Отже, електронний уряд — це не часткове технологічне рішення, а концепція здійснення управління державою, яка є необхідним елементом масштабного інформаційного перетворення суспільства. Нова ідеологія (філософія) та технологія формування і здійснення регуляторної політики, розроблення та реалізації регуляторних актів, перерозподіл компетенції державних і суспільних структур, додержання ціннісних парадигм суспільства — усе це разом з багатьма іншими компонентами життєдіяльності суспільства є основою для інжинірингу державного управління, для створення і функціонування електронного уряду.

Звичайно, зміни мають стосуватися не лише регуляторної політики органів державної влади, а й інших аспектів життєдіяльності суспільства, зокрема виборчої системи, принципів регуляторної діяльності, схем здійснення контролю і відповідальності всіх галузей влади перед громадянами, їх об'єднаннями і бізнесом. Електронні технології можуть застосовуватися для організації бізнесу, суспільної, наукової діяльності, навчання тощо.

За результатами порівняльного аналізу В. Лобанова, заступника директора Інституту державної служби Державного інституту управління, характеристики традиційного і нового, електронного уряду діаметрально протилежні. Традиційний уряд характеризувався складністю структур, електронному ж урядові властива простота структур і процесів. Сьогодні ще йдеться про "зміцнення владної вертикалі", але електронний уряд протиставляє централізації та залежності гнучкість і автономію. Нинішні звіти про роботу державних органів складаються переважно з цифр — скільки саме коштів витрачено на певні цілі, скільки одиниць оргтехніки недоотримано. Електронний уряд оцінку за витратами замінює на оцінку за результатами. Нині державне управління здійснюється за допомогою правил і директив. Для електронного уряду характерне управління з акцентом на організаційну культуру і цінності. Як один з компонентів інформаційного (або заснованого на знаннях, на безперервному навчанні) суспільства, електронний уряд переноситиме акцент із фінансових і матеріальних ресурсів на ресурси людські. І ще одна характеристика елемента відкритої соціальної системи — електронний уряд ліквідує традиційне орієнтування на внутрішні процеси. У нових умовах головним є врахування зовнішніх факторів і орієнтація на споживачів.

"Надання більшої самостійності вимагає нових підходів до системи звітності та контролю над держапаратом. Якщо раніше основна увага приділялася контролю над процесом виконання роботи і використанням державних ресурсів, то нині наголошується на контролі й оцінці результатів і наслідків. Це вивільняє час у працівників, які можуть самостійно обирати шляхи і засоби досягнення поставлених цілей.

Паралельно з ефективністю діяльності враховується етична сторона (моральність, справедливість службовця у взаємодії з громадянами), а також уміння аналізувати проблеми, розробити і здійснити план дій, оцінити його результати і наслідки. Особлива увага приділяється аналізу впливу, зміст якого в тому, щоб на етапі планування врахувати можливий вплив на окремі організації та групи, а також різноманітні сфери життєдіяльності суспільства (політичну, соціальну, економічну і культурну)" [103].

Роль держави у створенні електронного уряду суттєва. Один з відомих фахівців у галузі інформатизації пише: "Дозволю собі припустити, що держава може не тільки ефективно затребувати нові технології для створення сітьової державної інфраструктури, а й стати лідером у русі до інформаційного суспільства" [92]. Урядова сітьова інфраструктура повинна і може забезпечити вирішення таких актуальних політичних, економічних і соціальних завдань держави:

• реалізація права громадян на доступ до відкритої державної інформації;

• доведення до громадськості об'єктивної та достовірної інформації про діяльність органів державної влади, що зміцнить довіру до держави та її політики;

• взаємодія і постійний діалог держави з громадянами й інститутами цивільного суспільства, а також необхідний рівень суспільного контролю за діяльністю державних органів і організацій;

• об'єднання інформаційних ресурсів і сервісів органів державної влади і місцевого самоврядування з метою зміцнення загальнонаціонального інформаційного простору;

• вдосконалення системи державного управління, оптимізація структури державного апарату, зниження фінансових і матеріальних витрат на його утримання, поетапне переведення частини державних послуг, що мають самостійну вартість, у систему державних мережних сервісів, що відповідатиме реальним потребам громадян і організацій;

• ефективна підтримка економічної діяльності державних господарських суб'єктів, що дасть їм змогу ефективно інтегруватися в загальнонаціональний і світовий економічні простори;

• взаємодія і співробітництво з державними органами зарубіжних країн і міжнародних неурядових організацій.

Таким чином, електронний уряд — концепція здійснення державного управління, властива інформаційному суспільству. Ґрунтується на можливостях інформаційно-телекомунікаційних технологій і цінностях відкритого цивільного суспільства, характеризується спрямованістю на потреби громадян, економічною ефективністю, відкритістю для суспільного контролю та ініціативи (наприклад, Govnet); розгалужену інформаційно-телекомунікаційну інфраструктуру; системи криптографії та інші способи захисту інформації, у тому числі персональних даних; цифровий підпис, електронний ключ, смарт-карти, інші засоби санкціонування доступу до інформації й операцій з нею. Ще два аспекти електронного уряду як соціального явища, а саме роботу модулів G-B і G-C, можна розглядати паралельно, оскільки громадяни, так само, як підприємницькі структури, виступають щодо уряду в подвійній ролі: як платники податків є власниками уряду і водночас його основними клієнтами.

Основні завдання сервісів "уряд громадянам" і "уряд бізнесу" (формули G-C і G-В) у межах реалізації проекту електронного уряду:

• подолання бюрократії;

• впровадження в урядових структурах орієнтованості на громадян;

• вивільнення ресурсів;

• рятування від черг;

• спрощення легалізації приватної ініціативи у сфері бізнесу;

• активізація малого і середнього бізнесу в країні;

• оптимізація державного менеджменту;

• здешевлення здійснення бізнесу шляхом впровадження телекомунікаційних технологій й комп'ютеризації документообігу.

Це далеко не повний перелік, проте він відображає мету впровадження цих модулів електронного уряду: перетворити державні структури на сервіси, покликані забезпечувати максимально комфортні умови для життя і праці громадян, їх самореалізації, а також для максимально ефективного управління бізнесом.

Крім оптимізації механізмів державного управління за рахунок поступового впровадження функціональних модулів G-G, G-B і G-C, електронний уряд активізує такий соціально значущий процес, як формування цифрової (електронної) демократії. Безперервне навчання, телематика, комп'ютеризація, комп'ютерна грамотність, універсальний доступ, активне правління, електронна пошта, електронне голосування, електронний уряд, Інтернет та інші елементи інформаційного суспільства, впровадженню яких прямо або опосередковано сприяє створення електронного уряду, активізують соціальну позицію громадян, спонукають їх до ширшого використання своїх прав і свобод.

Цифрова демократія є атрибутом захисту громадянами своїх інтересів і визначення форм співробітництва з державою в межах електронного уряду. Якщо сектори G-G, G-B, G-C (як і зустрічні B-G, C-G) — це спосіб найефективнішої взаємодії між урядом і суспільством, використання певних можливостей, наданих електронним урядом, то цифрова демократія — інструмент формування цих можливостей. Тобто через цифрову демократію громадяни і підприємницькі структури визначають, які саме послуги, яким чином надаватиме їм уряд, визначають взаємну відповідальність у межах взаємодії, формують образ держави, суспільства та електронного уряду як окремого соціального інституту.

Таким чином, цифрова демократія — явище масштабніше, ніж електронний уряд. Проте передумови для її формування створює саме впровадження останнього, оскільки дає поштовх громадянам і підприємницьким структурам до використання можливостей інформаційних технологій на державному рівні — спершу через користування сервісами G-B і G-C і одержання певних вигод від результатів роботи сервісу G-G.

Велика увага приділяється використанню електронних технологій в урядових органах в інших країнах. Так, аналіз загальної стратегії уряду США у сфері інформаційних та інформаційно-комунікаційних (ІКТ) технологій свідчить, що уряд:

• зацікавлений у забезпеченні зручностей для громадян у відносинах з державними органами;

• бере на себе роль лідера в електронізації економіки, у тому числі в стимулюванні розвитку електронної комерції;

• реорганізує свою роботу в межах національної ініціативи щодо зміцнення контролю за своєю діяльністю з боку громадян. Федеральний уряд США приділяє особливу увагу:

• електронній торгівлі між державними організаціями та міністерствами, конкурсним електронним торгам на постачання товарів і надання послуг для задоволення державних потреб;

• доступу населення до урядової інформації;

• використанню смарт-карт, у тому числі у федеральному уряді;

• вирішенню різноманітних завдань, зокрема публікації офіційних документів на урядових веб-сайтах, електронізації сплати податків, наданню статистичної інформації про роботу державних органів населенню;

• застосуванню ІКТ в медицині та сфері охорони здоров'я. Доступність посадовців федерального уряду, Президента США

для населення і країни забезпечується за допомогою системи Comlink, розробленої в Массачусетському інституті технологій (МІТ). Ця система сприяє наданню послуг, дає змогу публікувати урядові документи і відкрита для доступу всім користувачам Інтер- нету. Матеріали брифінгів, тексти виступів, звіти, проекти законів, що надаються канцелярією Білого дому, розміщуються на сервері поширення електронної інформації системи Comlink. За оцінками оглядачів понад мільйон користувачів щоденно отримують документи, що їх цікавлять.

Друга система — Open Meeting — була створена в межах обговорення національної ініціативи підвищення підконтрольності уряду громадянам (ППУ). Вона дає змогу подавати пропозиції та одержувати відгуки на них в інтерактивному режимі електронною поштою. Однією з головних цілей створення цієї системи є спрощення процедури опитування та одержання пропозицій з різноманітних джерел. За наявними даними, системою Open Meeting скористалося понад 3 тис. осіб, які