Нова хвиля "надзвичайщини" накотилася на село в листопаді 1928 р. Про це відчутно нагадує термінологія постанови політбюро ЦК КП(б)У "Про хлібозаготівлі" від 10 листопада: "політбюро ЦК КП(б)У змушене констатувати, що місцеві партійні, радянські і кооперативні організації не прийняли достатніх енергійних заходів до максимального посилення хлібозаготівель. Негайно (курсив наш - Г.К.) добитися того, щоб низові радянські організації і низові партійні організації приділили максимум уваги справі посилення заготівель . застосувати стосовно до найбільш злісних скупщиків . податкове обкладання і адміністративно-судові заходи" [6.-Ф.17.-Оп.26.-Спр.19.-Арк.404].

"Розмах і сила удару другої хвилі "надзвичайщини" перевершили попередню вже в перші місяці 1929 р.", - вважає професор В. Данілов. Відхід "правих" - Бухаріна, Рикова, Томського від партійно-державного керівництва спрощував перехід суспільства до командно-репресивного спрямування. Протестом селяни відповідали на нову хвилю репресій на хлібозаготівельному фронті [7.-C.32-36].

Селянство, прагнучи захистити власні інтереси, елементарні людські права, зверталося до різноманітних організацій і посадових осіб. Одна з таких форм -дописи сількорів до селянської газети "Радянське село". Зауважимо, що гострі дописи не піддавались розголосу, а слугували матеріалом для аналітичної підбірки селянської кореспонденції, яка направлялась в ЦК КП(б)У Зокрема, серед листів підібраних для Косіора, був лист селянина-дописувача Жолудя про примусові хлібозаготівлі в селі Нехайки, Ковалівського району Прилуцької округи (21 лютого 1929 р.): "Хлібозаготівельна комісія запитує селянина: "Скільки ти даси хліба?" - Селянин відповідає: "40 пудів". - Комісія: "Тобі треба вивезти 150 пудів". - Селянин: "Помилуйте! В мене ж їсти і посіяти не стане". - Комісія: "Мовчать! Виконавці, дайте йому під боки і виженіть!" [10.-Ф.1.-Оп.20.-Спр.2928.-Арк.47].

Директива політбюро ЦК КП(б)У від 11 травня 1929 р. "Про хлібозаготівлі на період травень-липень" націлювала виконати до 75% хлібозаготівельного плану за рахунок заможних верств села, а інші 25% - в порядку самозобов'язань решти села. Розширювались репресивні дії сільрад: "Доручити НКЮ дати спеціальні роз'яснення на місця про те, щоб була забезпечена можливість швидкого застосування сільрадами, в рамках існуючих законів, відповідних засобів стягнення в частині невиконання рішень сходу чи то рішень комісії, обгрунтованих постановою сходу.

Доручити НКЮ, ДПУ і НКВД дати на місця узгоджені вказівки про боротьбу з елементами, що ведуть активну роботу по підриву наших заходів в області хлібозаготівель"

[10.-Ф.1.-йп.6.-Спр.172.-Арк.234].

Цим рішенням політбюро ЦК КП(б)У визначало спрямування і діяльність системи місцевих партійно-державних органів, пов'язаних з виконанням планів із хлібозаготівель.

18 червня 1929 р. політбюро ЦК КП(б)У приймає рішення, спрямоване проти куркуля, який злісно не продає хліба державі, з конкретним переліком репресивних заходів: опис і продаж майна, штрафи, передання до суду за ст. 58, підпис зобов'язань "продати хліб в серпні місяці з нового урожаю в рахунок зобов'язань біжучої кампанії" [6.-Ф.17.-Оп.26.- Спр.24.-Арк.185].

27 червня 1929 р. політбюро ЦК ВКП(б) визнає "доцільним запровадження порядку доведення планових завдань із хлібозаготівель до окремих сіл" [5.-C.658].

Керуючись цією директивою, ВУЦВК, РНК УСРР 3 липня приймають постанову "Про поширення прав місцевих рад щодо сприяння загальнодержавних завдань і планів". З цього часу стали законом адміністративний порядок накладання штрафів в п'ятикратному розмірі "вартості хліба, що його повинно здати (господарство - Г.К.), продаючи в разі потреби майно відповідних господарств з торгів".

Новий потік репресій, які селяни назвали "кратування", відкривав новий етап у процесі розкуркулювання. Ті господарства, які підпадали під жорна цього закону, не витримавши п'ятикратного штрафу, розорювались і зникали [9.-C.105].

Початок хлібозаготівельної кампанії 1929-1930 рр. мобілізовував органи ОДПУ на місцях відповідними циркулярами, телеграмами, розпорядженнями. Якщо в попередні хлібозаготівельні кампанії органи ОДПУ забезпечували "загальне інформаційне висвітлення ходу заготівель", то в теперішню: "ЕКУ ОДПУ, враховуючи наявні розробки по шкідництву в сільському господарстві, вважає за необхідне місцевим органам ЕКУ поставити роботу по хлібозаготівлям саме в розрізі виявлення в цій області дій, шкідницької організації, яку розробляють " (курсив наш - Г.К.); (циркуляр ЕКУ ОДПУ №168 від 18 серпня 1929 р.).

У зв'язку з цією постановою необхідно забезпечити себе відповідною інформацією по заготпунктам, конторам заготорганізацій, амбарам, елеваторам, млинам" [14.-Ф.2.-Оп.7.- Спр.9.-Арк.2].

Восени 1929 р. у процесі хлібозаготівельної кампанії активно включилась репресивна індустрія ОДПУ: "оперативні заходи ОДПУ почали посилено розвиватися з кінця серпня ц[ього].р[оку]., досягнувши цифри на 24 жовтня арештованих 17 904 особи, в той час як на кінець серпня кількість арештованих не перевищувала 3000 осіб. Найбільш широко застосовують репресії ДПУ України і ПП ПКК".

Документ констатує, що на початку розгортання оперативних заходів (кінець серпня - початок вересня) вістря удару органів державної безпеки спрямовувалося, головним чином, на міського спекулянта (Центральна черноземна область), торговців (Україна) та інших елементів, "котрі оперують хлібом" і не чіпало села [15.-C.975].

23 вересня керівництво ОДПУ надсилає телеграму з конкретними вказівками всім ПП ОДПУ про необхідність "рішуче ударити по куркулеві.; добитися чого б це не коштувало здачі цими елементами належних з них надлишків і посилити застосування репресивних заходів, зокрема, виселення по відношенню до куркульських заможних прошарків села" [14.-Ф.2.-Оп.7.-Спр.9.-Арк.17].

На місцях органами державної безпеки проводилось "вирівнювання" надзвичайно завзято. Вже 11 жовтня 1929 р. за підписом Ягоди надсилається телеграма всім