Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Інформаційне забезпечення наукової роботи

Інформаційне забезпечення наукової роботи

План

1. Суть і види науково-технічної інформації

2. Методи пошуку і збору наукової інформації

Суть і види науково-технічної інформації

Інформація є дорожчою від грошей. Рівень розвитку науки значною мірою визначається характером, достовірністю, цільо-вим призначенням інформації, яка одержана в результаті пізнан-ня. Інформація є теоретичним і експериментальним підґрунтям для досягнення мети наукових досліджень і вирішення поставле-них завдань. Вона є доказом обґрунтованості наукових положень, їх достовірності і новизни. Існує думка, що вирішення науково- технічних проблем на 90% залежить від інформації і тільки на 10% — від інтуїції. Інформація — це певні відомості про об'єкти, явища навколишнього середовища, їх параметри, якість і стан. Інформація створюється в результаті діяльності наукових колек-тивів, окремих вчених і фіксується в системі точних понять, твер-джень, теорії, гіпотез. Інформація є загальнонауковим поняттям, яке включає не тільки відомості, а й збір, збереження та перероб-ку. Отримання, поширення й використання інформації мають суттєвий вплив на розвиток науки.

Наукова інформація поширюється в часі і просторі за пев-ними каналами, засобами і методами.

Залежно від нагромадження, використання, призначення і сприйняття наукова інформація класифікується на:

технічна інформація — характеризує фізичні процеси в різних об'єктах при створенні продукції із вихідних компонентів;

економічна інформація—це відомості про економічний роз-виток суспільства і його ефективність;

соціальна інформація — відомості про людину, колектив і суспільство в цілому, як об'єкт дослідження.

Таким чином, науково-технічна інформація — це сукупність повних, точних відомостей про розвиток природи, суспільства і людини, зафіксованих у науковому документі.

Науковий документ є структурною одиницею інформацій-них ресурсів.

У повсякденній діяльності під документом розуміють будь- який папір, що має юридичну силу, щось засвідчує, надає якісь права чи обов'язки. Документ у науці — це матеріальний об'єкт з інформацією про факти, події, явища об'єктивної дійсності та розумової діяльності людей, яка закріплена створеним людиною способом передачі та зберігання у часі і просторі.

Класифікація документів відбувається на основі багатьох кри-теріїв. За способом фіксації інформації документи поділяються:

¦ письмові (матеріали архівів, преси, довідники, художня література, особисті документи — тобто ті, в яких інформація ви-кладена у формі буквеного тексту);

¦ статистичні (маються на увазі ті документи, в яких форма подачі інформації в основному цифрова);

¦ іконографічні (всі образотворчідокументи, як статичні — скульптури, будинки, орнаменти, картини, фотографії, так і ди-намічні — кіно-, теле-, відеоматеріали);

¦ фонетичні (мовні матеріали, розмови, пісні, казки тощо в їх озвученому вигляді — платівки, магнітофонні записи);

¦ документи, які передають інформацію у закодованому вигляді за допомогою електронної техніки. Форма документа знач-ною мірою визначає спосіб його аналізу.

Залежно від статусу джерела розрізняють документи: офіційні та неофіційні.

Крім цього, документи поділяються на:

первинні — в яких містяться результати наукових дослід-жень і розробок, нові наукові дані, ідеї, факти. На основі цих до-кументів формується первинна інформація;

вторинні — де містяться аналітико-синтетичні і логічні ма-теріали, які вже оброблені на основі первинних документів.

Такий поділ є умовним. Важливими джерелами первинної інформації є книги, монографії, брошури, посібники і періодичні видання.

Книга — це досить об'ємне неперіодичне видання, в якому сконцентровані нагромаджені людством знання і досвід з певної галузі науки.

Брошура—це невеликого обсягу праця з оперативною інфор-мацією.

Серед книг і брошур важливе місце займають монографії, в яких висвітлені результати всебічного вивчення певної проблеми чи теми. Монографія може бути підготовлена як одним автором, так і колективом.

Особливе місце серед книг, які використовуються в сфері наукової інформації, займають підручники і посібники — непе-ріодичні видання, в яких містяться систематизовані відомості на-укового і прикладного характеру, викладені у доступній формі як для викладачів, так і для студентів.

Найбільш оперативним джерелом науково-технічної інфор-мації є періодичні видання, які виходять через певний проміжок часу, з постійним для кожного року числом номерів, але не повто-рюються за змістом, маючи однакову назву. Традиційними вида-ми періодичних видань є журнали і газети. До періодичних також відносять збірники наукових праць науковців ВНЗ, науково-дос-лідних інститутів.

До спеціальних видів технічних видань відносять норматив-но-технічну документацію, яка регламентує науково-технічний рівень і якість продукції: стандарти, типові положення, методичні розробки.

Стандарти — нормативно-технічні документи, в яких вста-новлено комплекс норм, правил, вимог до об'єкта стандартизації і затверджений компетентними органами.

Важливе значення для проведення науково-дослідної робо-ти має патентна документація, тобто сукупність документів про відкриття, винаходи, а також відомості про охорону прав вина-хідників. Патентна документація характеризується високим рівнем достовірності, оскільки ця документація підлягає експер-тизі на предмет новизни і корисності.

Така кількість наукових документів пояснюється характе-ром знань і різноплановою діяльністю людей.

Науковий документ відображає конкретну наукову ситуа-цію на всіх етапах наукового дослідження: від виникнення ідеї до створення, перевірки теорії та практичного її впровадження.

Характерною особливістю сучасного розвитку науки є значна кількість наукових документів, які одержані в результаті науко-во-дослідної роботи. Щорічно в світі видається понад 500 тисяч книг із різних галузей знань, велика кількість журналів, ката-логів, довідників тощо. Обсяги нової інформації безперервно зро-стають, зростає і швидкість її розповсюдження. Уже з 1965 року у світовій інформаційній практиці з'явилася нова форма інформа-ційних видань — бібліографічні фактографічні машинозчитуючі бази даних на магнітних стрічках. Структура наукових документів приведена в таблиці 1.

У кінці XX століття створено світову систему Internet, яка об'єднує більше 30-ти мільйонів користувачів із 100 країн світу, що підтверджує стан і напрям розвитку інформатизації сучасного світу.

Найбільш важливою галуззю використання комп'ютерів є створення глобальних телекомунікаційних мереж, які б об'єдну-вали людство в єдиний інформаційний союз. Глобальна мережа Internet — це всесвітнє об'єднання регіональних і корпоративних мереж, що створюють єдиний інформаційний простір завдяки використанню стандартних протоколів передачі інформації.

Слід зазначити, що з розвитком електронних засобів інфор-мації актуальність документальних джерел не знижується і по-треба в них не зменшується.

Традиційним засобом передачі та збереження інформації є приведення в порядок документальних фондів. Найбільш поши-реною є Універсальна десятична класифікація (УДК), яка вико-ристовується більш ніж в 50-ти країнах світу і юридично є влас-ністю Міжнародної федерації документації (МФД), яка відпові-дає за розробку таблиць УДК, їх стан і видання.

УДК — це міжнародна універсальна система, яка дозволяє детально представити зміст документальних фондів, забезпечити оперативний пошук інформації, має можливість свого розвитку і самовдосконалення. Вона складається із основної і допоміжної

таблиць. Основна таблиця містить поняття і відповідні їм індек-си, за допомогою яких систематизують знання людства.

Кожен наступний крок на шляху до прогресу досягається важче, оскільки не тільки значно зростає обсяг інформації, але й проходить її старіння. Тому для прискорення і ефективного відбо-ру потрібної інформації в Україні створена загальнодержавна служба науково-технічної інформації (НТІ).

Ця служба включає галузеві інформаційні центри, відділи НДІ, конструкторські бюро. Збір, збереження і надання інфор-мації здійснюють довідково-інформаційні фонди (ДІФ). В Ук-раїні є галузеві, республіканські і місцеві (в НДІ, ВНЗ, ОКБ) ДІФ. У цих організаціях встановлено певний порядок збереження інформації.

У науково-дослідній роботі особливе місце займає пошук і аналіз наукової інформації.

Методи пошуку і збору наукової інформації

Для проведення наукового дослідження потрібна як первин-на, так і вторинна інформація.

Первинна інформація — це вихідні дані, які є результатом конкретних експериментальних досліджень, вивчення практич-ного досвіду.

Вторинна інформація — це результат аналітико-синтетичної переробки первинної інформації.

Етап збору і відбору інформації для проведення наукових досліджень є одним із ключових.

Організація його передбачає:

— визначення кола питань, що будуть вивчатись;

— хронологічні межі пошуку необхідної літератури;

— уточнення можливості використання літератури зарубіж-них авторів;—

уточнення джерел інформації (книги, статті, патентна літе-ратура, стандарти тощо);

— визначення ступеню відбору літератури — всю з даного питаннями, чи тільки окремі матеріали;

— участь в роботі тематичних семінарів і конференцій;

— особисті контакти із спеціалістами з даної проблеми;

— вивчення архівних документів, науково-технічних звітів;

— пошук інформації в Інтернеті.

Вихідну інформацію можна знайти в загальній і спеціаль-них енциклопедіях, а також у списках літератури, які додаються до тематичних і оглядових робіт, що мають відношення до теми. В цьому випадку пошук інформації ведеться в антихронологічно- му порядку — від більш пізніших джерел до більш ранніх. Такий шлях пошуку швидше приводить до поставленої мети.

При пошуку інформації слід дотримуватись певних прин-ципів її формування, а саме:

— актуальність інформації має реально відображати стан об'єкта дослідження в кожен момент часу;

— достовірність — це доказ того, що названий результат є істинним, правдивим;

— інформація має точно відтворювати об'єктивний стан і розвиток об'єкта;

— інформаційна єдність, тобто подання інформації у такій системі показників, при якій виключалась би ймовірність протиріч у висновках і неузгодженість первинних і одержаних даних;

— релевантність даних, тобто одержання інформації за запи-том користувача, включаючи роботу зданими, які не належать до дослідження.

Дотримання цих принципів дозволило б виключити дублю-вання наукових досліджень. За підрахунками американських спеціалістів, від 10 до 20% науково-дослідних робіт можна було б не проводити, якщо би правильно була підібрана наукова інфор-мація з проблеми, яка вивчається.

Пошук потрібної інформації з кожним роком ускладнюєть-ся. Тому всі наукові працівники мають знати основні положення


Сторінки: 1 2