У 1905 р. в Миколаєві нараховується вже 34 заклади трактирного промислу, які були віднесені до першої групи. Заклади харчування в цій групі представлені знов трактирами і буфетами, проте до них додалися ще й ресторани (віднесено сюди також і 6 готелів, які також крім послуг тимчасового розміщення надавали і послуги харчування). У „Раскладке трактирного в доход города сбора" визначається сума збору за 1905 р. і затверджується сума на 1906 р.

Трактирів нараховується дванадцять. Порівняно з попереднім документом їх кількість збільшилася на п'ять.

Серед вже відомих: трактир на 1-й Слобідський вулиці, № 97. Власниця - Христина Андріївна Джилович. Розмір податку залишився незмінним порівняно з 1903-1904 роками: 250 руб.

Не змінився розмір податку - 275 руб. - і з трактиру по вул. Соборній, № 40 (власниця - Тетяна Дмитрівна Кириліна).

Нічого не змінилося і для власника трактиру по вул. Соборній, № 52/54 Семена Микитовича Лазарєва. Податок залишився у тому ж розмірі: 325 руб.

Трактир по вул. Соборній, № 26, як і раніше належить Михайлу Микитовичу Зленку. Податок 450 руб. - аналогічно.

Власникові трактиру по вул. Глазенапівській, № 30, Івану Івановичу Волторністову податок теж залишили у попередньому розмірі: 508 руб. Але було уточнено адресу розташування - на розі вулиць Глазенапівської і Херсонської.

У новій Розкладці зі списку трактирних установ зникає трактир по вул. Нікольскій № 33, який належав Олександру Бертольдовичу Вітке. Він поміняв власника і змінив статус, перетворившись на ресторан.

Проте з'являється новий трактир по вул. Пограничній, № 42, Никифора Кіндратовича Кондратієва. Податок в 250 руб. Цей трактир з'явився не на пустому місці: він трансформувався з буфету цього ж власника і за цією ж адресою, зберігши і розмір збору. Очевидно, що стан справ дозволив претендувати на перехід в більш престижну категорію.

Трансформувався у трактир і колишній буфет на Поповій балці, власником якого був (і залишився) Олександр Миколайович Панченко. Залишився незмінним і розмір податку: 199 руб.

З'являються нові трактирні установи:

Трактир по вул. Радісній, № 3, Курятнікова Федора Івановича. Податок 250 руб.

Трактир по вул. Глазенапівській, № 64, Івана Петровича Лєвіна. Податок встановлений у розмірі 225 руб.

Трактир по вул. Херсонській, № 50. Власник Михайло Трохимович Лисенко. Податок 250 руб.

Трактир на хуторі Водопої. Власник Даніїл Мінаєвич Бабін. 275 руб. податку

Трактир по вул. Католічеській, № 41/2, Івлія Івановича Пінкіна. Податок дорівнює 350 руб.

Ці установи або були новоутвореними, або, покращивши свій стан, переведеними до цієї групи з інших, знов-таки, згідно з порядком, визначеним „Положенням...".

Таким чином, порівняно з періодом 1903-1904 рр. у першій групі трактирних закладів з'явилося шість нових трактирів. Це свідчить про оптимальну господарську політику адміністрації міста і про сприятливу економічну ситуацію в сфері гостинності: є попит на подібного роду послуги і відповідна платоспроможність населення.

У „Розкладці..." за 1905-1906 рр. з'являється й нова - порівняно з попередньою - категорія установ сфери гостинності - ресторани.

Ресторанів нараховується п'ять. З них два: по вул. Ні кольській, № 33, (колишній трактир, що належав Вітке) і на розі вул. Таврічеської і Московської, № 49, належать одному власникові - Олексію Петровичу Павлову. Сума податку відповідно 300 руб. і 100 руб.

Ресторан на розі вул. Нікольської і Рождественської, № 29, належав Кіріаку Дмитровичу Халіді, який сплачував збір у розмірі 275 руб.

Рестораном по вул. Глазенапівській, № 19, володів Микола Михайлович Шарднеч. Розмір збору становив 250 руб.

По вул. Глазенапівській, № 21, розташовувався ресторан Михайла Христиановича Даценауера. Збір з цієї установи становив 300 руб. на рік.

Далі слідують буфети, яких нараховується одинадцять. Якщо врахувати, що з попереднього переліку з десяти - три буфети, покращивши своє становище, перейшли до більш високих категорій цієї ж групи: буфет по вул. Таврічеській трансформувався у готель, буфети на Поповій балці і по вул. Пограничній стали трактирами, - то, таким чином, число цієї категорії установ збільшилось на чотири заклади.

Перейдемо зі старого списку до нового:

Буфет на дачі Барбе із тим же власником і тією ж сумою збору - 130 руб.

Буфет на вокзалі. Власником залишився Я. І. Гост, але сума податку зменшилася до 250 руб. проти 300 руб. у попередній період.

А от з буфета Миколаївського міського зібрання податок збільшився на 100 руб. і склав 600 руб. проти 500 руб. у попередній період.

Все залишилося незмінним стосовно буфету Миколаївського зібрання техніків та майстрових: і адреса - на розі вулиць Глазенапівської і Херсонської, № 23, - і сума збору в 199 руб.

Аналогічно і буфети при театрі, що належали А. К. Папакости і Дм. Герасимовичу Корастильову. Податок той самий - 199 руб. Додався запис: „продажа русскаго виноградного вина и пива без водочных изделий".

Буфет на Бульварі змінив власника: замість А. К. Папакости власником став Штрайбель Вікентій Кіндратович, а сума податку, яка дорівнювала раніше 400 руб., на 1906 р. була запланована трохи нижчою: 350 руб. Можливо справи цієї установи погіршилися.

Змінив власника і буфет «В дальніх пісках»: замість Г. К. Циглера власником став вже відомий Філіп Лаврентійович Зорін, який у 1903 р. був власником „Санкт-Петербурзького" готелю. Що змусило його на такий, явно гірший, крок, можна лише припускати. Ймовірно, справи готелю