здійснюється шляхом: 1) розміщення і періодичного оновлення міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади інформації на власних вебсайтах; 2) створення єдиного веб-порталу Кабінету Міністрів України, призначеного для інтеграції веб-сайтів органів виконавчої влади та розміщення інформаційних ресурсів відповідно до потреб громадян.
При цьому на веб-сайті органу виконавчої влади розміщується така інформація:
• найменування органу; основні завдання та нормативно-правові засади діяльності;
• структура та керівництво органу;
• прізвища, імена та по батькові керівників;
• місцезнаходження апарату, урядові органи державного управління, утворені у його складі, територіальні органи та відповідні структурні підрозділи місцевих держадміністрацій (поштові адреси, номери телефонів, факсів, адреси веб-сайтів та електронної пошти);
• основні функції структурних підрозділів, а також прізвища, імена, по батькові, номери телефонів, адреси електронної пошти їх керівників, нормативно-правові акти з питань, що належать до компетенції органу.
Прикладом виконання цього етапу здійснення регуляторної політики може бути інформаційне повідомлення Вінницького головного управління економіки Облдержадміністрації про проект розпорядження "Про державне регулювання цін на основні види хліба, борошно, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, ковбаси варені, молоко, сир, масло вершкове та олію". Це повідомлення, розміщене в мережі Інтернет, містило запрошення недержавних організацій (підприємницьких структур, громадських організацій) на "Круглий стіл" і мало такий зміст: "З метою недопущення необґрунтованого зростання цін на основні види хліба, борошно, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, ковбаси варені, молоко, сир, масло вершкове та олію, враховуючи соціальну значимість ринку цих товарів, керуючись ст. 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" та Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)", Головним управлінням економіки Обласної державної адміністрації відповідно до чинного законодавства підготовлено проект розпорядження голови Облдержадміністрації "Про державне регулювання цін на основні види хліба, борошно, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, ковбаси варені, молоко, сир, масло вершкове та олію". Цей проект розпорядження передбачає запровадження тимчасового державного регулювання цін на хліб. Таке обговорення непопулярного заходу для підприємницьких структур разом з громадськими організаціями, які здебільшого відстоюють інтереси малозахищених прошарків населення, сприятиме знаходженню оптимального розумного рішення.
Як зазначалося вище, усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом визначеного терміну, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту, за результатами якого він повністю або частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
Повторне оприлюднення проектів регуляторних актів. Згідно зі ст. 20 Закону України від 11 вересня 2003 р. "Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності" за рішенням Кабінету Міністрів України або його робочого органу, утвореного для узгодження та підготовки питань для розгляду на засіданнях Кабміну, оприлюднюються проекти регуляторних актів, які не оприлюднювалися до внесення їх на розгляд, або повторно оприлюднюються ті, що вже оприлюднювалися раніше. Зауваження і пропозиції щодо оприлюдненого проекту регуляторного акта, розробленого органом виконавчої влади, та відповідного аналізу регуляторного впливу надаються, згідно з цією статтею, фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, крім розробника цього проекту: спеціально уповноваженому органу — в разі оприлюдненні проектів регуляторних актів, розроблених центральними органами виконавчої влади; відповідному територіальному органу спеціально уповноваженого органу — за оприлюднення проектів регуляторних актів, розроблених Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади. Ці положення Закону вважаємо надзвичайно важливими для забезпечення необхідної якості правового регулювання не тільки господарських, адміністративних, а й інших відносин. Подальшому зростанню важливості оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади сприяло б вирішення наступних завдань.
У Законі регламентовано також особливості оприлюднення проектів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції органів та посадових осіб місцевого самоврядування, з метою одержання зауважень і пропозицій. Таке оприлюднення актів, прийняття яких належить до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а також сільських, селищних та міських голів, зазначено у ст. 35, здійснюється до внесення цих проектів на розгляд засідання відповідного виконавчого органу ради або до внесення їх на затвердження відповідному сільському, селищному, міському голові. За рішенням зазначених ради або відповідальної постійної комісії відповідної ради оприлюднюються проекти регуляторних актів, які не оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради, або повторно оприлюднюються проекти, які вже оприлюднювалися. У разі оприлюднення проектів регуляторних актів за рішенням відповідної ради або її відповідальної постійної комісії функцію розробника проекту виконують орган, особа або група осіб, які внесли цей проект на розгляд сесії відповідної ради, якщо інше не встановлено у рішенні ради чи відповідальної постійної комісії. Зауваження і пропозиції щодо оприлюдненого проекту регуляторного акта, внесеного на розгляд сесії ради, та відповідного аналізу регуляторного впливу надаються фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями розробникові цього проекту та головній постійній комісії ради.
Значна увага приділяється оприлюдненню проектів регуляторних актів у міжнародних документах, конвенціях. Прикладом таких документів може бути підготовлена у 1998 р. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань довкілля. Згідно зі ст. 3 цієї Конвенції кожна із Сторін, що підписала її, здійснює необхідні законодавчі, регулятивні та інші заходи, у тому числі із досягнення відповідності положень, які регламентують порядок виконання цієї Конвенції стосовно інформації, участі громадськості та її доступу до правосуддя, а також відповідні заходи щодо забезпечення умов їх застосування, створення і підтримки чіткої, прозорої та злагодженої структури для реалізації цих положень. Кожна із Сторін прагне забезпечити умови, аби посадові особи та державні органи надавали громадськості допомогу і за- безпечували їй орієнтацію в отриманні доступу до інформації, сприяли участі в процесі прийняття рішень і в одержанні доступу до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища. Кожна із Сторін сприяє екологічній освіченості та підвищенню рівня поінформованості громадськості з проблем навколишнього середовища, особливо щодо участі в процесі прийняття рішень і доступу до правосуддя з цих питань. Кожна Сторона забезпечує належне визнання об'єднань, організацій або груп, які сприяють охороні довкілля, і надає їм певну підтримку, забезпечує відповідність своєї національної правової системи цьому зобов'язанню. Згідно зі ст. 8 "Участь громадськості в підготовці нормативних актів виконавчої влади і/або загальнообов'язкових юридичних актів" кожна із Сторін докладає зусиль для ефективної участі громадськості на відповідному етапі, доки залишаються відкритими можливості вибору, в підготовці державними органами нормативних положень, які мають безпосередню виконавчу силу, та інших загальноприйнятих юридичних правил, обов'язкових для виконання, що можуть істотно впливати на навколишнє середовище. З цією метою вживають такі заходи: a) визначають терміни, достатні для забезпечення ефективної участі; б) проекти правил публікують або доводять до відома громадськості іншим чином; в) громадськості надають можливість висловлювати свої зауваження безпосередньо або через представницькі консультативні органи. Результати участі громадськості враховуються, як зазначено в цій статті, в максимальному ступені.
Література
1. Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации. — М.: Владос, 1994. — 336 с.
2. Абдуллин А. И. Правовая охрана баз данных в Европейском Союзе // Журн. междунар. частн. права. — 1997. — № 2. — С. 17-21.
3. Авер'янов В. Б. Реформування українського адміністративного права: черговий етап // Право України. — 2000. — № 7. — С. 6-9.
4. Авер'янов В. Б. Формування і нормативне втілення нової доктрини адміністративного права — закономірність українського державотворення // Правова держава: Щорічник наук. праць ІДПАН. — 2000. — Вип. 11. — С. 201-209.
5. Авер'янов В. Б. До питання про поняття так званих "управлінських послуг" // Право України. — 2002. — № 6. — С. 7-11.
6. Авер'янов В. Б. Проблеми демократизації державного управління в контексті адміністративної реформи в Україні // Часопис Київ. ун-ту права. — К., 2002. — № 2. — С. 3-8.
7. Авер'янов В. Б. Система органів виконавчої влади: проблеми реформування у світлі конституційних вимог // Право України. —
2003. — № 9. — С. 24-31.
8. Авер'янов В. Б. Реформування українського адміністративного права: необхідність переосмислення теоретичних постулатів // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. — Одеса: Юрид. літ., 2003. — Вип. 19. — С. 8-13.
9. Авер'янов В. Б. Державне управління у змісті предмета адміністративного права // Вісн. Акад. прав. наук України. —
2004. — № 2 (37). — С. 139-149.
10. Административное право: Учебник / Под ред. Ю. М. Козлова., Л. Л. Попова, 1999. — 381 с.
11. Административное право Украины. — 2-е изд. / Под ред. Ю. П. Битяка. — Харьков: Право, 2003. — 576 с.
12. Адміністративне право України: Підручник / За ред. С. В. Ківа- лова. — Одеса: Юрид. літ., 2003. — 410 с.
13. Алексеев С. С. Философия