[117].

Вдалою спробою окреслити основні соціально-економічні i політичні віхи діяльності радянської влади в українському селі (в тому числі i в 1920-х роках) є праця професора М.А. Якименка [118], який доводить достовірність власних тверджень на вагомих історичних джерелах місцевих i центральних архівів. Автор спробував розкрити становище українського села в умовах "повного більшовицького контролю", процес зародження i реалізації ідеї "великого перелому" (розкуркулення, примусова колективізація) та її наслідки.

Концептуальне місце посідають дослідження професора С.В. Кульчицького [119; 120], які аналізують i визначають закономірності розвитку України в перші десять років більшовицької влади. Автор наголошує на особливостях функціонування радянського суспільства, яке складалося на засадах тоталітаризму. Запорукою його успішного існування залишався політичний контроль. Історик доводить, що політичний контроль здійснювався подвійно: партійно-більшовицькими структурами та органами ВЧК-ДПУ.

Сучасна концепція розвитку історичної науки, пов'язана із значними зрушеннями у напрямку до відкритості джерельної бази, сприяє появі історичних праць, що досліджують проблему соціального протистояння в українському селі 1920-х років [121; 122.-С.70-78; 123; 124; 125].

Питанням утворення та впливу тоталітарного режиму в Радянському Союзі на українське селянство присвячується монографія О.І. Ганжі [126].

Солідні дослідження професора В.В. Калшченка - дисертація i книга фокусують погляд читачів на складні соціально-економічні процеси, які відбувалися в умовах українського непівського села.

У новітніх дослідженнях переосмислюється погляд про місцеві органи радянської влади 1920-х років на селі, як зовнішні по відношенню до громади, організаційно і шституцюнально самосгійні, i доводиться, що самоуправління селянської громади виступало у формі низового підрозділу радянської влади 1920-х років, вказуючи на наявність "громадівського" характеру радянських органів влади на селі [127].

Оприлюднення раніше закритих історичних джерел дає можливість фахівцям досліджувати проблему політичного контролю над суспільством, який набирає нових якостей в умовах радянського політичного режиму [128.-С.42-44; 129.-С.271-276; 130].

Можливості, які відкриваються перед дослідниками соціально-політичних процесів історії доколгоспного села у зв'язку з освоєнням нових історичних джерел, сприятимуть формуванню нових дослідницьких підходів, об'єктивній переоцінці історичного минулого, а все це разом допоможе подолати кризу в історіографії.

Свідченням кризових тенденцій історіографії є наявність теоретико- методологічного "сум'яття" в значній кількості випадків, "заполітизованість" багатьох проблем. Селянське питання посідає головне місце в розумінні загальних процесів, які відбувалися і відбуваються в рамках радянського і пострадянського суспільства, а також, відповідно, і при формуванні сучасної історичної концепції. Вагомий внесок у розвиток останньої здійснено роботами професорів В.П. Данілова та С.В. Кульчицького, а також збірниками документів, що виходять з друку у рамках міжнародних проектів "Крестьянская революция в России", "Советская деревня глазами ВЧК-ОГПУ-НКВД", "Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание" [131.-С.9-17; 132135].

Не дивлячись на певні напрацювання, тема перебування українського села в умовах радянського політичного режиму в рамках 1921-1929 років залишається мало вивченою в конкретно-історичному плані, відсутня комплексна праця з проблеми здійснення політичного контролю більшовизму над українським селом.

Джерела та література

Зиновьев Г.Е. Лицом к деревне: Статьи и речи. - М.; Л., 1925.

Зиновьев Г.Е. Манифест кулацкой партии // Большевик. - 1927. - №13.

Сталин И.В. Крестьянский вопрос. - М.; Л., 1925.

Сталин И.В. К вопросам ленинизма. - М.; Л., 1926.

Крупская Н.К. Политико-просветительская работа: Сб. статей (1920-1923). - М., 1924.

Бухарин Н.И. Новое откровение о советской экономике или как можно погубить рабоче-крестьянский блок (К вопросу об экономическом обосновании троцкизма). - М.; Л., 1925.

Бухарін М.І. Про деякі завдання нашої роботи на селі // Більшовик. - 1924. - №7-8.

Бухарін М.І. Значення аграрно-селянської проблеми // Більшовик. - 1924. - №3-4.

Бухарін М.І. Комунізм і диктатура пролетаріату. - М.; Л., 1925.

Бухарин Н.И. Путь к социализму и рабоче-крестьянский союз. - М.; Л., 1925.

Бухарин Н.И. Доклад активу Ленинградской организации ВКП(б) 28 июля 1926 // Рыков А.И., Бухарин Н.И. Партия и оппозиционный блок. - М.; Л., 1928.

Бухарин Н.И. Политическое завещание Ленина. - М., 1929.

Бухарин Н.И. Избранные произведения. - М., 1988.

Калинин М.И. О деревне. - Л., 1925.

Калинин М.И. О крестьянских обществах взаимопомощи: речи, статьи, доклады. - М., 1925.

Калинин М.И. За эти годы: Статьи, беседы, речи (1919-1927 гг.). - Л., 1926-1929. - Кн. 1-3.

Документы свидетельствуют: Из истории деревни накануне и в ходе коллективизации. 1927 - 1932 гг. - М., 1989.

Шанин Т. Крестьяноведение и Вы: к русскому изданию // Великий незнакомец: Крестьяне и фермеры в современном мире. - М., 1992.

Кондратьев Н.Д. К вопросу о дифференциации деревни // Пути сельского хозяйства. - 1927. - №5.

Кондратьєв Н.Д., Огановський Н.П. Перспективи і розвиток сільського господарства СРСР. - М., 1924.

Чаянов А.В. Организация крестьянского хозяйства. - М., 1925.

Чаянов А.В. Про дифференциацию крестьянского хозяйства // Пути сельского хозяйства. - 1927. - №5.

Макаров Н.П. Организация крестьянского хозяйства. - М., 1926.

Челинцев А., Матюкин Б., Никишин И. Динамика крестьянского хозяйства (По материалам динамических переписей ЦСУ за 1920-1926 гг.). - М., 1926.

Большаков А.М. Деревня 1917-1927. - М., 1927.

Гагарин А. Хозяйство, жизнь и настроение деревни. - М.; Л., 1925.

Гагарин А. Деревня после Октября. - Л., 1925.

Каган А. Аграрная революция на Украине: к вопросу о социальных и политических процессах на