"не допускаються дії громадян і юридичних осіб, здійснювані винятково з наміром заподіяти шкоду іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Не допускається використання господарських прав з метою обмеження конкуренції, а також зловживання домінуючим становищем не ринку. У разі недотримання вищевказаних вимог суд, арбітражний суд або третейський суд може відмовити особі в захисті належних їй прав". Таким чином, відмова в судовому захисті — ще один захід, який застосовується до особи, яка зловживає своїм правом.
Короткий аналіз заходів, що застосовуються до осіб, які зловживають правом, свідчить про їх різнорідність. До них належать юридичні санкції та інші заходи, визначити правову природу яких важко. Дійсно, не зовсім зрозуміло — чи є відмова в захисті суб'єктивного права мірою відповідальності, а позбавлення політичних прав — покаранням. Проте ці заходи мають спільне, що їх поєднує, — прагнення до припинення зловживань правом. Причому для досягнення цієї мети санкції або якісь інші несприятливі для суб'єкта наслідки, можуть не використовуватися. Наприклад, згідно з § 5 Цивільного кодексу Угорщини: "Якщо зловживання правом виявляється у відхиленні від волевиявлення, передбаченого правовою нормою, внаслідок чого порушуються істотні інтереси суспільства або особисті інтереси, що заслуговують на особливу увагу, суд має право замінити волевиявлення своїм рішенням, за умови, що неможливо усунути порушення інтересів іншими засобами". Таким чином, суд, бачачи, що у створеній ситуації не вдасться уникнути зловживання правом з боку конкретного суб'єкта, своїм рішенням вибирає спосіб здійснення суб'єктивного права. Ціль у даному разі буде досягнуто — зловживання не відбудеться. Аналогічна норма, яка відповідає, на наш погляд, вимогам справедливості, міститься у Сімейному кодексі України. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягувати- меться як аліменти на дитину, визначається за ст. 183 судом. Це значно зменшує можливість зловживання правом з боку відповідача, ніж тоді, коли (за старим шлюбно-сімейним кодексом) аліменти визначалися у твердій частці від середньомісячного заробітку.
Література
1. Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации. — М.: Владос, 1994. — 336 с.
2. Абдуллин А. И. Правовая охрана баз данных в Европейском Союзе // Журн. междунар. частн. права. — 1997. — № 2. — С. 17-21.
3. Авер'янов В. Б. Реформування українського адміністративного права: черговий етап // Право України. — 2000. — № 7. — С. 6-9.
4. Авер'янов В. Б. Формування і нормативне втілення нової доктрини адміністративного права — закономірність українського державотворення // Правова держава: Щорічник наук. праць ІДПАН. — 2000. — Вип. 11. — С. 201-209.
5. Авер'янов В. Б. До питання про поняття так званих "управлінських послуг" // Право України. — 2002. — № 6. — С. 7-11.
6. Авер'янов В. Б. Проблеми демократизації державного управління в контексті адміністративної реформи в Україні // Часопис Київ. ун-ту права. — К., 2002. — № 2. — С. 3-8.
7. Авер'янов В. Б. Система органів виконавчої влади: проблеми реформування у світлі конституційних вимог // Право України. —
2003. — № 9. — С. 24-31.
8. Авер'янов В. Б. Реформування українського адміністративного права: необхідність переосмислення теоретичних постулатів // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. — Одеса: Юрид. літ., 2003. — Вип. 19. — С. 8-13.
9. Авер'янов В. Б. Державне управління у змісті предмета адміністративного права // Вісн. Акад. прав. наук України. —
2004. — № 2 (37). — С. 139-149.
10. Административное право: Учебник / Под ред. Ю. М. Козлова., Л. Л. Попова, 1999. — 381 с.
11. Административное право Украины. — 2-е изд. / Под ред. Ю. П. Битяка. — Харьков: Право, 2003. — 576 с.
12. Адміністративне право України: Підручник / За ред. С. В. Ківа- лова. — Одеса: Юрид. літ., 2003. — 410 с.
13. Алексеев С. С. Философия права. — М.: Норма, 1999. — 329 с.
14. Ардашев П. Провинциальная администрация во Франции в последнюю пору старого порядка. 1774-1789. — К., 1906. — Т. 2.
15. Аристотель. Никоманова этика // Аристотель. Соч.: В 2-х т. — М.: Мысль, 1983. — Т. 4.
16. Аристотель. Большая этика // Там само. — Т. 1.
17. Аристотель. Политика // Там само. — Т. 3.
18. Бакунин М. Избранные сочинения. — Петроград; Москва, 1922. — Т. 2.
19. Безух В. Ф. Захист від недобросовісної конкуренції у сфері промислової власності: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — Донецьк, 2001.
20. Бердяев Н. А. Философия неравенства. — М., 1990. — 225 с.
21. Бердяев Н. А. Истоки и смысл русского коммунизма. — М.: Наука, 1990. — 342 с.
22. Бердяев Н. А. Смысл истории. — М., 1990. — 217 с.
23. Бердяев Н. А. Судьба человека в современном мире // Философия свободного духа. — М., 1994.
24. Битяк Ю, Константий О. Правова природа адміністративних договорів // Вісн. Акад. прав. наук України. — 2001. — № 3 (26). — С. 101-108.
25. Блаженный Августин. О граде Божьем. — М.: Информ-Прогресс, 1992. — 752 с.
26. Бобкова А. Г. Правове забезпечення рекреаційної діяльності: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. — Донецьк, 2001.— 42 с.