Після виконання відповідних заходів готується звіт окремо для базового, повторного і періодичного відстежень, який оприлюднюється в установленому порядку.

У звіті про результати відстеження зазначаються:

• вид та назва регуляторного акта, результативність якого відсте- жується, дата його прийняття та номер (у разі базового відстежен- ня вони не наводяться);

• назва виконавця заходів з відстеження;

• цілі прийняття акта;

• термін виконання заходів з відстеження;

• тип відстеження (базове, повторне або періодичне);

• методи одержання результатів відстеження;

• дані та припущення, на підставі яких відстежувалася результативність, а також способи одержання даних;

• кількісні та якісні значення показників результативності акта;

• оцінка результатів реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення визначених цілей.

Звіт про відстеження підписується керівником регуляторного органу. Оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності. Доступ до регуляторних актів органів виконавчої влади. У

виступі Президента України Віктора Ющенка у Верховній Раді перед голосуванням щодо затвердження Юлії Тимошенко на посту прем'єр- міністра неодноразово зазначалося: "Мій уряд не буде красти", "Я хабарів брати не буду", "Уряд не братиме хабарів" тощо. Президент підкреслив, що головною проблемою в Україні є корупція, яка починається "з голови", і запевнив: "уряд не просто не буде красти, уряд не буде брати хабарів". Він зазначив, що коли публічно працюватимуть Укрзалізниця, Укрнафта, НАК Нафтогаз, Укрпошта, то бюджет країни одержить багато мільярдів незапланованих на сьогодні надходжень, які буде віддано бідній людині. Планується дослідити роботу всіх вільних економічних зон, зон інвестиційного розвитку, від раціонального перегляду роботи яких можна отримати багато прозорих, публічних фінансових потоків, у тому числі до бюджету. Буде здійснено чесну приватизацію у межах закону, прийнятого парламентом; вкрадені об'єкти повернуто до держави, починаючи від "Криворіжсталі", подолано крадіжки землі в Криму і біля Києва. Пропонується публічна, чесна і відповідальна політика влади. Кардинальним засобом забезпечення чесної роботи влади є її прозорість. Саме на цьому ж наголошував Президент України, закликаючи депутатів і уряд застосовувати виключно публічні, прозорі процедури у державі.

Згідно з Конституцією України та Законом України "Про інформацію" (ВВР. — 1992. — № 48, ст. 650 ) всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій (ст. 9 "Право на інформацію"). Це право забезпечується:

• обов'язком органів державної влади, а також органів місцевого і регіонального самоврядування інформувати про свою діяльність та прийняті рішення;

• створенням у державних органах спеціальних інформаційних служб або систем, що забезпечували б у встановленому порядку доступ до інформації;

• вільним доступом суб'єктів інформаційних відносин до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлені лише специфікою цінностей та особливими умовами їх збереження, що визначаються законодавством;

• створенням механізму здійснення права на інформацію;

• здійсненням державного контролю за додержанням законодавства про інформацію; встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію (ст. 10 "Гарантії права на інформацію").

У ст. 21 "Інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування" Закону про інформацію містяться визначення інформації державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування, її джерел та форм поширення. Зокрема, зазначено, що інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування — це офіційна документована інформація, яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого і регіонального самоврядування. Основними джерелами цієї інформації є: законодавчі акти України, інші акти, що приймаються Верховною Радою та її органами, акти Президента України, підзаконні нормативні акти, ненормативні акти державних органів, акти органів місцевого і регіонального самоврядування.

Формами поширення цієї інформації є: публікування її в офіційних друкованих виданнях або поширення інформаційними службами відповідних державних органів і організацій; публікування у друкованих засобах масової інформації або публічне оголошення через аудіо- та аудіовізуальні засоби масової інформації; безпосереднє доведення її до заінтересованих осіб (усно, письмово чи іншими способами); надання можливості ознайомлення з архівними матеріалами; оголошення її під час публічних виступів посадових осіб.

Закон про інформацію не називає засоби Інтернету, новітні інформаційні технології, веб-сайти законодавчих органів і органів державної виконавчої влади. Водночас ст. 9 Закону України від 11 вересня 2003 р. "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" передбачає, як зазначено вище, оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади через розміщення і періодичне оновлення міністерствами, відомствами, місцевими органами виконавчої влади інформації як на власних веб-сайтах так і через створення єдиного веб-порталу Кабінету Міністрів України. Веб-портал призначений для інтеграції веб-сайтів органів виконавчої влади та розміщення інформаційних ресурсів відповідно до потреб громадян. На веб-порталі та веб-сайті органу виконавчої влади не тільки розміщується відповідна інформація, а й надається можливість добровільної реєстрації відвідувачів для забезпечення ведення статистики відвідувань та підтримки функції зворотного зв'язку.

Право на доступ до інформації відкриває можливість безпосереднього ознайомлення з інформацією органів виконавчої влади (так зване активне право). До процедури активного доступу до інформації належать, як правило, такі форми доступу: 1) подання громадянами запиту до органів виконавчої влади про надання інформації; 2) відвідування відкритих робочих засідань органів влади; 3) доступ до відкритих архівів офіційної інформації органів виконавчої влади.

Особливий інтерес щодо формування регуляторної політики становить друга форма. Сам факт присутності (навіть сама можливість присутності) на відкритих засіданнях громадян сприятиме підвищенню якості регуляторних актів, зокрема за рахунок гарантування їх справедливості, незловживання владою своїми правами.

У ст. 38 Конституції України зазначено: "Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами...", закладено підвалини для участі громадян, громадянських, неурядових організацій у підготовці проектів регуляторних актів. Участь громадськості в регуляторній політиці визначають також закони України "Про об'єднання громадян" і "Про політичні партії". Крім того, великого значення набуває законодавче забезпечення окремих функцій недержавних, громадських організацій, їх взаємодії з урядовими структурами, в тому числі у сферах правотворення і правозастосування.

До складу правового забезпечення цієї участі можна віднести такі нормативні документи:*

Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" (ВВР. — 1993. — № 4, ст. 1). Відповідно до ст. 24 цього закону у визначенні змісту та шляхів виконання загальнодержавних і місцевих програм охорони здоров'я, здійсненні відповідних конкретних заходів, вирішенні кадрових, наукових та інших проблем організації державної діяльності в цій галузі можуть брати участь

фахові громадські організації працівників охорони здоров'я та інші об'єднання громадян, в тому числі міжнародні).

• Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" (ВВР. — 1991. — № 41, ст. 546). У ст. 16 Закону записано: "Громадське управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється громадськими об'єднаннями і організаціями, якщо така діяльність передбачена їх статутами, зареєстрованими відповідно до законодавства України. Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у цій галузі". Ст. 21 цього Закону передбачає, що громадські природоохоронні об'єднання мають право:

а) брати участь у розробленні планів, програм, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища, розробляти і пропагувати свої екологічні програми;

б) брати участь у здійсненні спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища перевірок виконання підприємствами, установами та організаціями природоохоронних планів і заходів;

в) здійснювати громадську екологічну експертизу, оприлюднювати її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати рішення;

г) вільного доступу до екологічної інформації;

ґ) виступати з ініціативою проведення республіканського і місцевих референдумів з питань, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища, використанням природних ресурсів та забезпеченням екологічної безпеки;

д) брати участь у підготовці проектів нормативно-правових актів з екологічних питань;

е) оскаржувати в установленому законом порядку рішення про відмову або несвоєчасне надання за запитом екологічної інформації чи неправомірне відхилення запиту та його неповне задоволення.

• Закон України "Про Антимонопольний комітет України" (ВВР. — 1993. — № 50, ст. 473). У ч. 2 ст. 20 передбачено, що Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення

взаємодіють із засобами масової інформації та громадськими організаціями у роботі із запобігання порушенням антимонопольного законодавства.

• Закон України "Про архітектурну діяльність" (ВВР. — 1999 — № 31, ст. 246) У ст. 25 зазначено, що громадяни та громадські організації, які не беруть безпосередньої участі у створенні об'єктів архітектури, мають право одержувати в органах влади інформацію щодо підготовки і прийняття рішень з планування, забудови та реконструкції населених пунктів, окремих територій і конкретних об'єктів архітектури.

• Закон України "Про аудиторську діяльність"