а під назвою "залишків петлюрівщини" - старішої української інтелігенції настільки підірвали сам основний ґрунт українізації, що вона як національно-політичний фактор будування "української радянської державності" опинилась у явній суперечності з тогочасною національною дійсністю України" [14.-С.77]. А раз так, українізація була більше не потрібна правлячим колам партії та країни.
Найбільш свідомою основою українізації був тонкий прошарок української інтелігенції, і коли почались перші наступи на цю соціальну групу, українізація зазнала нищівних ударів у свій бік. У 1926 році було піддано критиці й розгромлено редакцію "Червоного шляху", а в 1927 році вислано О. Шумського. Ліквідація школи історика М. Яворського в 1929-1930 рр., обрання через адміністративний тиск партійних функціонерів у члени ВУАН "для посилення радянського впливу" були ланками одного ланцюгу. Ця комуністична навала в своєму розвитку підходить в 1929 році до межі, за якою вже починається антиукраїнський терор. У 1929-1930 рр. - процес СВУ, 1930 р. - процес у справі "Національного центру", 1932 р. - "Українська військова організація", 1932-1933 рр. - голодомор і т.д.
З кінця 20-х років Україна почала позбуватись і залишків економічного суверенітету. У липні 1929 року рішенням ВРНГ СРСР були скасовані окремі українські трести, які були введені у всесоюзні промислові об'єднання. Восени Москві був підпорядкований народний комісаріат земельних справ. А вже в 1930 році українська банківська система була ліквідована та її функції передані центральним фінансово-кредитним установам. Далі цей облудливий уніфікаційний процес набув ще більшого розмаху.
Джерела та література
Дашкевич Я. Українізація: причини і наслідки // Слово і час. - 1990. - № 8.
Свистун В. Нова хвиля червоного терору на Україні. - Вінніпег, 1930.
Николишин С. Культурна політика більшовиків і український культурний процес (Публіцистичні рефлексії). - Б.м., 1939.
Звіт робітничо-селянського Уряду України за 1924-25 роки до ІХ всеукраїнського з'їзду Рад робітничих, селянських, червоноармійських депутатів. - Харків, 1925.
Центральний державний архів громадських об'єднань України.
Национальный состав Советской Украины. - Харьков, 1925.
Лебедь Д. Национальный вопрос на Украине // Коммунист. - 1923. - 28 августа.
Лебедь Д. Некоторые вопросы партийного съезда // Коммунист. - 1925. - 17 марта.
8-й Всеукраїнський з'їзд Рад робітничих, селянських депутатів. 17-20 січня 1924 р. - Харків, 1924.
Петровский Г. Советская Украина в 1925 году. - Харьков, 1925.
Очередные задачи Украинского правительства. Беседа с председателем СНК УССР В.Я. Чубарем // Коммунист. - 1923. - 23 августа.
Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-Селянського Уряду України. - Харків, 1924.
Два роки роботи Уряду УСРР 1926/27 - 1927/28. Матеріали до звіту Уряду ХІ з'їздові Рад. - Харків, 1929.
Гришко В. Український націонал-комунізм на історичній пробі доби українізації (1923-1933) // Сучасність. - 1978. - № 12