Необхідно зазначити, що виявлення пом'якшуючих чи обтяжуючих обставин недостатньо для вирішення питання про врахування особи правопорушника. Необхідно ще розробити пропозиції, які б при накладенні стягнення допомогли більш точно враховувати особу правопорушника.

Отже, для вивчення особи правопорушника необхідно визначити відомості, що характеризують її соціальний статус, вивчити психологічні властивості особи (поведінка в побуті, сім'ї, колективі), а також її фізіологічні особливості (наявність інвалідності тощо).

Другим аспектом при накладенні адміністративного стягнення у сфері телекомунікацій є врахування ступеню вини порушника. Вина виражається у психічному ставленні особи до вчиненого проступку і його наслідків [1, с. 88]. Вчинення правопорушення умисно відрізняється від вчинення його з необережності. У першому випадку ступінь вини правопорушника вищий. Деякі правопорушення можуть бути вчинені тільки умисно (наприклад, обладнання та експлуатація установок проводового мовлення без належної реєстрації або дозволу (ст.144 КУпАП)).

Урахування майнового стану особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, при накладенні адміністративного стягнення теж є умовою принципу індивідуалізації покарання. При накладенні адміністративного стягнення у сфері телекомунікацій важливо брати до уваги розмір заробітної плати, пенсії чи іншого джерела доходу винного. Майновий стан правопорушника також враховується і при вирішенні питання про відшкодування майнової шкоди. При цьому обов'язково має бути доведена вина особи, що вчинила адміністративне правопорушення та причинний зв'язок між нею та протиправним діянням.

Розглянемо питання про звільнення від адміністративної відповідальності, а значить, і автоматичну відсутність накладення адміністративного стягнення. З точки зору права, звільнення від адміністративної відповідальності має виховний вплив на винних осіб, попереджає вчинення адміністративних правопорушень. Існують її різні види. Це насамперед звільнення від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації або трудового колективу; звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення.

При застосуванні заходів впливу за правопорушення у сфері телекомунікацій, а саме адміністративних стягнень, важливим є точне регулювання різних строків давності притягнення особи до адміністративної відповідальності. Ст. 38 КУпАП встановлює, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення. Установлено три варіанти визначення початку перебігу строку давності: день вчинення проступку, день його виявлення та день винесення постанови про відмову в порушенні або закриття кримінальної справи [3].

Окрім вищезазначених правил накладення адміністративних стягнень у сфері телекомунікацій, важливим є правило накладення стягнень за множинність адміністративних проступків. Множинність адміністративних проступків - це виконання однією особою декількох складів правопорушень, які не втратили юридичного значення на день вирішення питання про відповідальність винного [2, с. 510]. Критерієм класифікації множинності адміністративних проступків виступає вчинення нового порушення до або після притягнення до відповідальності за попереднє правопорушення. Виділяють сукупність і повторність. Санкції ст. 145, 146, 148-1, 148-5 КУпАП визначають підвищення розміру адміністративного стягнення (штрафу) за повторне вчинення адміністративних правопорушень протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, при накладенні адміністративного стягнення у сфері телекомунікацій повинні враховуватися два основних критерії: об'єктивний та суб'єктивний. Об'єктивний характеризується тим, що адміністративне стягнення накладається в точній відповідності до вимог, які встановлено КУпАП. При цьому враховуються особливості правопорушення: його суспільна небезпека, майнова шкода, шкідливі наслідки. Суб'єктивний критерій, у свою чергу, передбачає особливості правопорушника: його майновий статус, ступінь вини, врахування обставин, що пом' якшуть чи обтяжують адміністративну відповідальність. Зробимо висновок і зазначимо, що накладення адміністративного стягнення у сфері телекомунікацій є дуже важливою та відповідальною процедурою, яка потребує від органів (посадових осіб), які мають право накладати адміністративні стягнення, врахування таких необхідних фактів, як установлення особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, а також характеру правопорушення з метою правильного застосування до кожної окремої винної особи відповідного та належного заходу адміністративного примусу.

Література

1. Адміністративне право України : навч. посіб. / за заг. ред. Т. О. Коломоєць, Г. Ю. Гулєвської. - К. : Істина, 2007. - 216 с.

2. Бахрах Д. Н. Административное право России : учебник для вузов. - М. : Норма-Инфра М, 2000. - С. 496-513.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення : офіційне видання. - К. : Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2004. - 304 с.

4. Мосьондз С. О. Адміністративне право України у схемах і визначеннях : навч. посіб. / С. О. Мосьондз. - К. : Прецедент, 2006. - 176 с.

5. Скворцов С. М. Принципы наложения административных взысканий в деятельности ОВД : учебное пособие / С. М. Скворцов. - М. : ВНИИ МВД СССР, 1984. - С. 18-31, 46-49