Й. Корніса. Керував "Бердянським зразковим лісовим плантаціоном", у якому "хлопчики" (учні школи) отримували практичні навички та спеціальність лісівників-садівників, меноніт Ф. Вібе [13.-С.37].

Архівні матеріали свідчать, що Й. Корніса призначили членом-кореспондентом Вченого комітету Міністерства державного майна. В одному з листів Таврійська палата державного майна зверталась до нього як до члена-кореспондента та пояснювала, що Міністерством державного майна затверджено кошторис для продовження робіт у 1847 р. "на улаштування зразкової лісової плантації, що знаходиться під наглядом..." Корніса [10.-Ф.250.-Оп.1.-Спр.1.- Арк.18]. Таким чином, Корніс був першим завідувачем лісництва. На жаль, не відома посада Філіпа Вібе при лісництві, але, скоріше, до смерті Корніса він завідував школою лісників та був правою рукою свого тестя у всіх справах Бердянської плантації.

Серед істориків існують суперечності стосовно й дати заснування школи лісників. Взагалі вважали, що вона відкрилася разом із закладенням самого лісництва, тобто у 1844 р., або в 1846 р. І тільки С.А. Генсірук написав, що навчання в школі було організоване через декілька років після того, як у 1846 р. заклали лісництво.

У журналі Міністерства державного майна за 1864 р. подавались дані про кількість учнів "за весь час існування закладу", тобто з 1846 по 1863 р. Та коли було порівняно кількість учнів за 1860, 1862-63 рр. з архівними документами, то з'ясувалося, що цифри не збігаються. Так, за журналом, у 1860 р. до школи вступило 10 учнів, закінчило - 7 [5.-С.274]. Але в звіті по Бердянському навчальному степовому лісництву за 1860 р. зазначено, що у цьому році вступило 9 учнів, а закінчили курс навчання - 4 [10.-Ф.250.-Оп.1.-Спр.3.-Арк.6]. У 1862 рр., за даними журналу, вступило 3 учні та жоден не закінчив, за архівними матеріалами, вступило також 3 учні, але закінчили школу 2. У 1863 р., за даними журналу, вступив 1 учень, закінчили - 4, але за матеріалами архіву - вступило 10 учнів і жоден не закінчив [10.-Ф.250.-Оп.1.-Спр.12.-Арк.48].

Таким чином, не можна покладатися на дані журналу Міністерства державного майна за 1864 р. Якщо цифри не збігаються за ці роки, цілком ймовірно, що розходитимуться й за інші. Виникають сумніви стосовно того, що школа почала існувати (як на це вказує журнал) у 1846 р.

На жаль, в архівних матеріалах не знайдено документів про кількість учнів, що навчалися в перші роки функціонування школи. Але з книги Г.І. Редька та інших архівних документів можна все-таки з'ясувати рік заснування школи лісників та кількість її перших учнів. Так, Г.І. Редько писав, що лісний департамент, даючи конкретне завдання В.Є. Граффу розпорядженням від 4 липня 1843 р., зобов'язував управителя Катеринославською палатою державного майна обрати із сиріт державних селян здібних хлопчиків 16-18 років, здорових і з доброю поведінкою для навчання розведенню лісу та догляду за ним і бути готовими до відправлення їх до Й. Корніса найближчої осені, коли надійде пропозиція [6.-С.326].

У своєму рапорті від 1 вересня 1843 р. Петерсон доповів, що оскільки Корніс погодився прийняти не більше чотирьох хлопчиків, то він вважав за необхідне просити управителя Катеринославською палатою державного майна дозволити Граффу обрати здібних хлопчиків [9.- Ф.387.-Оп.1.-Спр.415.-Арк.107-109]. Вже розпорядженням палати державного майна від 30 листопада 1843 р. 11 селянських хлопчиків були відправлені до Граффа і прибули в січні 1844 р. Графф відібрав з них 8: чотирьох відправив до Корніса, а чотирьох залишив при собі [6.-С.327].

Восени 1844 р. Великоанадольську плантацію відвідував директор Лісового департаменту Ламздорф. У своєму звіті Міністерству державного майна він згадував тільки про чотирьох хлопчиків, що були у Граффа. Інші, зрозуміло, вже були відправлені до Корніса.

Таким чином, в школі Старобердянського лісництва перші учні навчалися в 1844 р., і саме цю дату треба вважати роком заснування школи лісників.

Повернемося до дати заснування Старобердянського лісництва. Архівні документи свідчать, що 26 серпня 1844 року управитель Таврійською палатою державного майна подав записку до Міністерства державного майна про улаштування зразкової плантації [11.-Ф.81.- Оп.1.-Спр.189.-Арк.1-4]. Але тільки 12 лютого 1845 р. "товариш міністра" державного майна дозволив заснувати плантацію [11.-Ф.81.-Оп.1.-Спр.70а.-Арк.35]. В березні цього року управитель Таврійської палати державного майна сповістив про це Йогана Корніса, доручивши йому "нагляд та опікунство" [11.-Ф.81.-Оп.1.-Спр.183.-Арк.1-4]. За архівними даними, перші роботи на ділянці почалися восени 1845 р. На той час тільки "відвели та перекопали ділянки" [9.- Ф.387.-Оп.3.-Спр.24742.-Арк.374-382]. Перші дерева посадили у 1846 р. (у першому та другому кварталах площею 1 десятина 1833 сажні). Цікаво, що посадили саме 1846 дерев [11.-Ф.81.- Оп.1.-Спр.189.-Арк.189-190].

Таким чином, зрозуміло, що 1844 рік не може бути датою заснування лісництва, якщо не враховувати школу лісників, тому що Міністерство державного майна надало документальний дозвіл на заснування лише в 1845 р. Аналізуючи матеріали істориків, можна зрозуміти, чому тільки в 1845 р. був документальний дозвіл на заснування плантації. Саме в цьому році у Великоанадольському лісництві були посаджені перші саджанці, які виростили в своєму розсаднику, тоді як в Старобердянському лісництві саджанці змогли висадити лише в наступному році.