Г. Т. Капустян

ДОКУМЕНТИ ІЗ ФОНДУ СТАЛІНА ПРО ОБСТАВИНИ ВЕЛИКОГО ГОЛОДУ В УКРАЇНІ (1932-1933 рр.)

Сучасне українське суспільство, яке з великими потугами торує свій шлях до громадянського майбутнього, потребує правди про своє минуле. Особливо важливими залишаються болючі теми, які зачіпають історії багатьох конкретних родин, а в Україні - коли б не кожну.

Суспільна тиранія, яка відходить, чіпляється за минуле, гальмує шлях до майбутнього. Історична наукова громадськість дочекалась кінця "доархівного" періоду. Здавалось, нарешті, архіви відчинили дослідникам двері своїх таємниць. Насправді радянська державницька система утаємничувала наслідки власних злодіянь, сліди яких губляться у державних і відомчих архівах Російської Федерації. В силу різних обставин українським дослідникам залишається не просто отримати потрібну інформацію для професійної діяльності із окремих фондів московських архівів, а з архіву Президента Російської Федерації і взагалі неможливо.

Поставимо собі за мету спробу аналізу документів, які виходили від вищого політичного керівництва СРСР стосовно голоду 1932-1933 рр. в Україні, зокрема вказівок "вождя".

У фонді Сталіна, що у Російському архіві соціально-політичної історії (РДАСПІ), відклалися унікальні історичні документи, які несуть важливу суспільно-політичну інформацію щодо резонансних тем, зокрема голодомору в Україні: причини, організацію, наслідки. Нашу увагу привернули шифротелеграми, які практикували у спілкуванні представники вищого державного політичного керівництва до Сталіна, і, навпаки, Сталіна до них. За звичай, шифротелеграми - короткі, які часто надсилались з Центру на місця, і з місць до Центру, з метою миттєвого вирішення того чи іншого питання. Шифротелеграма, як вид документу, мала обов'язковий формат: джерело походження (від кого надсилався документ), дата і час послання, підпис особи, яка надсилала шифротелеграму. Звертає на себе увагу змістовий характер шифротелеграм. До Центру переважно надсилались у формі прохання, оперативної інформації (інформували дуже обережно про стан справ на місцях). Шифротелеграми, що надсилались з Центру на місця - носили, за звичай, заборонний або "моралістичний" характер.

Особливо активізовувався шифрообмін під час перебування генсека Сталіна на відпочинку у Сочі. У той час, коли Україну морили голодом, Сталін з державної дачі засипав шифротелеграмами центральне керівництво України, жорстко вимагаючи виконання хлібозаготівельних планів.

5 листопада 1932 року до ЦК ВКП(б) секретар ЦК КП(б)У Хатаєвич надіслав шифротелеграму з проханням направити в Україну товари першої необхідності, яких катастрофічно потребували люди: "Для успішного виконання плану хлібозаготівель, стимулювання важливих культур, ЦК прохає зобов'язати НКлегпром НКважпром негайно відвантажити спеціальними маршрутами в рахунок плану України ГУ кварталу бавовняних тканин по цінам 1930 року планового фонду на 14 млн. крб., комерційного фонду на 2,5 млн. руб., хусток на 2 млн. крб. галош на 1 млн. крб. планових і на 1,5 млн. крб. комерційних.

Прошу дати вказівку ОДПУ і НК шляхів сполучення забезпечити якнайшвидше проходження товарів з розрахунком прибуття на Україну 15 листопада.

Секретар ЦК КП(б)У Хатаєвич" [1, арк.21зв.].

Відповідь Сталіна з цього приводу була такою: "Харків. ЦК КПУ. Хатаєвичу.

У відповідь на Вашу шифровку щодо ввозу товарів на Україну повідомляється, що ЦК ВКП(б) обговорює питання про заборону ввозу товарів для українського села доти, доки Україна не розпочне чесно і акуратно виконувати скорочений план хлібозаготівель (курсив авт.). Результати обговорення будуть повідомлені.

15.30 год. 8 грудня 1932 року.

Й. Сталін". [1, арк.20].

Цього ж дня о 17.45 год. Надійшла шифротелеграма за підписом Сталіна і Молотова, у якій повідомлялося про остаточне рішення щодо важливого для України питання: "Харків: Косіору, Хатаєвичу, Чубарю, Терехову, Кузьменку. ЦК ВКП(б) і РНК доводить до відому РНК України і ЦК КП(б)У, а також обкоми і облвиконкоми України, що з цього часу призупиняється відвантаження товарів для сіл усіх областей України до того часу поки колгоспи та індивідуальні селяни не розпочнуть чесно і добросовісно виконувати свій обов'язок перед робітничим класом і Червоною Армією у справі хлібоздачі (курсив авт.) і не буде, таким чином, організований партійними і радянськими організаціями України дійсний перелом у хлібозаготівлях.

Молотов, Сталін". [1, арк.22].

Шифротелеграма-відповідь - свідчення обструкції політичної, економічної для "неслухняної" України. Та що там заборона ввозити для України "мануфактуру" (так селяни називали необхідний для себе нехитрий крам) у порівнянні із зумисним прагненням забрати в українців рятівне зерно.

Відомо, що на весну 1933 року в Україні залишався так званий "непфонд" ("неприкосновенный фонд"). Українське керівництво просило 19 травня 1933 року союзний Центр, зокрема Сталіна, дати дозвіл на "розбронювання" цього "непфонду": ".у зв'язку з тим, що основна маса хліба на Україні заброньована у непфонді, Україна відчуває деякі труднощі із постачанням хлібу. Ці труднощі будуть зняті шляхом використання нами частини непфонду" [2, арк.128]. Шифровка-відповідь з цього приводу була досить категоричною: "Дніпропетровськ - Хатаєвичу. 19.05.33р.

Використання особливого державного фонду на потреби загального постачання вважаю недоцільним.

Сталін" [2, арк.127].

І лише 29.05.1933 р. надходить шифротелеграма: "Дозволяємо із наданої Постановою ЦК від 28.05.33р. 300 тис. пуд. проддопомоги використати до 30 тис. пуд. для постачання робітників і спеціалістів МТС і МТМ.

Сталін, Молотов." [2, арк.139].

Навіть у драматичній ситуації для України весною 1933 року, про що йдеться у сталінських шифровках, ще можна було б зарадити і врятувати мільйони людських життів. Ще живими залишалися на той час і родичі авторки цих рядків, які загинули голодною смертю у червні 1933 року. Україну було покарано за