Законодавча влада здійснюється Парламентом, Національними Зборами і Сенатом.

Судова влада здійснюється Судовими інституціями. Вона незалежна від двох інших гілок влади.

Політична організація держави представлена схемою (рис. 1):

Президент Республіки є главою держави. Він обирається загальним голосуванням терміном на 5 років.

Уряд очолює Прем'єр-міністр.

Міністри, члени уряду призначаються Президентом Республіки за поданням Прем'єр-міністра. Уряд визначає і проводить політику держави, на території країни представлений префектами.

Префекти призначаються декретом Президента Республіки, затвердженому Кабінетом міністрів, за поданням Прем'єр-міністра і Міністра внутрішніх справ. Префект департаменту, в якому розташоване головне місто регіону є також префектом регіону. Префект представляє державу і є керівником децентралізованих органів державної служби на території, що належить до його компетенції. Префект - єдина особа, яка представляє державну владу на території департаменту, він є керівником системи державних децентралізованих служб на місцевому рівні, представником Прем'єр-міністра і всіх міністерств. Представниками префекта в округах є супрефекти.

Рис. 1. Реалізація принципу субсідіарної відповідальності в системі владних відносин Франції

3. Парламент здійснює законодавчу владу в країні і складається з двох палат:

- Національні Збори (Нижня палата) - 577 депутатів, обраних громадянами, строком на 5 років поіменним голосуванням в 2 тури;

Сенат (Верхня палата) - 321 сенатор, обраний строком на дев'ять років (з оновленням однієї третини кожні три роки) закритим голосуванням - колегією виборців (депутатами Регіональних рад, Рад департаментів і Муніципальних рад, включаючи мерів).

Разом з органами, які представляють виконавчу і законодавчу гілки влади, існують судові і консультативні органи.

Конституційна Рада - вища юрисдикція, гарантія конституційності законів. Складається з дев'яти членів, які призначаються по три особи Президентом Республіки та Головами Національних Зборів і Сенату. До неї також входять всі колишні Президенти Франції.

Державна Рада - вища адміністративна юрисдикція.

Рахункова Палата - орган контролю за використанням державних коштів.

Вища Рада Магістрату (судового відомства) - консультативний орган, на який покладається забезпечення незалежності судових інституцій.

Економічна і соціальна рада - консультативний орган, що складається з представників підприємців, профспілок, фермерів, індивідуальних господарств. З нею консультуються при прийнятті важливих загальнодержавних рішень.

Місцева адміністративна організація Франції характеризується поєднанням декількох адміністративних рівнів і великою кількістю місцевих органів влади. На основі реалізації принципів субсидіарності і децентралізації, існують три рівні територіальних органів: комуна, департамент, регіон.

Комуна. Найменший і найстаріший адміністративний підрозділ, оскільки прийшов на зміну містам і церковним приходам Середньовіччя. Комуни були засновані в 1789 р., яким було надано автономію згідно із законом від 5 квітня 1884 р., де було проголошено комунальна Хартія.

Комуна управляється Муніципальною Радою, що обирається загальним відкритим голосуванням кожні шість років. Обрані депутати вибирають мера.

Мер є головою виконавчої влади комуни, яку він представляє і бюджетом якої він розпоряджається. Він наймає персонал комуни і до його компетенції входять такі питання:

школи;

містобудування;

соціальна сфера;

муніципальний транспорт;

шкільний транспорт;

утилізація відходів;

побутове та вуличне водовідведення.

Мер є одночасно представником центральної влади в комуні для виконання функцій реєстрації цивільного стану, забезпечення громадського порядку, організації виборів і видачі засновницьких документів.

На даний час у Франції налічується 36763 комуни, з яких 183 відносяться до заморських департаментів і територій.

Департамент. Цей орган створено Великою французькою революцією і заснований згідно із законом від 10 серпня 1871 р., є органом місцевої влади з депутатським корпусом і виконавчим комітетом.

Він управляється Радою департаменту, обраною на шість років загальним голосуванням, яка у свою чергу обирає Голову ради департаменту та профільні комісії, Голова ради готує і виконує рішення Ради департаменту, розпоряджається бюджетом і керує персоналом.

Департамент володіє широкою компетенцією:

соціальна допомога;

будівництво та утримання коледжів;

регулювання земельних питань;

організація міжмуніципального шкільного транспорту.

У Франції налічується 100 департаментів (з них 4 заморських).

Регіон. Найновіша структура місцевої адміністрації. Регіон став органом місцевого адміністративного управління у зв'язку з прийняттям закону про децентралізацію від 16 березня 1986 р. - дати перших виборів до Регіональних рад, які обираються на шість років загальним голосуванням.

Депутати регіональних рад обирають Голову регіональної ради, яка розпоряджається бюджетом, керує персоналом і проводить політику регіону, направлену на розвиток економічної діяльності, впорядкування території і професійну освіту. У Франції налічується 26 регіонів, з них чотири заморських. До цих трьох основних рівнів додаються структури міжкомунальної кооперації по конкретних питаннях діяльності (утилізація твердих побутових відходів, облаштування суміжних територій тощо).

Роль префекта. Префект - єдина особа, що володіє повноваженнями державної влади на території департаменту, є представником Прем'єр-міністра і всіх міністерств у системі деконцентрованих і децентралізованих органів центральної державної влади. Він також є відповідальним за дотримання громадського порядку в надзвичайних ситуаціях, організацію виборів різного рівня, наданню допомоги в разі надзвичайних ситуації.

Окрім ролі гаранта дотримання законів, префект виконує роль радника-консультанта, арбітра, посередника між органами місцевої влади і державою. Він виконує функції підтримки цих органів: підтримка проектів місцевого значення і участі в інвестиційних проектах в галузі економічного розвитку. Він є головним в укладанні договорів, угод і конвенцій від імені держави з органами місцевого самоврядування.

У галузі облаштування територій префект грає головну роль при укладанні контрактів між державою і регіонами.

Контроль законності. Префект не здійснює ні контролю доцільності, ні апріорного (попереднього) контролю стосовно актів органів місцевої влади.

Контроль законності базується на трьох принципах:

акти органів місцевого самоврядування підлягають негайному виконанню, як тільки вони були прийняті і опубліковані або деякі з них, передані державному представникові (канцелярію префекта);

остаточний контроль здійснюється