У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


розвитку лізингу, і недосконалість українського законодавства та низька кваліфікація спеціалістів, які обслуговують ринок цих послуг. Лізингові компанії фінансово слабкі, оскільки цілковито залежать від засновників, їм нерідко бракує коштів для придбання саме того обладнання, яке цікавить виробників як потенційних лізингоотримувачів.

Дослідження показали, що нашій країні не вистачає комплексної програми в рамках якої були б такі елементи:

продумано і створено більш розвинену інвестиційну інфраструктуру ринку лізингових послуг, що включала б підготовку кваліфікованих кадрів, інформаційне висвітлення наданих послуг;

надання банкам більш широкого спектра пільг при довгостроковому кредитуванні інвестиційних проектів через лізинг (більш 3-х років);

розвиток системи гарантій, щоб уникнути будь-якої застави при лізингу (наприклад страхування);

поряд із вже прийнятими заходами (відсутність валютного контролю за угодами міжнародного лізингу) підсилити комплекс заходів для залучення іноземних інвестицій у рамках лізингу.

Така програма змогла б підштовхнути комерційні банки замість одержання сумнівних, ризикових прибутків у короткостроковому періоді переорієнтуватися на довгострокове фінансування інвестиційних проектів у промисловості для одержання певного прибутку.

Суттєвою проблемою на шляху розвитку лізингово-інвестиційних відносин у промисловості України стає, як не дивно, психологічний аспект. Через брак достатньої інформації лізингові компанії сприймаються багатьма господарниками як посередницькі структури, що нібито тільки те й роблять, що свідомо "накручують" вартість операцій, пов'язаних із кредитуванням.

Протягом кількох останніх років популярність лізингу як альтернативного фінансового інструменту значно зросла. Проте донедавна була відсутня зведена інформація щодо різних аспектів використання та переваг цього фінансового інструменту, кількості лізингових компаній, обсягу ринку лізингу.

Безумовно, лізинг має право на існування і повинен розвиватися й заохочуватися, адже за великої капіталомісткості промислових підприємств лізинг може бути ідеальним механізмом для залучення в промисловість значних капітальних ресурсів. Порівняно з іншими формами інвестування він має безперечні переваги для всіх учасників лізингової угоди.

Суттєві переваги лізингу, які забезпечують його розвиток в Україні на перспективу, зображено на рисунку.

Розвиток лізингу стимулює інноваційні процеси, в тому числі нововведення, пов'язані з НТП. Завдяки лізингу скорочується період морального старіння техніки. Так, якщо оренда передбачає повернення майна юридичному власнику або збереження за ним права власності на дане майно до кінця терміну угоди, то при деяких формах лізингу можлива заміна орендованого обладнання на інше, більш прогресивне впродовж терміну договору. Лізинг у цьому випадку відкриває доступ до самої передової техніки і вирішує протиріччя між необхідністю використання такої техніки в умовах конкуренції та її швидким моральним старінням.

Разом з тим лізингу властиво низка негативів. Так, користувачі не виграють на підвищенні залишкової вартості обладнання (зокрема через інфляцію). На лізингодавців покладається ризик морального старіння устаткування (особливо, якщо договір лізингу укладається не на повний строк його амортизації), а для лізингоодержувачів вартість лізингу виявляється більш високою, ніж ціна купівлі устаткування. Розмір лізингових платежів зазвичай вищий, ніж процентна ставка за кредитами. Але в умовах, коли довгострокове кредитування сягає всього лише 26 % у свій сукупності наданих кредитів, лізинг може успішно використовуватися для вирішення питань капіталовкладень в промисловості. Ще одним недоліком фінансового лізингу для лізингоотримувачів є те, що у випадку виходу з ладу устаткування, платежі відбуваються у встановлені строки незалежно від стану устаткування. Ось чому національними банками, в першу чергу, передбачається використовувати фінансовий лізинг [5, с. 62].

Зваживши всі переваги та недоліки лізингу, кожен суб'єкт господарської діяльності самостійно вирішує, що вибрати - покупку, позичку чи лізинг, з урахуванням індивідуальних особливостей кожного проекту зокрема.

Враховуючи названі особливості розвитку лізингового інвестування промисловості в Україні та досвід зарубіжних країн, необхідно у будь-який спосіб, бажано на державному рівні підтримувати розвиток інвестиційного лізингу, вчасно вирішувати проблеми, що виникають на шляху його впровадження в промисловості. Останнім часом структури різних рівнів, які зацікавлені в поширенні лізингових схем оновлення виробничих фондів сприяють його становленню і продовжують створювати необхідні для цього передумови.

Фінансове забезпечення національних, регіональних, галузевих та місцевих програм розвитку інвестиційного лізингу повинно здійснюватися щорічно за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел. Обсяг обов'язкових коштів, які щорічно виділяються на підтримку лізингової діяльності, повинен зазначатися у видатковій частині бюджетів усіх рівнів окремим рядком. Це були б непогані інвестиції для придбання техніки.

Вважаємо за доцільне з метою стимулювання інвестиційної діяльності в промисловості, освоєння нової культури виробництва в умовах глобалізації створити лізинговий фонд, спроможний задовольнити потреби інвестиційного розвитку промисловості при Міністерстві промислової політики.

Заохочуючи лізингову діяльність і використовуючи для цього податкові пільги, збільшуючи або зменшуючи строки амортизації, створюючи необхідну організаційну інфраструктуру лізингової діяльності, тобто впроваджуючи засоби популяризації лізингу, держава має можливість керувати розвитком економіки, направляючи додаткові кошти в певні галузі промисловості та прискорюючи їх розвиток. А вирішення питання щодо вдосконалення правового поля регулювання лізингових відносин сприятиме забезпеченню ефективного використання можливостей оновлення основних виробничих фондів з використанням лізингових операцій для інвестиційного розвитку промислового виробництва та прискорення проведення економічних реформ у країні. Отже, лізинг не можна лише ототожнювати з операціями купівлі-продажу, оренди, кредиту, а потрібно розглядати його як економічний регулятор інвестиційного розвитку промисловості та інших секторів економіки.

Література:

1. Закон України "Про лізинг" : За станом на 16 груд. 1997 р. №723/97-ВР // ВВР України. - 2000. - № 16. - С. 68.

2. Постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок реєстрації договорів лізингу" //


Сторінки: 1 2 3 4 5