УДК 352

Р.М. Плющ

СИСТЕМАТИЗАЦІЯ МОДЕЛЕЙ ОРГАНІЗАЦІЙ У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ ЯК ОБ'ЄКТА УПРАВЛІННЯ

У статті висвітлюється систематизація моделей організацій у місцевомусамоврядуванні як об'єкта управління

Теорія організацій і організаційна поведінка мають багато спільного в своїй основі, доповнюють одна одну при вивченні проблем функціонування органів місцевого самоврядування як організацій. Досліджуючи природу конфліктів, відстежуємо: дисципліну організаційної поведінки, що зосереджується на міжособистісних і внутрішньогрупових зв'язках, що виникають внаслідок різноманітності особистих взаємовідносин і недостатньої комунікації. Конфлікт же, коли він вивчається теорією організацій, пов'язаний переважно з проблемами внутрішньої координації. В одному випадку конфлікт розглядається як проблема, що виникає між людьми, в іншому - як зіткнення в результаті наявних недоліків у побудові організації. Теорія організацій і організаційної поведінки охоплює різні рівні і аспекти аналізу організації.

Теорія організації і теорія систем тісно взаємозв'язані, причому теорія організації - самостійний елемент загальної теорії систем [1; 2; 3]. Як і теорія систем, теорія організації вивчає загальні властивості організації як єдиного цілого.

Теорія організації розглядає в різних аспектах як кожну підсистему окремо, так і їх взаємовідносини [4]. При цьому основна увага приділяється ієрархії повноважень і завдань, підкреслюються вертикальні зв'язки в цих ієрархічних структурах. Не залишаються поза увагою і горизонтальні зв'язки, які вважаються найважливішими в теорії організації. Функція горизонтальних зв'язків полягає в спрощенні вирішення організаційних завдань, що виникають унаслідок функціонального розподілу праці в органі місцевого самоврядування. Їх природа і особливості визначаються як працівниками органу місцевого самоврядування як організації, так і територіальною громадою, що мають різні організаційні підцілі, але взаємозалежна діяльність яких вимагає взаємодії.

На основі аналізу виділено чотири типи моделей організацій. Такий аналіз важливий не тільки стосовно обґрунтування структури управління органом місцевого самоврядування, а й відносно комунальних підприємств, підпорядкованих такому органу. Згадані моделі відбивають еволюцію теоретичних концепцій, що визначають сутність самих організацій, роль і домінуючі функції менеджменту, а також критерії оцінки ефективності їх функціонування.

1. У механістичній моделі організації Ф. Тейлора ефективність розглядається з погляду чинників часу і руху [5]. Розподіл виконання функцій чи повноважень на автономні, повністю програмовані елементи і дальше оптимальне їх об'єднання в єдине ціле є обов'язковими умовами, що формують високопродуктивну організацію. М. Вебер обґрунтував положення [6], згідно з яким найефективнішою формою людської організації є раціональна бюрократія. Організація - це механізм, що є комбінацією основних чинників діяльності: засобів діяльності, трудових ресурсів, сировини і матеріалів. Її пріоритетні цілі: максимізація прибутку, рентабельності, інвестицій, загального обігу капіталу. Для їх досягнення з найбільшою ефективністю і за мінімальних витратах ресурсів необхідно оптимально використовувати всі види ресурсів. Тому управління органом місцевого самоврядування як організацією має орієнтуватися насамперед на оперативне управління, за допомогою якого раціоналізується структура чинників діяльності і всього процесу надання послуг. Відповідно до цього оцінка ефективності функціонування органу місцевого самоврядування як організації здійснюються за економічним показником, що визначається як відношення наданого обслуговування до ресурсів, що при цьому витрачається.

Механістична модель органу місцевого самоврядування як організації дає змогу встановити соціально-економічні зв'язки і залежність різних чинників діяльності. Водночас у ній недостатньо враховуються роль і значення особистості в ефективній роботі організації. Пріоритетними є: орієнтація на великі організації; завоювання позицій щодо розвитку переважно за рахунок зниження загальних витрат, а не зростання обсягів надання послуг; широке використання аналітичних методів, результати яких нерідко важко і навіть неможливо застосувати на практиці; прагнення до збереження стабільності (консерватизм); загальний контроль і нагляд за якістю і виконанням програмних завдань; уявлення про вищих керівників як про людей, які "мудріші, ніж обставини" - усе це обмежує використання механістичної моделі організації в місцевому самоврядуванні.

2. Модель, побудована на визначенні організації як колективу, сформованого за принципом поділу праці. Ця модель організації будується, виходячи з положення про те, що найважливіший чинник продуктивності в організації - людина [7]. Тому важливими компонентами моделі є увага до працівників, їх мотивація, комунікації, лояльність, участь в ухваленні рішень. Одне слово, моделюється система підтримки людських відносин усередині організації. При цьому особлива увага надається стилю управління, його впливу на показники продуктивності і задоволеності працівниками своєю роботою. Перевага віддається демократичному стилю, що забезпечує як найповніше розкриття здібностей працівників завдяки їх участі не тільки у виконанні, а й у розробці управлінських рішень.

Головні завдання менеджерів у цих умовах полягають в організації і управлінні персоналом, що врешті-решт має сприяти досягненню цілей органу місцевого самоврядування як організації [8]. При цьому він забезпечує створення відповідних структур, регулює відносини між посадовими особами і координує процеси, необхідні для виконання поставлених завдань; управління ж означає особистий і конкретний вплив на працівників, необхідний для своєчасного ухвалення рішень і успішної реалізації ухвалених програм. Якщо всі внутрішні процеси, пов'язані з персоналом, вирішуються належним чином, в органі місцевого самоврядування як організації не виникає проблем із досягненням поставлених завдань, прибутком, доходами [9; 10]. Критерієм успішності роботи за даною моделлю вважається підвищення ефективності діяльності органу місцевого самоврядування як організації за рахунок удосконалення її трудових ресурсів.

Такий підхід потребує розробки спеціальних методів, що дають змогу проводити оцінку якості праці, діагностику органу місцевого самоврядування як організації, і виявляти внутрішні процеси, які вимагають реалізації заходів щодо підвищення якості