Запобігання корупції. При підтримці громадських ініціатив та організацій за рахунок бюджетів і фондів органів державної влади чи органів місцевого самоврядування необхідно створити умови та механізми, що виключають конфлікт інтересів і запобігатимуть корупції.

Раціональний і збалансований розвиток. Органи публічної влади, а також організації громадянського суспільства при реалізації власних чи спільних проектів і програм мають дбати про їх раціональний та збалансований розвиток відповідно до існуючих у суспільстві потреб. Така діяльність має максимально покривати потреби суспільства в різних сферах суспільного життя та не припускати надмірної концентрації проектів у одній чи декількох сферах, що веде до дублювання та неефективного використання ресурсів, коли інші залишаються поза увагою влади та організацій громадянського суспільства.

Комплексність. Форми реалізації громадських ініціатив через організації громадянського суспільства є взаємопов'язаною та взаємодоповнюючою системою до виконання органами публічної влади власних повноважень в інтересах суспільства в цілому та окремих, соціально вразливих груп населення зокрема. Усі форми реалізації громадянських ініціатив мають розвиватись та діяти цілісно і системно. Кожна з форм є невід'ємним елементом громадянського суспільства, що сприяє становленню та укріпленню інститутів громадянського суспільства.

Форми реалізації громадських ініціатив. У демократичних суспільствах саме розумна влада прагне якомога активніше залучати громадськість до управління державою, а тому вона зацікавлена в розвитку "третього сектора" і здійснює його фінансову підтримку (пільги, пряме фінансування, гранти). З іншого боку, високий рівень життя населення в цих країнах дає можливість неурядовим організаціям мати власну фінансову базу. Це відбувається тому, що головним інтересом демократичної влади є національний інтерес.

У той же час велике значення у функціонуванні громадянського суспільства належить різноманітним недержавним організаціям.

Неурядові організації (англ. non-governmental organizations - NGOs) - локальні, національні чи міжнародні об'єднання людей, діяльність яких здійснюється з ініціативи громадян, а не з санкції чи вказівки уряду, і не має на меті отримання прибутку. Неурядові організації є елементами громадянського суспільства, що виконують широке коло функцій, таких як захист прав людини, надання допомоги потребуючим допомоги громадянам, боротьба за роззброєння, з бідністю, СНІДом, наркоманією, здійснення дослідницьких та освітніх заходів. Неурядові організації створюють для громадян можливість брати безпосередню участь у розв'язанні проблем власного життя, у прийнятті відповідних рішень, у налагодженні партнерської співпраці між собою та з державними органами й міжнародними організаціями.

У Посланні Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році" серед головних пріоритетів розвитку визначено налагодження повноцінного діалогу між владою та громадськими організаціями [3]. Посилення впливу представників недержавного сектора на перебіг суспільно-політичного процесу в Україні у найближчій перспективі будуть зумовлюватися низкою чинників, а саме:

очікуване зростання уваги та посилення вимог до української влади з боку країн-членів ЄС у сфері дотримання демократичних норм і цінностей;

закріплення за суб'єктами громадянського суспільства статусу рівноправного партнера у процесі реалізації державної політики;

підвищення ціннісних і моральних критеріїв оцінки діяльності представників правлячої еліти з боку населення.

Важливим кроком на шляху сприяння діяльності НДО стало спрощення порядку легалізації в органах юстиції об'єднань громадян та інших громадських формувань. Це закріплено наказом Міністерства юстиції "Про затвердження порядку підготовки та оформлення рішень щодо легалізації об'єднань громадян та інших громадських формувань", який набув чинності 17.12.2006 р. Новий порядок закріплює єдині правила для підготовки та оформлення рішень щодо легалізації об'єднань громадян та інших громадських формувань, а також щодо скасування запису про їх реєстрацію. Крім того, новий порядок покликаний уніфікувати підходи Міністерства юстиції та його територіальних органів з питань легалізації об'єднань громадян.

Проте тривалий час у Міністерстві юстиції України розробляються законопроект "Про участь громадськості у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення та її доступ до інформації, що знаходиться у володінні органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування"; проект "Концепції взаємодії держави з громадянським суспільством", проект Закону "Про волонтерство".

Утім слід відзначити, що за цей час було проведено широке попереднє громадське обговорення цих законопроектів, а названі законопроекти так і не винесені на обговорення в Верховній Раді України.

Очевидними є такі проблеми розвитку громадянського суспільства, зокрема щодо його взаємодії з органами влади:

достатньо високий рівень скепсису організованої громадськості щодо можливості впливати на органи влади;

нестача зрозумілих, чітко інституалізованих каналів інформації про діяльність органів влади і, як результат, майже повна відсутність дієвих важелів впливу на формування місцевої та регіональної політики. НДО як правило користуються інформацією від "знайомих у коридорах влади", здійснюють взаємний обмін інформації про рішення та заходи, які плануються владою тощо;

існуючі інституції взаємодії влади та громадськості (консультаційно-дорадчі органи), мають занадто формалізований характер і незначний ефект діяльності;

частина неурядових організацій намагається через ЗМІ висвітлювати свою діяльність, висловлювати своє ставлення до дій влади, однак така діяльність має більше рекламний, аніж дієвий характер;

формування так званих "кишенькових" неурядових організацій при органах влади, які створюються, насамперед, з метою залучення коштів міжнародних донорських організацій для реалізації планів заходів владних структур, формування ілюзії взаємодії з організованим громадянським суспільством;

Удосконаленню інституційної бази