання беруться до уваги всі ці дані і тільки тоді, після глибокого аналізу, можна призначити більш прийнятний захід адміністративного впливу. Необхідно відмітити, що адміністративне законодавство на даний момент не має вказівок на дані про особи, які б враховувалися при призначенні покарання.

С. Скворцов заперечує думку деяких авторів, які вважають, що індивідуалізація покарання потребує дослідження та оцінки всієї сукупності даних, що характеризують винного [5, с. 46]. Зрозуміло, що абсолютно всі відомості про особу порушника навряд чи вдасться визначити, і цього не сильно потребує законодавство при визначенні покарання. Тому необхідно визначити лише деякі аспекти кола відомостей про правопорушника та документально їх закріпити.

Характеристика особи винного визначається ще встановленням обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення. Дане питання висвітлене в статтях КУпАП. Стаття 34 цього нормативно-правового акту визначає обставини, що пом'якшують адміністративну відповідальність. Це насамперед щире розкаяння винного; відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; вчинення правопорушення неповнолітнім; вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року [3].

На відміну від пом'якшуючих обставин, ст. 35 КУпАП передбачає обставини, що обтяжують адміністративну відповідальність. Ними є такі: продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин; втягнення неповнолітнього в правопорушення; вчинення правопорушення групою осіб;