Таким чином, у чинному законодавстві стосовно цієї стадії регуляторної політики "Підготовка концепцій правових актів" позначено лише "що" і "хто" має робити. Відповіді на питання "як" немає. А це і є однією з причин неякісності регуляторних актів, їх низької результативності, суперечливості. Приклад — функціонування Цивільного і Господарського кодексів України. Адже узгодження цих документів ще на рівні їх концепцій значно зменшила б дублювання, суперечливість цивільно- та господарсько-правових норм ЦКУ і ГКУ.

2.2. АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ ТА ОПРИЛЮДНЕННЯ ПРОЕКТІВ РЕГУЛЯТОРНИХ АКТІВ

Аналіз регуляторного впливу. Як зазначено у ст. 1 Закону України від 11 вересня 2003 р., — це документ, який містить обґрунтування необхідності державного регулювання шляхом прийняття регуляторного акта, аналіз впливу, що справлятиме цей акт на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави, а також обґрунтування відповідності проекту регуляторного акта принципам державної регуляторної політики.

Аналіз регуляторного впливу складається, як показано вище, з метою одержання зауважень та пропозицій до оприлюднення проекту регуляторного акта. Методика його підготовки для застосування Національним банком України затверджується спільно Кабінетом Міністрів та Національним банком України, а для інших розробників проектів регуляторних актів — Кабінетом Міністрів України. Методика підготовки аналізу регуляторного впливу є обов'язковою для застосування розробниками проектів регуляторних актів.

Методика здійснення аналізу впливу регуляторного акта для застосування іншими (крім Національного банку України) розробниками затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. № 308. Ця методика встановлює вимоги до здійснення аналізу, проект якого розроблено регуляторним органом. Аналіз виконується до оприлюднення проекту акта. Вимоги цієї методики не поширюються на проекти регуляторних актів, розроблених Національним банком. Вона визначає, що у разі, коли проект регуляторного акта одночасно містить норми, що регулюють господарські або адміністративні відносини між регуляторними органами чи іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, і норми, що регулюють інші суспільні відносини, а також конкретні приписи, аналіз здійснюється лише стосовно норм, які регулюють господарські або адміністративні відносини між зазначеними органами та суб'єктами. У процесі аналізу:

• виявляють проблему, яку передбачено розв'язати шляхом державного регулювання;

• визначають цілі державного регулювання;

• формують та оцінюють усі прийнятні альтернативні способи досягнення зазначених цілей, наводять аргументи щодо переваги обраного способу;

• описують механізм, який пропонується застосувати для розв'язання проблеми, і відповідні заходи;

• обґрунтовують можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта;

• визначають очікувані результати прийняття акта;

• обґрунтовують запропонований термін дії акта (у разі його обмеження), а також показники результативності акта;

• визначають заходи, з допомогою яких здійснюватиметься відсте- ження результативності акта.

Аналізуючи проблему, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання, зазначають причини та умови її виникнення; обґрунтовують неможливість її розв'язання за допомогою ринкових механізмів або чинних регуляторних актів; визначають суб'єктів, на яких проблема негативно впливає. При визначенні та оцінці усіх прийнятних альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання наводяться, за Методикою, не менше двох можливих способів; оцінка кожного із них; причини відмови від застосування альтернативних способів розв'язання проблеми, аргументи щодо переваги обраного способу. Зауважимо, що спосіб оцінки шляхів досягнення цілей державного регулювання в Методиці не вказано, хоч ос- новною її засадою має бути не лише визначення того, що потрібно робити, а і як це робити. В описі механізму, що пропонується застосувати для розв'язання проблеми, і відповідних заходів наводяться основні принципи і способи досягнення цілей державного регулювання та визначається ступінь їх ефективності. На питання, як оцінювати цю ефективність, відповіді також немає. Знову наявна повна невизначеність. Не розкрито сутність методу аналізу вигод та витрат, не описано моделі, які можна застосовувати у цьому аналізі .

При обґрунтуванні можливості досягнення цілей у разі прийняття регуляторного акта наводять оцінку впливу зовнішніх факторів на дію акта з визначенням та порівнянням позитивних і негативних обставин, які можуть впливати на виконання його вимог; оцінку можливості впровадження та виконання вимог акта органами державної влади і місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; характеристику механізму повної або часткової компенсації можливої шкоди у разі настання очікуваних наслідків дії акта; зазначають періодичність здійснення державного контролю та нагляду за додержанням вимог акта. Вказують методи, які мають бути застосовані на певному етапі розроблення акта.

Так, визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта провадиться, як зазначено в Методиці, із застосуванням методу аналізу вигод та витрат у простій (перелік очікуваних позитивних та негативних факторів) або складній (із застосуванням різноманітних економічних моделей) формі. Для здійснення аналізу вигод та витрат визначається певний період. Розмір кожної вигоди та витрат обчислюється з використанням даних статистики, наукових досліджень та опитувань, а також одержаних з інших джерел. На підставі обчисленого розміру кожної вигоди та витрат розраховують загальний їх розмір. Обґрунтування запропонованого терміну дії регуляторного акта здійснюється з урахуванням його достатності для розв'язання проблеми та досягнення цілей державного регулювання.

Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта визначаються протягом різних періодів після набуття ним чинності. Обов'язковими з них є:

• розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;

• кількість суб'єктів господарювання та (або) фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта;

• кількість коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та (або) фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта;

• рівень поінформованості суб'єктів господарювання та (або) фізичних осіб з основних положень акта.

Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта можуть бути виражені у кількісній формі. У разі неможливості обчислення розмірів певної вигоди або витрат наводиться текстовий опис результативності акта. При визначенні заходів, з допомогою яких відстежуватиметься результативність регуляторного акта, зазначаються терміни здійснення базового та повторного відсте- жень результативності акта; вид даних (статистичних, наукових досліджень або опитувань), що використовуватимуться для такого відстеження; групи осіб, які відбиратимуться для участі у відповідному опитуванні; наукові установи, що залучатимуться для відстеження.

Результати аналізу викладаються у письмовій формі й підписуються розробником проекту, а якщо розробником є регуляторний орган, інший орган, установа чи організація, — їх керівниками.

Оприлюднення проектів регуляторних актів. За Законом України від 11 вересня 2003 р. кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.

У ст. 9 Закону України від 11 вересня 2003 р. "Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності" встановлено порядок оприлюднення проектів регуляторних актів. Зокрема, передбачено, що кожен проект оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань. Про оприлюднення розробник проекту повідомляє шляхом опублікування у своїх друкованих засобах масової інформації, а у разі їх відсутності — у друкованих засобах масової інформації, виз- начених ним, та (або) шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет. У випадках, визначених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта. Проект разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється не пізніше п'яти робочих днів з дня повідомлення про його оприлюднення. Таке повідомлення повинне містити:

• стислий виклад змісту проекту;

• поштову та електронну (за її наявності) адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або з ініціативи розробника надсилаються зауваження та пропозиції;

• інформацію про спосіб оприлюднення проекту та відповідний аналіз регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та (або) адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення);

• інформацію про термін, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних і юридичних осіб, їх об'єднань;

• інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями зауважень та пропозицій. Передбачено, що термін, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження і пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим за один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого терміну, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За його результатами розробник повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту (ст. 9 Закону України від 11 вересня 2003 р. "Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності").

Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади затверджено також Постановою

Кабінету Міністрів України від 4 січня 2002 р. № 3. Нею передбачено, що оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади