УДК 351.84

В.В. КОНЯЄВА

УДОСКОНАЛЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ ВИМОГ ЩОДО ДЕРЖАВНИХ ПОСЛУГ

Проаналізовано ознаки послуг, які надає держава, та запропоновано класифікацію типів державних послуг.

The analysed signs of services which are given by the state the that offered classification of types of state services.

Серед найважливіших проблем підвищення ефективності діяльності держави та його органів на користь громадян є відсутність якості та доступності державних послуг. Сьогодні немає ні виваженого механізму взаємодії державного апарату і народу, ні бажання у влади служити народу, а також практичної необхідності враховувати інтереси громадян. Для цього потрібні або високі моральні якості державних службовців, або ефективні механізми впливу народу на владу.

Відповідно до Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь та гідність є найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини визначають зміст і спрямованість діяльності держави [1]. Усе це вимагає переосмислення ролі держави та зміни відносин між владою і громадянами, які повинні в повному обсязі користуватися державними послугами.

Отримуючи послугу, людина відчуває, що до неї ставляться з повагою, враховують та задовольняють її потреби. Для якісної державної послуги повинна існувати відповідна політика, спрямована на забезпечення й підвищення якості послуг.

Серед науковців і практиків у сфері державного управління все більше поширюється термін "державні послуги" як консолідуючий та такий, що об'єднує поняття "управлінська та адміністративна послуга". Подальший розвиток демократичних процесів у системі державного управління вимагає сьогодні детального розгляду та конкретизації питань, пов'язаних з наданням державою відповідних, якісних послуг населенню, інформування його про принципи та механізми надання тих чи інших державних послуг. Проблема визначення поняття "державні послуги" знаходиться в процесі розгляду та формування, тому, власне, дане дослідження є спробою систематизації ідей й поглядів стосовно послуг.

Метою цієї роботи є визначення на основі тверджень зарубіжних та вітчизняних вчених основних ознак категорії "державна послуга".

За визначенням французьких учених Д. Шанда та М. Арнберга, "послуги можуть бути різного роду - виплата або отримання платежу, надання поради або інформації, освітні чи транспортні, медичне обслуговування. Надання послуг може мати ринковий характер, тобто споживач платитиме за них, або може мати бюджетне фінансування. Важливе місце в зосередженні уваги на клієнтах відводиться також діяльності, пов'язаній з дотриманням законів та збором податків" [10]. Таким чином, на думку вищезазначених науковців, поняття "послуга" включає в себе цілу низку угод між постачальником та клієнтом, що стосується різноманітних благ і послуг.

В Україні зараз завдяки соціальним і економічним перетворенням приділяється увага наданню послуг, спрямованих передусім на визначення та задоволення основних потреб населенню. У програмі розвитку державної служби на 2005 - 2010 рр. зазначено, що "державна служба є складовою державного управління, спрямованою на задоволення потреб суспільства...", необхідно також "визначити та запровадити стандарти професійної діяльності державних службовців на засадах стратегічного планування діяльності державних органів з орієнтацією на надання державних послуг..." [5].

Питання державних послуг, розглядається і у працях вітчизняних науковців В. Сороки, В. Маматова, Н. Ходорівської.

В. Сорока розглядає державну послугу як об'єднання адміністративної та управлінської послуг, визначає: управлінську послугу як зміст функціональної діяльності державного органу стосовно вироблення і реалізації державної політики з регулювання певного сектора економіки чи соціального життя, а адміністративною послугою вважає дію виконавчого механізму державного органу чи його апарату щодо забезпечення інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб у контексті законодавчо визначених порядків реалізації своїх повноважень, що конкретизовані нормативно правовими актами, зареєстрованими у законодавчо визначену порядку [7].

У Методиці підготовки інформації про державні послуги розглядається терміна "державні послуги" такими, які надаються громадянам і їх об'єднанням, фізичним і юридичним особам державними органами [9].

У Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначення терміну "державні послуги" трактується інакше - як будь-які платні послуги, обов'язковість отримання яких установлюється законодавством та які надаються фізичним і юридичним особам органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та створеними установами та організаціями, що утримують за рахунок коштів відповідних бюджетів [2]. Зрозуміло, що даний закон визначає державну послугу відповідно до сфери його дії, такої як податкової сфери, тому визначення державної послуги як обов'язково платної не можна вважати узагальненим терміном.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади" державні послуги розглядаються такими, які надаються органами державної влади (в основному виконавчої) та державними підприємствами, установами, організаціями, а також органами місцевого самоврядування в порядку виконання делегованих державою повноважень за рахунок коштів Державного бюджету [6].

Виходячи, з розгляду поняття "державні послуги", вважаємо, що вони включають у себе і "адміністративні", і "управлінські" послуги. На наш погляд, наведені ознаки державних послуг доводять необхідність класифікувати їх.

Для кожного споживача послуг, як вважає В. Сороко, виявляються типи послуг та діляться на різновиди потреб. Потреби людини залежать від її власної життєвої активності та її родини, друзів. Тому дослідник деталізує потреби щодо тих послуг, які переважно надаються державними органами таким чином:

потреба в безпеці означає для людини захищеність життя і здоров'я, матеріальної власності, інтелектуальної власності та безпечне для життєдіяльності довкілля, безпечне соціальне середовище для себе та сім'ї. Вищезазначене реалізується через громадську безпеку, охорону від надзвичайних ситуацій, національну оборону, охорону громадян та їхні інтереси за кордоном. Переважно таку захищеність забезпечує