Департаменту громадської безпеки МВС України - в особі підрозділів дозвільної системи та ліцензування (оформлення документів, пов'язаних з видачею дозволу на придбання і перевезення вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових матеріалів, інших предметів, на які поширюється дозвільна система, таким особам: 1) юридичним; 2) фізичним: громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, що постійно проживають в Україні; іноземцям та особам без громадянства, крім тих, що постійно проживають в Україні; реєстрація (перереєстрація) мисливської, холодної, пневматичної та газової зброї, реєстрація нагородної зброї; оформлення документів, пов' язаних з видачею дозволу на: відкриття та функціонування об'єктів дозвільної системи, що працюють з вибуховими матеріалами, піротехнічних майстерень та інших об' єктів відповідно до Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576 [9]; зберігання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, інших предметів і матеріалів, на які поширюється дозвільна система, на об'єктах дозвільної системи; виготовлення печаток і штампів установам, організаціям, суб'єктам підприємницької діяльності тощо; знищення печаток і штампів; увезення з- за кордону та вивезення з України зброї, набоїв, інших предметів, на які поширюється дозвільна система; переоформлення зброї за місцем її обліку з одного власника на іншого; видача направлення на реалізацію зброї).

За критерієм платності адміністративні послуги поділяються на платні й безоплатні [7, с. 124].

Існує кілька варіантів затвердження цін (тарифів) на послуги органів виконавчої влади:

розмір ціни визначається законом;

розмір ціни затверджується постановою Кабінету Міністрів України;

розмір ціни затверджується наказом (розпорядженням) відповідного центрального органу виконавчої влади або відповідної організації (установи).

Оскільки законами ціни визначаються на незначну кількість послуг (і щодо їх вартості ніяких питань, як правило, не виникає), то основної уваги заслуговують ті послуги, ціни на які визначаються або Кабінетом Міністрів України, або центральними органами виконавчої влади. Саме щодо цін на послуги, які затверджено зазначеними органами, і виникає найбільше питань.

У діяльності МВС України дане питання врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 р. № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ" [10] та наказом МВС України від 5 жовтня 2007 р. № 369/1105/336 "Про затвердження Розмірів плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Порядку їх справляння" [4], що в свою чергу дає можливість до зловживань. Рахунковою палатою проведено аудит стану залучення до спеціального фонду державного бюджету та ефективності використання плати за послуги, що надаються органами та підрозділами МВС України, згідно з їх функціональними повноваженнями. Колегією Рахункової палати зроблено висновок, що система залучення до бюджету та використання коштів за надані адміністративні послуги в 2007 р. в МВС України була непрозорою, не відповідала всім вимогам чинного законодавства, а розміри плати за послуги - економічно обґрунтованим витратам, пов'язаним з їх наданням. Розпочата керівництвом МВС України робота з унормування і тарифікації системи платних послуг була виконана з суттєвими помилками та окремими порушеннями законодавства. Як наслідок, залишилися невирішеними проблеми відкритості, доступності, зручності послуг, належного нормативного врегулювання процедурних питань їх надання, тривалості строків одержання і черг [6].

Адміністративні платні послуги можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ України в межах своєї компетенції та виключно за письмовою заявою юридичних або фізичних осіб із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові, місця знаходження (місця проживання) та виду платної послуги.

Залежно від суб'єкта, який надає адміністративні послуги, їх можна поділити на державні адміністративні послуги і муніципальні адміністративні послуги. У даному випадку МВС України надає державні адміністративні послуги.

Важливими є насамперед ті класифікації, які мають практичне значення, тобто дають можливість давати рекомендації щодо покращання системи надання адміністративних послуг.

Одним із таких критеріїв класифікації можна назвати рівень установлення повноважень щодо надання адміністративних послуг і правового регулювання процедури їх надання, зокрема:

адміністративні послуги з централізованим регулюванням (постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 р. № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ");

адміністративні послуги з локальним регулюванням (Наказ МВС України від 5 жовтня 2007 р. № 369/1105/336 "Про затвердження Розмірів плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Порядку їх справляння");

адміністративні послуги зі "змішаним" регулюванням (коли здійснюється водночас і централізоване, й локальне регулювання).

Така класифікація дає змогу виробити кілька правил щодо впорядкування системи надання адміністративних послуг. Право адміністративного органу надавати будь-яку послугу є його повноваженням, і належною правовою підставою для здійснення цього повноваження є лише закон і акти, прирівняні до нього за ієрархією. Це випливає зі статей 6, 92 та 120 Конституції України, згідно з якими організація, повноваження і порядок діяльності органів виконавчої влади повинні визначатися лише Конституцією і законами України. Відповідно до другого абзацу розділу 4 Концепції адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу, схваленої Указом Президента України від 5 березня 2004 р. № 278, "у межах компетенції