Для його ефективної реалізації уявляється необхідним поєднання всіх складових, що виникають майже синхронно та в підсумку створюють єдину конструкцію. Саме вона повинна викликати почуття впевненості щодо державної установи. В іншому разі матиме місце так званий хибний імідж, який не є відповідним бажаному. Якщо якісь почуття та переконання щодо державної установи (її імідж) відповідають уявленням людини щодо корпоративної поведінки, то в її уяві формується позитивна репутація. Таким чином, добра репутація відбиває тісний взаємозв'язок між іміджем державної установи та власною системою моральних цінностей людини. Вдало встановлена відповідність між переконаннями аудиторії та іміджем владної інституції є передумовою виникнення атрибутивного компонента. Якщо процес сприйняття проходитиме у відповідній послідовності, громадськість буде не тільки підтримувати дії адміністрації, а й всіляко сприятиме дієвому діалогу населення та влади.

Підтримка в суспільній свідомості стійкого позитивного іміджу державної установи неможлива без формування довіри до органів державної влади з боку населення. Тому визначення основних імперативів довіри до державної установи є важливим аспектом механізму формування іміджу [11, с. 255].

Існує взаємозв'язок культури державної установи зі складовими іміджу. Ученими запропоновано методику формування організаційної культури із застосуванням державною установою таких етапів: вироблення єдиної стратегії діяльності та визначення місії організації; дослідження стану існуючої культури, яке має відбуватися за допомогою опитування як серед працівників установи, так і серед зовнішніх експертів); визначення міри відповідності певної організаційної культури розробленим параметрам; опрацювання необхідних заходів з метою запровадження бажаних корпоративних цінностей і стандартів поведінки персоналу; подолання існуючих негативних настанов та стереотипів у свідомості працівників та розвитку тенденцій, що сприяють реалізації розробленої стратегії; оцінка ефективності формування організаційної культури, коригування управлінської діяльності.

Ученими також запропоновано методику соціологічного дослідження образу державної установи в суспільній свідомості, використання якої є засобом розробки форм і методів подальшого вдосконалення та практичного застосування нових технологій для створення сприятливого іміджу державної служби.

Отже, механізм формування іміджу має бути комплексним, системним і базуватися на послідовній та цілеспрямованій реалізації відповідних дій, а саме:

- запровадження моніторингу показників рівня довіри населення до державних установ;

- створення Комісії зі службової (професійної) етики з метою врегулювання та запобігання конфлікту інтересів в органі державної влади, для чого слід внести відповідні зміни до Загальних правил поведінки;

- проведення професіографічного дослідження під час добору до державної установи персоналу для роботи на посадах керівників;

- утворення на базі Національної академії державного управління при Президентові України та Інституту журналістики курсів або центру підвищення кваліфікації працівників засобів масової інформації з метою підвищення рівня їх професіоналізму.

Комунікативна діяльність органів державного управління, спрямована на формування такого інформаційного простору, який сприяє створенню іміджу, репутації й авторитету та відповідає очікуванням громадськості. Така діяльність включає прямий та зворотний зв'язок з населенням, інформування його з питань реалізації державних і локальних програм, вивчення реакції населення на дії органів державної влади [24; 195].

Для висвітлення діяльності органів державної влади і формування їх позитивного образу слід утворити новий підрозділ - "управління комунікативної стратегії"- у структурі державних інститутів. Такий підрозділ має по-новому використати комунікативний підхід у діяльності органів державного управління з метою налагодження та створення інформаційного простору, сприятливого для ефективного двостороннього зв'язку органів влади з громадськістю.

Актуальною нині є потреба в поінформованій та активній громадськості як складовій громадянського суспільства. На органах державної влади лежить відповідальність за подання інформації про свою діяльність таким чином, щоб сформувати сприятливу громадську думку, забезпечити підтримку своїх стратегічних планів з боку населення.

Ефективність повідомлень засобів інформації залежить від того, наскільки орган державного управління зорієнтований на широкий загал і наскільки він "прозорий" для громадян. Закон про інформацію, зокрема стаття 10, проголошує, що обов'язком органів державної влади є інформування громадськості про свої рішення та діяльність.

Отже, зв'язок органів державного управління з громадськістю є необхідною передумовою успішного виконання ними свого призначення в суспільстві.

Проведене дослідження дало змогу запропонувати нове розв'язання науково-прикладного завдання щодо комплексного застосування форм, методів та механізмів формування іміджу органів державної влади. Теоретичне та практичне значення мають такі основні висновки:

1. З огляду на те, що термін "імідж" характеризується багатогранністю трактування, великою кількістю властивих ознак, специфікою розуміння щодо кожного його носія та особливістю сприйняття різними групами корпоративної аудиторії, а державна установа є специфічною організацією, яка має свої відмінності, характерними ознаками її іміджу є: цілісність (нерозривна єдність елементів), наявність зовнішньої та внутрішньої форм прояву, неоднорідність аудиторії сприйняття, взаємозв'язок з іншими іміджовими системами. Відповідно до функціонального підходу щодо класифікації іміджу найбільш характерним його типом для державної владної структури є корпоративний.

2. Найважливішими чинниками, що впливають на формування іміджу державної служби, є діяльність засобів масової інформації, кадрова політика як складова механізму його формування та організаційна культура.

3. Досягнення успіху в створенні позитивного іміджу можливе за умов визначення потреб та запитів цільової аудиторії, правильного вибору комунікаційних каналів та правильної побудови повідомлень, що безпосередньо поступають від державної установи до ЗМІ. Передумовою ефективної роботи ЗМІ з формування іміджу державної установи має стати регулярне дослідження засобами соціологічних служб наявних уявлень населення щодо державних установ різного рівня.

4. Існуючий у