4) позначення виконання (невиконання) заходу (один цифровий знак).

Структуру кодового позначення заходів виконавського типу з реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України відобра-

жено на схемі 4.2. Аналогічну структуру мають виконавські заходи, що містяться в указах Президента України з невідкладних економічних питань.

Реалізація моніторингу передбачає автоматизацію у межах його інформаційної бази зв'язків між даними про прийняті організаційно- розпорядчі рішення (заходи) та інформацією про їх економічні наслідки, а також між даними про виконавські рішення Програми Кабінету Міністрів України та фактом їх виконання (невиконання), причинами невиконання. Найзручнішим способом фіксації в інформаційній базі моніторингу зазначених зв'язків є моделі, які широко використовуються в галузі автоматизації такого роду інформаційних завдань, — моделі фреймового типу. Фреймом (від англ. frame — каркас, рамка) називають структуру даних для відображення будь-якого явища (ситуації, процесу чи іншого об'єкта), основою якого є сукупність (каркас) стереотипних зв'язків між ознаками, властивостями (в тому числі, подіями, фактами тощо), які характеризують цей об'єкт.

Елементами фрейму крім найменування самого об'єкта (ім'я фрейму) є так звані слоти (англ. slot — щілина, відсік), за допомогою яких позначаються ознаки (властивості), в тому числі події, факти, що характеризують об'єкт. У слоті виділяються його ім'я та числове значення, яке вміщується у "відсік".

Моделі фреймового типу можуть бути використані у моніторингу регуляторних актів. Саме застосування цього модельного інструмен-

тарію дає змогу скористатися відпрацьованою вже в інформатиці технологією інформаційної бази знань, що функціонує в режимі автоматизованого банку даних. У межах цієї бази розроблено технологію застосування фреймів як елементів бази знань. У нашому випадку (моніторинг регуляторної політики) ім'ям фрейму будуть реквізити (найменування регуляторного акта, дата його прийняття і номер, номер реєстрації у Мінюсті України; найменуванням слоту — певні урядові рішення, а його властивостями (значенням слоту) — відповідні економічні показники — істотні як макроекономічні, так і мікроекономічні наслідки реалізації регуляторного акта.

Сполучення найменування урядового рішення (заходу) з даними про економічні наслідки його прийняття та застосування (для організаційно-розпорядчих рішень) або про факт його виконання чи невиконання та причини невиконання (для виконавських рішень) здійснюються за схемою поєднання імені фрейму з ім'ям та значенням слоту, тобто за логікою і технологією застосування фреймів як елементів баз знань. Прикладами значень слоту, які використовувалися для формування відповідної бази знань, є такі висловлювання: "Зростання виробництва промислової продукції за 8 місяців поточного року порівняно з відповідним періодом минулого року відбувалось переважно за рахунок збільшення експортних поставок"; "Металургійний комплекс України продовжує нарощувати темпи виробництва і за 8 місяців поточного року збільшив свою частку в загальному обсязі виробництва з 29,1 до 31 %. У серпні за більшістю видів продукції та обсягом товарної продукції досягнуто найвищих показників за останні 6 років, а за трубами — за останні 3 роки. Порівняно із серпнем 1999 р. (кращим місяцем минулого року) виробництво товарної продукції (в порівняних цінах) становило 119,7 %"; "Обсяг продукції, відвантаженої на бартерних умовах, в загальному обсязі відвантаженої продукції скоротився з 31,4 до 12,9 % сукупностей показників (індикаторів), які характеризують економічні наслідки прийняття і запровадження кожного окремого рішення та заходу; в уніфікації форм наведення даних в усіх масивах інформаційної бази і наданні даних користувачам, а також у визначенні та уніфікації форм одержання інформації і стосовно форм наведення, надання та надходження даних, що стосуються виконавських рішень і заходів."

Фрагментом здійсненого дослідження, проектування системи моніторингу (постановка завдання) можуть бути наведені нижче приклади. Першим з них є Указ Президента України від 3 лютого 1998 р. № 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності". У наведеній в табл. 1 класифікації указів Президента України з невідкладних економічних питань цей Указ належить до групи 3 "Підтримка підприємництва та виробництва по галузях економіки" (код Указу 3.01). Серед заходів, намічених в Указі Президента України, що можуть мати найістотніші як макроекономічні, так і мікро- економічні наслідки, можна виділити два: "Спрощення порядку створення, реєстрації та ліквідації суб'єктів підприємницької діяльності" та "Скорочення переліку видів підприємницької діяльності, що підлягають ліцензуванню та патентуванню, вимагають одержання сертифікатів та будь-яких інших дозволів на здійснення підприємницької діяльності" (обидва заходи належать до типу організаційно-розпорядчих). Очікуваними наслідками здійснення цих заходів є зростання кількості суб'єктів підприємницької діяльності; збільшення видів підприємницької діяльності та, врешті-решт, — зростання обсягів випуску продукції різних галузей народного господарства. Наведені заходи утворюють найменування фреймів і значення слотів. Передбачено, що результати моніторингу зазначених рішень (заходів) мають видаватися щоквартально (на екран комп'ютера та у друкованому вигляді).

Вхідна інформація моніторингу. Вхідна інформація першої черги моніторингу державних рішень і заходів з економічних питань складається з таких частин:

1) дані про зміст державних рішень і заходів з економічних питань, які поділяються на такі:

• найменування та інші реквізити (дата видання, номер) указів Президента України з економічних питань;

• найменування і дані про терміни виконання та виконавців організаційно-розпорядчих та виконавських рішень і заходів, передбачених в указах Президента України з економічних питань та у документі "Заходи правового та організаційного забезпечення реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України";

2) показники, що характеризують економічні наслідки виконання організаційно-розпорядчих рішень, передбачених в указах Президента України з економічних питань;

3) дані про факти виконання (невиконання) рішень і заходів виконавського типу та про причини їх невиконання.

Дані про зміст державних рішень і заходів з економічних питань належать до умовно-постійної інформації. Найменування організаційно-розпорядчих та виконавських рішень подаються у формулюваннях, які наведені у відповідних урядових актах.

Вибір показників, що характеризують економічні наслідки прийняття та дії державних організаційних рішень з економічних питань, вимагає спеціальної роботи аналітиків. Склад і формулювання назв таких показників залежать як від змісту рішень і заходів, так і від наявності відповідної економічної інформації та можливостей її отримання. Це:

• документи статистики підприємств і організацій (баланс підприємства; звіт про фінансові результати та їх використання; звіт про фінансово-майновий стан підприємства та ін.);

• документи статистики праці (стан ринку праці, звіти про чисельність, дохід та заробітну плату робітників і службовців тощо);

• документи статистики життєвого рівня населення та реєстрації цін (бюджети сімей; аналітичні показники про грошові доходи, витрати і споживання продуктів харчування в обстежуваних сім'ях; середні ціни і тарифи на товари народного споживання, платні послуги, індекси споживчих цін та ін.);

• документи статистики різних галузей народного господарства;

• документи статистики зовнішньоекономічних зв'язків (експорт- імпорт товарів і послуг, звіти про рух інвестицій в Україну та з України тощо);

• дані статистичних збірок та бюлетенів.

Крім документації, що видавалась колишнім Держкомстатом України, джерелами вхідної інформації моніторингу про наслідки виконання державних рішень і заходів з економічних питань, є звітна документація деяких інших державних відомств України, зокрема:

• монетарні огляди, що періодично складаються Національним банком України;

• баланс надходжень і платежів у вільно конвертованій валюті;

• звітний платіжний баланс.

Показники, які характеризують наслідки дії урядових рішень у галузі економіки, вміщуються до інформаційної бази моніторингу у формах, що відповідають змісту і структурі показників. За відсутності серед статистичної звітності в Україні показників, які характеризують наслідки виконання окремих урядових рішень організаційного типу, може виникнути потреба в одержанні такої інформації від міністерств, відомств, підприємств, організацій. В цьому разі надходження інформації виконавців здійснюється за запитами Мінекономіки України.

Основним джерелом вхідної інформації про факти реалізації конкретних виконавських рішень і заходів є дані, що мають надходити безпосередньо від передбачених в урядовому акті головних виконавців кожного рішення (заходу) — Кабінету Міністрів України, міністерств, відомств, регіональних органів виконавчої влади, організацій і підприємств тощо. Для одержання відповідної інформації головним виконавцям мають розсилатися запити з уніфікованими формами відповідей і кодами показників.

Функціонування моніторингу. Функціонування моніторингу урядових рішень і заходів з економічних питань, як і робота будь- якої комп'ютерної інформаційної системи, охоплює етапи одержання вхідної інформації та введення її в комп'ютер у відповідній формі, програмної реалізації процесів завантаження бази даних, накопичення, зберігання, пошуку інформації, надання її користувачеві. Істотне місце у технологічній схемі роботи моніторингу посідають процедури сполучення даних про зміст урядових рішень або заходів з економічних питань з показниками, що характеризують економічні наслідки здійснення рішень (заходів), тобто елементи, властиві інформаційним системам, побудованим на основі застосування баз знань.

Етап одержання вхідної інформації протягом початкового періоду запровадження моніторингу здійснюватиметься шляхом ручного введення у базу даних інформації з документів статистичної звітності та з паперових носіїв, що надходитимуть від виконавців урядових рішень. Проте вже у першому періоді роботи моніторингу необхідно започаткувати перехід до автоматизованої технології одержання даних із застосуванням електронної пошти. Ця технологія передбачає роботу моніторингу на двох рівнях: державний (центральний або місцевий) орган виконавчої влади або інший орган — виконавець урядового рішення, Міністерство економіки України. Мінекономіки надсилає електронною поштою міністерствам, відомствам, іншим організаціям, визначеним як головні виконавці певних