По-перше, в Києві розташовані центри православ'я, які РПЦ вважає своїм першоджерелом.

По-друге, без Української православної церкви РПЦ стає просто великою національною церквою, оскільки значна частина її парафій знаходиться на території України. Крім того, РПЦ, яка зараз в диптиху посідає почесне п'яте місце, однак найбільша і найвагоміша серед помісних православних церков світу, відразу перестала б такою бути, поступившись місцем Українській Церкві.

По-третє, відокремлення УПЦ від Московського патріархату кардинально змінилася б уся георелігійна ситуація, оскільки відбудеться переміщення центру православної цивілізації до Києва, а посилення впливу якого не входить до геополітичних завдань Російської Федерації.

Саме відсутність спільної позиції в Україні зумовлює можливість балансування Московського Патріарха між прихильниками та противниками, що ускладнює позитивне розв'язання проблеми створення Помісної церкви.

Розвиток ситуації в православному середовищі України, яка пов'язана із взаєминами Росії і України, взагалі важко прогнозувати. Але в будь-якому разі протистояння конфесій в Україні є дестабілізуючим чинником у суспільстві і, звичайно, завдає шкоди державі.

Зрозуміло, що поки Росія матиме вагомі механізми впливу на релігійну ситуацію в Україні, перспектива об' єднання православних церков виглядає досить і досить примарною. Імперська позиція РПЦ переконує в потребі пошуку інших шляхів творення Помісної Православної Церкви в Україні, відмінних від тих, котрі роблять виключний акцент на досягненні відповідних домовленостей з Московським патріархатом. Найкращий з них - опертися на православ'я Київської традиції та інтенсифікувати його діалог з Повнотою світового православ'я (передусім із Вселенським Патріархом) за сприяння Української держави [8]. На жаль, в умовах зміни в Україні президентської влади це зробити буде надзвичайно важко.

Якщо врегулювання проблеми фундації УППЦ буде покладено виключено лише на церковні інституції, то очікувати повноцінне конституювання УППЦ доведеться довгі десятиліття, упродовж яких Україна перебуватиме у взаєминах духовної підлеглості з Російською Федерацією, що постійно загрожуватиме цілісності й суверенітету Української держави. Саме тому вирішення цього питання можливе насамперед за сприяння та підтримки нашої держави. Питанням ролі держави у вирішенні проблеми постання УППЦ і буде присвячено перспективи наших подальших розвідок.

Список використаних джерел:

1. Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Мефодій - Ми готові до діалогу - УАПЦ - http://www.uaoc.info/ua/news/news_/?pid=149

2. Звернення Його Всесвятості Патріарха Константинопольського Варфоломія І до Українського народу. 2008, Офіційне інтернет-представництво Президента України, www.president.gov.ua.

3. Звернення Президента України Віктора Ющенка до Українського народу з нагоди 1020-ліття Хрещення України-Русі. 2008, Офіційне інтернет-представництво Президента України, www.president.gov.ua.

4. Мережа церков і релігійних організацій в Україні станом на 1 січня 2009 року (Форма 1) //

http://www.scnm.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=131555&cat_id=131554

5. Матвієнко К. Візит Патріарха Кирила покликаний символізувати належність України до „русского мира" // http://www.pravda. com.ua/news_рrint/2009/7/31/99214.htm.

6. Матвієнко К. Церковне єднання // http://www.pravda. com.ua/news/ 2009/10/13/ 103255.htm

7. Президент України В.А.Ющенко. Україна прагне відкритого діалогу у питанні створення помісної православної церкви. 2009, Офіційне інтернет-представництво Президента України //www.president.gov.ua /news/14605.html

8. Здіорук С.І., Токман В.В. Розбудова партнерської моделі державно-конфесійних відносин в Україні та утвердження Української Помісної Православної Церкви. Аналітична доповідь // Національний інститут стратегічних досліджень // http: // www.niss.gov.ua/ Table/16102009/index.htm.

9. Чупрій Л.В. Релігійна безпека України: стан і проблеми //http://sd.net.ua/2009/09/09/ print:page,1,relgjjna_bezpeka_ukrani_stan_problemi.html

10. http://www.president.gov.ua/news/13833.htmPPrintVersion