надання відстрочки зі сплати єдиного податку терміном до 90 днів, що дає підприємствам змогу поповнити обігові кошти;

право підприємства на надання органами митного контролю податкового векселя терміном на 90 днів без авалю банку на суму ПДВ, яка нарахована при ввезені товарів для власних виробничих потреб. Звільнення від обкладення ПДВ операції з увезення підприємствами імпортного обладнання, яке не виробляється в Україні, для власних виробничих потреб.

При розробці проектних умов експерименту, з метою зменшення впливу можливих негативних наслідків, урядом було прийняте рішення провести його в Чернівецькій області, обсяг промислового виробництва якої становить лише 1,4 % від загальнодержавного.

Чернівецькою облдержадміністрацією було визначено учасників експерименту: 21 підприємство легкої та 11 підприємств деревообробної промисловості. Підприємства легкої промисловості - учасники експерименту - виробляють 94 % продукції легкої промисловості області і 1,3 % всієї продукції легкої промисловості України. На початок експерименту вісім з них перебували у стані глибокої кризи і стагнації, практично не працювали, а 11 підприємств були збитковими.

За результатами експерименту, темп зростання обсягів виробництва склав 137,9 % за I рік експерименту та 147,8 % за II рік проходження експерименту. Разом за період проходження експерименту вироблено у 2,9 рази більше товарної продукції, ніж за рік до запровадження експерименту.

Експеримент допоміг таким підприємствам-учасникам, як АТ "Трембіта", АТ "Мальва" стати не тільки лідерами в легкій промисловості України, але й вийти зі своєю торговою маркою за кордон.

За час проходження експерименту з кризового стану вийшло сім підприємств легкої промисловості.

Під час походження економічного експерименту значно зросли як обсяги експортних операції, так і їхня питома вага в загальних обсягах продажу. Кількість підприємств-експортерів збільшилося з дев'яти до 11. Обсяги експортних операції зросли за період експерименту у 1,79 рази. Питома вага експорту в загальних обсягах продажу зросла з 23 до 29,9 % за I рік та до 34,8 % за ІІ рік проходження експерименту.

Сумарний прибуток підприємств - учасників експерименту збільшився за І рік експерименту у 1,82 рази, а за ІІ рік його проходження - у 1,57 рази. Зниження приросту прибутку ІІ році експерименту пояснюється зупинками виробництва у зв'язку з реконструкцією на низці підприємств, зростанням затрат у зв'язку з підвищенням цін на енергоносії та зарплати працівникам. Тоді ж було зафіксовано стійке зниження сумарної збитковості підприємств. Співвідношення прибуток/збиток з негативного (0,8) стало позитивним (7,6).

Зростання прибутків стимулювало проведення технічного переозброєння та модернізації виробництва. Якщо за рік перед запровадженням експерименту на ці заходи було витрачено 0,75 млн грн, то за І рік експерименту - 9,17 млн грн (у 12,2 рази більше), а за ІІ рік - 5,46 млн грн (у 7,3 рази більше). Питаннями реконструкції займалося 11 підприємств, тобто третина учасників експерименту. За час експерименту із загальних витрат на реконструкцію спрямовано 58,7 % отриманого прибутку, тоді як за рік до його запровадження - лише 13,1 % прибутку.

Реконструкція виробництв супроводжувалася створенням нових робочих місць. Якщо за рік до запровадження експерименту було створено 43 робочих місця, то за І рік дії експерименту - 204 робочих місця, а за ІІ рік - 322 робочих місця.

Сплата податків і зборів збільшилася за І рік - на 17,8 %, а за ІІ рік - наполовину, порівняно з роком перед запровадженням експерименту. Єдиного податку сплачено за І рік експерименту на 3 % більше, за ІІ рік - на 23,1 % більше, аніж було сплачено податків за рік перед запровадженням експерименту, включених до складу єдиного податку.

Отже, на основі розглянутого економічного експерименту розвитку підприємств легкої промисловості важливою умовою ефективної реалізації державних регіональних програм має бути формалізована інформаційна система, що містила б інформацію двох видів: про соціально-економічний стан регіонів та моніторинг ефективності прийнятих рішень з можливістю коригувати заходи.

Реалізація в межах державної регіональної політики програми допомоги розвитку легкої промисловості має супроводжуватись переглядом існуючих регіональних програм та узгодження загальнодержавних програм із регіональними програмами і скасуванням безсистемно наданих пільг.

Щоб адаптуватися до нових економічних умов, необхідний системний аналіз діяльності регіонів, включаючи особливості і специфіку перебудови регіональних структур і їхньої роботи в нових політичних, організаційних та економічних умовах. Для вирішення комплексу завдань регіонального розвитку державні органи влади мають у своєму розпорядженні такі засоби впливу:

пряма участь держави у створенні й удосконаленні інфраструктури регіону;

адміністративні заходи обмежувального та заохочувального характеру.

Пряма державна участь у створенні виробничої й соціальної інфраструктури в регіоні здійснюється як за допомогою прямих державних асигнувань у господарську діяльність, так і шляхом участі держави в товариствах зі змішаною формою власності. Крім того, держава впливає на розміщення виробництва в регіонах шляхом фінансування особливо важливих підприємств і промислових комплексів [3].

Державна підтримка легкої промисловості регіону повинна здійснюватися на основі таких принципів:

поєднання інтересів держави та підприємств легкої промисловості регіону;

розвиток конкуренції на товарних ринках регіону;

надання державної підтримки підприємствам регіону на основі пріоритетів відповідно до концепції розвитку легкої промисловості і програми розвитку легкої промисловості;

поєднання фінансових і нефінансових засобів державної підтримки.

Регіональна система управління повинна забезпечувати:

удосконалення територіальних економічних пропорцій розвитку легкої промисловості на основі