ними, а їх зміст багато в чому визначає успіх управління в цілому.
Незалежно від того, який характер має взаємодія - ініціативний або визначений нормативними актами, безпосередній або опосередкований, зовнішній або внутрішній - її необхідно, більшою або меншою мірою, організувати таке: домовитися (усно або письмово) про час, місце, форму спільних дій, силах, засобах та ін. У тих випадках, коли взаємодія має нормативно-правовий характер, дії взаємодіючих сторін можуть бути досить жорстко регламентовані. Це пов'язано найчастіше з необхідністю дотримання правових норм, прагненням деталізувати, упорядкувати процес взаємодії, полегшити тим самим поводження суб'єктів управління в екстремальних ситуаціях. У тих випадках, коли взаємодія має ініціативний характер, або пов'язана із вирішенням порівняно нового завдання, організаційний процес може вимагати багато часу і зусиль. Організація будь-якої взаємодії, не говорячи вже про саму взаємодію, є завжди багатостороннім процесом, де кожний партнер рівноправний і однаково зацікавлений у кінцевому результаті.
За допомогою організації взаємодії судової міліції та ДСА України досягається максимально повним використанням можливостей кожної із взаємодіючих сторін, які використовують різні засоби й методи рішення завдань, що постають перед ними. Цим врешті-решт і забезпечується успішне досягнення загальних цілей.
Серед комплексу причин, що підтверджують вищезазначене, спробуємо виділити основні:
а) злочинність є одним з основних факторів, які зашкоджують державі й суспільству, її вплив негативно позначається і на темпах економічного зростанням, і на міжнародному авторитеті України. Природно, що завдання протидії злочинності стає однією із пріоритетних для всієї державної системи і вимагає докладання зусиль усіх правоохоронних сил;
б) основна сила, здатна реально протистояти злочинності, забезпечувати силову підтримку в період нестабільності - органи внутрішніх справ. Крім того, вони є одним з головних носіїв інформації про стан кримінальної ситуації. У зв'язку з цим є необхідність налагодження інформаційної взаємодії та узгодження дій.
Оптимальними напрямами підтримки та вдосконалювання взаємодії між судовою міліцією та ДСА України є:
а) створення системи обміну інформацією між спільно діючими органами, які вирішують однакове завдання;
б) узагальнення та поширення позитивного досвіду, розробка методичних рекомендацій з організації взаємодії;
в) здійснення контролю за встановленим порядком взаємодії. Належним чином організована взаємодія судової міліції та підрозділами ДСА України дозволить максимально використовувати сили й засоби, сприяти один одному і надавати підтримку у вирішенні завдань, що стоять перед ними.
Зважаючи на це, слід виділити основні форми взаємодії судової міліції та підрозділів ДСА України щодо охорони громадського порядку в місцях несення служби, під час здійснення адміністративних функцій є:
спільний аналіз стану адміністративно-правової охорони громадського порядку;
взаємний обмін інформацією про проведену роботу;
планування спільних заходів;
інструктаж і навчання суб'єктів взаємодії формам і методам боротьби з адміністративними правопорушеннями, а саме: забезпечення особистої безпеки громадян, забезпечення встановлених правил в суді;
обмін позитивним досвідом роботи з попередження та профілактики правопорушень стосовно охорони громадського порядку в суді, забезпечення особистої безпеки громадян та ін.
Вихідним пунктом взаємодії слугує спільний аналіз їхньої діяльності за звітний період щодо охорони громадського порядку під час судових засідань, забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у судових засіданнях, на основі якого здійснюється планування роботи, проводяться заходи щодо профілактики правопорушень та втілюється позитивний досвід взаємодії.
Організація взаємодії між працівниками судової міліції, які здійснюють охорону громадського порядку та безпеку в залах судових засідань із працівниками ДСА України [1; 9] здійснюється з метою належного забезпечення охорони приміщень судів, підтримання громадського порядку в них та організацію охорони приміщень судових установ судовою міліцією тощо.
Слід зазначити, що під час розгляду судом кримінальних, інших резонансних справ, з метою безпеки і попередження можливих порушень громадського порядку керівник служби судових розпорядників ДСА України доповідає голові суду або заступнику голови суду про необхідність підтримання громадського порядку силами судової міліції. За необхідності керівник служби здійснює спільне з працівниками судової міліції обстеження залу судового засідання чи приміщення, де буде проводитись виїзне засідання. Судовий розпорядник за вказівкою голови суду, керівника служби надає допомогу працівникам судової міліції щодо підтримання громадського порядку, посилення перепускного режиму, охорони адміністративно-господарських та службових приміщень суду тільки в робочий час.
Судовий розпорядник, взаємодіючи з працівниками судової міліції, повинен:
а) сприяти працівникам підрозділів судової міліції в забезпеченні ними громадського порядку в залі судового засідання та приміщенні суду;
б) за наявності підстав пропонувати голові суду або головуючому про надання ними вказівки працівникам підрозділів судової міліції щодо здійснення додаткових заходів безпеки (пропуск громадян до залу судового засідання, видалення із залу судового засідання та приміщення суду порушників громадського порядку, проведення огляду конкретних осіб тощо).
Судовий розпорядник має право:
а) видаляти з приміщення суду та залу судового засідання за розпорядженням голови суду, заступника голови суду, судді та головуючого осіб, які відмовляються виконувати їх законні вимоги, проявляють неповагу до суду, порушують громадський порядок у приміщенні суду та процесуальний порядок здійснення судочинства тощо;
б) звертатися за допомогою до керівників суду та працівників апарату суду, працівників судової міліції для сприяння в забезпеченні підтримання належного громадського порядку в приміщенні суду, затримання та притягнення до адміністративної відповідальності порушників громадського порядку [10].
Отже, виходячи із основних повноважень, які покладаються на судових розпорядників та працівників судової міліції, можна констатувати, що основною метою їх взаємодії є: забезпечення додержання встановлених правил порядку здійснення судочинства, що полягає у здійсненні працівниками служб заходів щодо контролю