УДК 35.08: 681.32

М.О.Дурман, О.Л. Дурман

ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ СИСТЕМ ПРИ ОЦІНЦІ РЕГУЛЯТОРНИХ ВПЛИВІВ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

У статті зроблено огляд сучасних способів підготовки оцінки регуляторного впливу при розробці нормативно-правових актів, що містять регуляторні норми. Показано вимоги та обмеження, що слід ураховувати при підготовці проектів регуляторних рішень. Визначено напрямки запровадження нових підходів у державне управління через використання функціональних можливостей комп'ютерної техніки та сучасних інформаційних технологій.

Оцінка регуляторного впливу вже протягом 5 років є обов'язковою процедурою, як це й передбачено Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» [1]. Перелік нормативно-правових актів (НПА), до яких застосовуються норми вищезгаданого Закону, досить великий і до нього входять документи, що містять регуляторні норми, але не носять індивідуально-конкретні приписи чи не містять державної таємниці тощо. Вимоги, перераховані в цьому Законі, є вичерпними, він містить значну кількість описаних процедур розробки, прийняття, оприлюднення, упровадження та відстеження результативності різного виду нормативно-правових актів, що належать до нормотворчості різних суб'єктів державної влади і для свого часу це був дуже прогресивний законодавчий документ.

Нормами цього Закону передбачено, що жоден проект НПА не може бути поданий до органу, що його ухвалює, або розроблений цим органом, без супровідного документа, у якому визначаються:

• цілі, яких слід досягти при запровадженні цього документа;

• шляхи досягнення цих цілей;

• вигоди, що набуваються суспільством, владою, бізнесом та витрати, яких вони зазнають.

Цей документ має назву «Аналіз регуляторного впливу» (АРВ). Оцінка регуляторного впливу (ОРВ) є головною складовою аналізу, і тому на неї витрачається основний час підготовки АРВ.

Оцінка регуляторного впливу - це інформаційно-аналітичний метод оцінки можливих вигод та витрат, наслідків, побічних ефектів запланованих інструментів політики (законодавчих, регулятивних актів, державних програм і т.д.) [2]. Результатами ОРВ можуть користуватися як розробники відповідного нормативно-правового акта (НПА) при відстеженні його результативності, так і інші суб'єкти нормативної творчості при розробці своїх власних регуляторних механізмів та процедур. Так, наприклад, у країнах ЄС, що мають значний досвід упровадження регуляторних механізмів для регулювання державної політики, такі механізми та процедури слугують для інформування владних структур щодо можливих варіантів вирішення тих чи інших проблем регулювання ринкових відносин, а саме:

• залишити механізми розв'язання проблеми без змін;

• застосувати нові шляхи вирішення проблем;

• відмовитися від чинних регуляторних механізмів.

Як зазначалося раніше, в Україні відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» є обов'язковою вимога щодо підготовки АРВ. Разом з тим слід зазначити, що, незважаючи на таку вимогу, у вітчизняній нормотворчій діяльності існує практика, коли підготовка АРВ виконується формально, без застосування необхідних інструментів аналізу та без урахування значної кількості різних впливів цього рішення на інтереси бізнесу, суспільства, держави [3]. При підготовці НПА здійснюється велика підготовча робота з прорахунком усіх можливих варіантів розвитку подій, підрахунком можливих вигід і витрат для різних суб'єктів дії НПА, аналізом можливих індикаторів, за якими буде відслідковуватися ефективність запровадження норм регуляторного документа. На сучасному етапі узгодження такої значної кількості інформації та пошук оптимального управлінського рішення неможливе без застосування засобів комп'ютерної техніки та передових механізмів сучасних інформаційних технологій. Тільки в цьому разі при підготовці регуляторних рішень постійно буде зростати якість аналізу регуляторного впливу та економічна ефективність запровадження НПА в різні галузі економіки країни.

Для ефективної роботи як влади, так і бізнесу у сфері дерегулювання економічних ринкових відносин слід мати можливість застосовувати прогнозні показники чи відтворювати можливі сценарії майбутнього розвитку різних галузей соціально-економічного життя країни та різні цілі відповідних суб'єктів та об'єктів регуляторного нормотворення.

Тому при розробці НПА, у яких запроваджується застосування відповідних регуляторних механізмів, що регулюють певні галузі економічних відносин, слід ураховувати такі вимоги та обмеження, а саме:

• розробники проектів НПА (а при відслідковуванні результативності - і розробники, і суб'єкти впливу) повинні мати достовірну інформацію про можливості законодавчої реалізації запропонованих методик та процедур;

• слід повністю враховувати витрати та вигоди для певних суспільних груп, держави, бізнесу, а також можливість застосування відповідних механізмів для регулювання галузей, які мають специфічні умови функціонування;

• необхідно мати можливість зіставити вигоди і витрати від різних варіантів застосування процедур та механізмів, у тому числі й з урахуванням забезпечення соціальної рівності чи соціального спокою;

• оцінку регуляторного впливу слід проводити неодноразово протягом життєвого циклу дії НПА, у тому числі й для вдосконалення як самих регуляторних впливів, так і інстументів (методик, процедур), якими впроваджуються ці регуляторні впливи;

• при підготовці потрібних регуляторних рішень слід проводити аналіз усієї доступної інформації щодо сфери регулювання, уключаючи дані, отримані як з відкритих джерел, так і дані, що надаються органам державної влади для службового використання;

• необхідно створити механізми відслідковування досягнених цілей регуляторних впливів, у тому числі й реакції громадянського суспільства на ці регуляторні впливи.

Запровадження підходів до підготовки регуляторних рішень з урахуванням поставлених вимог та обмежень, у свою чергу, повинно стимулюватися різносторонньо, а саме:

а) розробники проектів нормативно-правових актів, якими запроваджуються регуляторні норми, мають усвідомлювати, що слід постійно вдосконалювати ухвалені регуляторні рішення;

б) суб'єкти дії НПА повинні вміти та мати можливість впливати на регуляторні органи в частині відслідковування результативності НПА та внесення до них потрібних змін