Практикою управлінської діяльності міліції напрацьовано різні форми внутрішнього контролю, які застосовуються окремо або в сукупності з іншими. Такі форми визначаються та застосовуються з урахуванням особливостей об'єкта контролю.

Універсальною формою внутрішнього контролю є контроль керівника. Керівник збирає необхідну інформацію, аналізує її, вирішує питання щодо застосування відповідних заходів впливу. Він має право здійснювати попередній, поточний, наступний контроль діяльності підлеглих. Ним застосовуються різноманітні методи перевірки: вивчення звітів, особиста перевірка (спостереження, інспектування тощо). Завдяки цьому перевірка має всеохопний характер, поширюється на всі напрямки діяльності підлеглих у межах виконання останніми службових обов'язків, стає можливим негайно усунути виявлені недоліки.

Внутрішній контроль за законністю адміністративної діяльності міліції може здійснюватись у таких формах: перевірки, заслуховування звітів, проведення нарад, надання дозволів або згоди на вчинення певних дій.

Однією зі складних форм контролю є перевірки за такими формами:

предметні або цільові (здійснюються контролерами-спеціалістами), вибіркові;

планові: а) комплексні (один раз на п'ять років, а також після зміни начальника органу внутрішніх справ); б) контрольні (через 1 рік після комплексної перевірки);

позапланові;

дистанційні або камеральні (отримання інформації щодо об'єкта перевірки забезпечується без відвідування та обстеження);

інспекційні або виїзні (контроль об'єктів на місці розташування) [1, с. 162-163].

Прийнявши викладене за вихідне та враховуючи загальну класифікацію внутрішньовідомчого контролю в діяльності міліції, розглянемо відомчий контроль за діяльністю структурних підрозділів ДСО при МВС України.

Правовою регламентацією проведення внутрішньовідомчого контролю ДСО при МВС України є нормативні акти як законодавчого так підзаконного характеру, а саме: Закон України "Про міліцію", Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. № 615 "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності", Наказ МВС України від 25 жовтня 2003 р. № 1433 "Про організацію службової діяльності міліції охорони Державної служби охорони при МВС України", Наказ МВС України від 13 жовтня 2005 р. № 878 "Про затвердження Положення про Департамент Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України" та ін.

Контроль за несенням служби нарядами міліції охорони ДСО при МВС України є дієвим засобом зміцнення дисципліни та надання їм практичної допомоги.

Контроль здійснюється шляхом проведення гласних і негласних перевірок несення служби нарядами міліції охорони [10]. Перевірки проводяться згідно з графіком (графіки негласних перевірок складаються окремо).

Фізичні перевірки плануються (проводяться) у кількості, що забезпечує на професійному рівні виконання нарядами міліції охорони ДСО при МВС України службових завдань з надання послуг охорони, але не менше одного разу на зміну. Перевірки несення служби мають бути раптовими, дієвими, без сталого порядку (послідовності) їх проведення.

Поряд з фізичними перевірками несення служби нарядами проводиться контроль з використанням телефонного та радіозв'язку, технічних засобів, контрольних приладів і систем визначення місцезнаходження нарядів міліції, напрямку їхнього руху тощо.

Про час та результати здійснених перевірок працівник міліції охорони ДСО при МВС України невідкладно інформує чергового підрозділу охорони.

Контроль за несенням служби нарядами міліції охорони ДСО при МВС України здійснюють такі підрозділи:

керівний склад ДДСО при МВС України, УДСО (ВДСО);

начальницький (керівний) склад районних (міжрайонних) відділів (відділень), відповідальні чергові ДСО при МВС України;

працівники ДДСО при МВС України, УДСО (ВДСО), у т.ч. особи цивільного складу цих підрозділів, які мають право на перевірку несення служби нарядами охорони (за напрямками), за наявності службових посвідчень та приписів на право перевірки несення служби нарядами міліції ДСО при МВС України [10].

Право на перевірку нарядів міліції за посвідченнями мають Міністр внутрішніх справ України, його заступники, начальник ДДСО при МВС України та його заступники, начальники ГУМВС, УМВС, начальники УДСО (ВДСО), їхні заступники та відповідальні чергові підрозділів ДСО при МВС України.

На постах міліції охорони, де відсутні підрозділи ДСО при МВС України, для здійснення контролю за несенням служби за мотивованим поданням начальників обласних управлінь (відділів) ДСО при МВС України згідно з нормативними вимогами МВС України за окремими розпорядженнями залучаються працівники територіальних органів внутрішніх справ.

Особи, які перевіряють несення служби нарядами міліції охорони, зобов'язані знати оперативну ситуацію в районі, на об'єктах, що охороняються, об'єктивно оцінювати несення служби, навчати працівників міліції прийомам несення служби та надавати їм практичну допомогу.

У разі надходження під час перевірки сигналу про спрацювання засобів ОПС, вчинення правопорушень перевірка припиняється, а наряди направляються на відпрацювання вказаних сигналів. У разі виявлення недоліків особа, яка здійснює перевірку, припиняє її та вживає заходів для їх усунення.

У разі відсутності інформації від наряду міліції (фізична перевірка, радіотелефонний зв'язок, засоби технічного контролю тощо) більше двох годин вживаються заходи щодо встановлення місця його знаходження. Забороняється перевіряти несення служби шляхом спроб відібрати зброю та способами, що можуть призвести до нещасних випадків, здійснювати перевірку нарядів Служби інкасації, СПМО "Титан" під час завантаження (розвантаження), супроводження грошових коштів, цінних паперів, вантажів та нарядів, які забезпечують безпеку фізичних осіб.

При перевірках організації та несення служби нарядами міліції охорони ДСО при МВС України вивчаються такі дії:

підстави здійснення охоронних заходів;

використання сил та засобів підрозділу міліції охорони;

підготовка, порядок допуску до служби особового складу, якість проведення їх інструктажів;

управління нарядами, своєчасність доведення інформації про зміни в оперативній ситуації;

порядок взаємодії з міськ-, райорганами внутрішніх справ;

дотримання системи контролю та її ефективність;

наявність наряду на маршруті (посту), його озброєння, наявність спецзасобів та засобів зв'язку. Забезпечення перепускного режиму та охорони