Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом "Про Національний банк України" [12] та іншими законами України. Як суб'єкт протидії правопорушенням у галузі фінансів НБУ застосовує такі адміністративно-правові засоби: відкликання ліцензій; проведення перевірок у частині дотримання валютного законодавства; вимога усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України; скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку; видавати розпорядження щодо: а) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі; б) установлення для банку підвищених економічних нормативів; в) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; г) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику; д) заборони надавати бланкові кредити; є) заборони власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв); ж) відсторонення посадової особи банку від посади; з) реорганізації банку; застосування фінансових санкцій; накладення адміністративних стягнень.

Особливим органом фінансового контролю в Україні є Рахункова палата, правовий статус якої закріплено Конституцією України та Законом України "Про Рахункову палату" [6].

Завданнями Рахункової палати є організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, зокрема коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням; контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного та соціального розвитку, охорони довкілля; контроль за законністю та своєчасністю руху коштів Державного бюджету України й коштів позабюджетних фондів в установах Національного банку України та уповноважених банках; аналіз встановлених відхилень від показників Державного бюджету України та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про вдосконалення бюджетного процесу в цілому та інші. Адміністративно-правовими засобами, застосування яких віднесено до компетенції Рахункової палати, є: фінансова перевірка; перевірка грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, планів, кошторисів витрат та іншої документації щодо фінансово-господарської діяльності; перевірка касових операцій з готівкою та цінними паперами, матеріальними цінностями.

Таким чином, кількість суб'єктів застосування адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням в галузі фінансів є досить значною. Кожен з зазначених суб’єктів має свої специфічні завдання та функції, але поряд з цим кожен з них наділений повноваженнями по застосуванню низки адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням в галузі фінансів. Визначення кола суб'єктів застосування адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням в галузі фінансів дає змогу далі вести мову щодо особливостей відповідних заходів, адже, як видно, їхній перелік досить значний, що потребує дослідження правового потенціалу кожного засобу окремо в контексті їх застосування відповідними державними органами (суб'єктами застосування адміністративно-правових засобів протидії правопорушенням у галузі фінансів).

Література:

1. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні : Закон України від 26 січня 1993 р. // ВВР України. - 1993. - № 13. - Ст. 110.

2. Про державну податкову службу в Україні : Закон України від 4 грудня 1990 р. // ВВР України. - 1991. - № 6. - Ст. 38.

3. Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування : Закон України від 9 липня 2003 р. // ВВР України. - 2003. - № 49 - 51. - Ст. 376.

4. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності : Закон України від 23 верес. 1999 р. // ВВР України. - 1999. - № 46-47. - Ст. 403.

5. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України від 2 березня 2000 року // ВВРУкраїни. - 2000. - № 22. - Ст. 171.

6. Про затвердження Статуту Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України [Електронний ресурс] : постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 18 квітня 2000 р. № 4 // Офіційний сайт Верховної Ради України. - Режим доступу : www.rada.gov.ua

7. Про міліцію : Закон України від 20 грудня 1990 р. // ВВР України. - 1991. - № 4. - Ст. 20.

8. Про Національний банк України : Закон України від 20 травня 1999 р. // ВВР України. - 1999. - № 29. - Ст. 238.

9. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю : Закон України від 30 червня 1993 р. // ВВР України. - 1993.

- № 35. - Ст. 358.

10. Про Рахункову палату : Закон України від 11 липня 1996 р. № 315/96-ВР // ВВР України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

11. Про судоустрій України : Закон України від 7 лютого 2002 р. // ВВР України. - 2002. - № 27-28. - Ст. 180.

12. Про загальнообов' язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням : Закон України від 18 січня. 2001 р. // ВВР України. - 2001. - № 14. -