Планування діяльності з підготовки регуляторних актів та вироблення їх концепцій

План

1. Планування діяльності з підготовки регуляторних актів та вироблення їх концепцій

2. Аналіз регуляторного впливу та оприлюднення проектів регуляторних актів

Планування діяльності з підготовки регуляторних актів. Розрізнятимемо: 1) планування законодавчої діяльності, плани законодавчих робіт; 2) плани діяльності вищого та центральних органів виконавчої влади з підготовки проектів регуляторних актів. Планування законодавчої діяльності в масштабі всієї держави ще достатньою мірою не регламентовано. Існують лише різні концепції (наприклад, Концепція судово-правової реформи, затверджена Постановою Верховної Ради України від 28 квітня 1992 р. № 2296-XII "Про Концепцію судово-правової реформи в Україні"), державні програми з окремих питань (наприклад, Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства ЄС, затверджена Законом України від 18 березня 2004 р. № 1629-IV). Тому, досліджуючи питання планування законодавчої діяльності в масштабі держави в цілому, можемо

посилатися поки що на проект закону України "Про закони і законодавчу діяльність в Україні".

За цим проектом законодавча діяльність в Україні здійснюється на підставі державних програм розвитку законодавства України, перспективних та поточних планів законодавчих робіт. Планування законодавчої діяльності спрямоване на створення цілісної, науково обґрунтованої системи законодавства і повинне забезпечувати послідовність підготовки, розгляду та прийняття законів Верховною Радою України, координацію законотворчої діяльності суб'єктів права законодавчої ініціативи, залучення до законопроектних робіт відповідних наукових установ, громадських організацій та використання у цій діяльності результатів наукових досліджень. Верховна Рада України визначає єдину систему планування законодавчої діяльності в Україні (ст. 21 "Планування законодавчої діяльності").

Державна програма розвитку законодавства України, як зазначається у ст. 22 проекту закону, розробляється за рішенням Верховної Ради України на підставі пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та з урахуванням результатів їх обговорення фахівцями наукових установ і громадськістю, подається на розгляд комітетом Верховної Ради України, до відання якого належать питання законодавчих передбачень, і ухвалюється Верховною Радою України відповідно до законодавства про державні програми на період 5 або 10 років.

Перспективний план законодавчих робіт розробляється за дорученням Верховної Ради України, виходячи з Державної програми розвитку законодавства, на термін повноважень Верховної Ради чергового скликання. У перспективному плані передбачаються закони, розроблення яких потребує здійснення відповідних наукових досліджень та визначення їх наукової концепції, терміни цих досліджень, що виходять за межі поточного року, а також призначаються розробники зазначених законопроектів та орієнтовний термін їх розроблення. Перспективний план затверджується Верховною Радою України як орієнтовний для поточного планування і конкретизується у поточних планах законодавчих робіт.

Основною формою поточного планування законодавчої діяльності в Україні є річний план законодавчих робіт. У річних планах передбачаються, як правило, закони, щодо яких здійснено або завершуються відповідні наукові дослідження, наявні концепція, структура та основні положення, підготовлено варіант проекту закону та існує реальна можливість подати їх на розгляд Верховної Ради України протягом планового року. У річному плані повинні бути зазначені:

• орієнтовна назва проекту закону;

• суб'єкти законодавчої ініціативи, яким запропоновано внесення проекту до плану;

• комітет Верховної Ради України, що має супроводжувати розроблення і проходження проекту у Верховній Раді;

• термін подання законопроекту на розгляд Верховної Ради України;

• орієнтовний термін розгляду проекту в першому читанні. Річний план законодавчих робіт затверджується Верховною Радою України до початку чергового календарного року постановою Верховної Ради України і надсилається усім суб'єктам права законодавчої ініціативи. У разі необхідності план на друге півріччя може бути уточнений. На підставі річних планів законодавчих робіт формуються оперативно-календарні плани (на період сесії Верховної Ради України, квартальні, місячні), що визначають черговість підготовки та проходження у відповідних читаннях проектів законів, внесених на розгляд Верховної Ради України.

Оперативне календарне планування законодавчих робіт має забезпечувати формування обґрунтованого порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України та його виконання. Порядок формування, обговорення і затвердження планів законодавчих робіт визначаються Законом про регламент Верховної Ради України та Положенням про порядок планування законодавчих робіт, що затверджуються постановою Верховної Ради України. Водночас за проектом закону не виключається можливість підготовки і прийняття законів поза планом (ст. 23).

Плани діяльності центральних органів виконавчої влади з підготовки проектів регуляторних актів формуються на підставі затвердженого Плану діяльності Кабінету Міністрів України з підготовки проектів регуляторних актів. Згідно зі ст. 7 "Планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів" Закону України від 11 вересня 2003 р. план діяльності з підготовки цих проектів повинен містити визначення їх видів і назв, цілей прийняття, термінів підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.

Плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на наступний календарний рік затверджуються не пізніше 15 грудня поточного року та оприлюднюються не пізніш ніж у десятиденний термін після їх затвердження. Зміни до цього плану вносяться у разі підготовки або розгляду проекту регуляторного акта, який не був внесений до плану, не пізніше 10 робочих днів з дня початку підготовки проекту або з дня внесення його на розгляд до регуляторного органу, але не пізніше від дня оприлюднення цього проекту.

Плани діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування у друкованих засобах масової інформації цього органу, а в разі їх відсутності — у друкованих засобах масової інформації, визначених ним та (або) шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет. Водночас у ст. 7 "Планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів" Закону України від 11 вересня 2003 р. нічого не сказано про залучення громадськості до процесу планування регуляторних актів. Це достатньо великий резерв для поліпшення якості планів, і регуляторні органи широко використовують його у плануванні регуляторної діяльності.

Так, виконком Вінницької міської ради розмістив на своєму веб- порталі повідомлення такого змісту: "Виконкомом Вінницької міської ради розпочато роботу з формування проектів "Програми соціально- економічного розвитку м. Вінниці на 2005 рік" та "Програми розвитку малого підприємництва м. Вінниці на 2005 — 2006 роки". З метою посилення взаємодії громадськості та органів місцевого самоврядування, активізації громадської думки просимо небайдужих громадян та представників громадських організацій надати пропозиції щодо плану заходів для забезпечення сталого розвитку міста. Пропозиції просимо надати в термін до 20 листопада 2004 р. до Управління економіки міської ради за адресою: 21100, вул. Соборна, 59, т. 323795, 350634, E-mail: kgris@svitonline.com.ua З оригіналами "Програми соціально- економічного розвитку м. Вінниці на 2004 рік" та "Програми розвитку малого підприємництва м. Вінниці на 2003-2004 роки" можна ознайомитись на офіційному веб-порталі міської ради".

Зрозуміло, що завдяки використанню таких методів при плануванні регуляторної діяльності (по суті, це методи "мозкової атаки") можна значно поліпшити якість виконання цієї функції (етапу) здійснення регуляторної політики.

Підводячи підсумки розгляду чинного і запропонованого регламентів планування регуляторних актів, зазначимо, що у проаналізованому вище чинному регламенті не вказано, як визначати і відбирати для внесення у план найактуальніші для країни (або галузі народного господарства) регуляторні акти. А це сьогодні є найважливішою проблемою. Адже регламент, який було проаналізовано, нагадує технологію планування, що існувала за часів СРСР, коли увага приділялася лише формальному його аспекту. Зрозуміло, що це негативно впливає на ефективність регуляторної діяльності. Таким чином, розроблення рекомендацій щодо ефективного виконання цієї діяльності мало б велике значення для економіки країни, для суспільства.

Підготовка концепцій правових актів. Одним з найважливіших етапів розроблення ДПР є підготовка їх концепцій. Відповідно до Указу Президента України від 29 квітня 1994 р. "Про вдосконалення роботи з підготовки законопроектів та проведення правової реформи" Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову від 16 листопада 1994 р. № 780 "Питання Центру правової реформи і зако- нопроектних робіт при Міністерстві юстиції України". Постановою було затверджено Положення про Центр правової реформи і зако- нопроектних робіт при Міністерстві юстиції України. За цим Положенням Центр організує розроблення концепцій, проектів актів законодавства з питань розвитку суспільства і держави, здійснює їх наукове обґрунтування, координує діяльність центральних органів виконавчої влади, наукових установ та вищих навчальних закладів України у сфері підготовки законопроектів. За вказаним Положенням Центр відповідно до покладених на нього завдань:

1) вивчає та узагальнює пропозиції регуляторних органів, громадян з питань розвитку законодавства і перспектив нормотворення;

2) готує на основі вивчення світового досвіду узагальнені пропозиції щодо концептуального розвитку законодавства України та їх наукове обґрунтування;

3) розробляє концепції з основних напрямів розвитку правової реформи, здійснення законопроектних робіт, підготовки проектів актів законодавства з найважливіших питань розвитку суспільства і держави;

4) розробляє за участю центральних органів виконавчої влади, наукових установ і вищих навчальних закладів проекти актів законодавства, здійснює їх наукове обґрунтування;

5) аналізує ефективність механізму застосування чинного законодавства, готує пропозиції щодо його