ревізії Чернігівської губернії відмічав, що деякі волосні голови прийшли на роботу не у форменному одязі: „Шептаківський волосний голова Новгород-Сіверського округу з'явився у голубому кашкеті, Борзенський старшина - у старому, брудному і порваному каптані, Конотопський голова і Сосницький старшина Конотопського округу - тоже не у формі і без кушаків, Ніжинський голова і писар зовсім не мають форменного одягу" [8, арк.13]. Відсутність форменного одягу у голів волосних правлінь переконливо доводить, що через низьку платоспроможність населення, гроші в деяких волостях на дану потребу зовсім не виділялись.
Що стосується бюджетних витрат на сільські товариства, то сума насамперед залежала від їх кількості у волості. Так, Шаповалівська волость у 1843 р. складалась із 5 сільських товариств: з яких 4 козачих і 1 селянського. Ними керували 5 сільських старшин, 4 наглядачі сільських магазинів, 5 збірників податків, 5 сільських писарів, 3 віспощепії, 35 десяцьких, 12 соцьких, 10 добросовісних сільських розправ. Останні три за службу оплати не отримували. Платня одному козачому сільському старшині становила 42 крб. 86 коп., збірнику податків - 22 крб. 23 коп., наглядачу сільського магазину - 14 крб. 26 коп., на писаря і письмові приналежності - 36 крб. 43 коп., на влаштування одного сільського управління і найом для нього приміщення - 20 крб. Всього 4 козачим сільським старшинам було заплачено 171 крб. 24 коп., 4 збірникам податків - 91 крб. 72 коп., 4 наглядачам сільських магазинів - 57 крб. 4 коп., писарям - всього 145 крб. 72 коп., на влаштування 4 сільських управлінь і найм приміщень - 80 крб. Платня селянському сільському старшині становила 34 крб. 29 коп., збірнику податків - 17 крб. 28 коп., наглядачу сільського магазину - 12 крб. 64 коп., сільському писарю - 30 крб., найом приміщення 18 крб. Всього на утримання сільських правлінь було витрачено 657 крб. 93 коп., всього по волості - 988 крб. 64 коп. [9, арк.27,37.].
В 1848 р. на утримання Шаповалівського волосного і 5 сільських правлінь, освіту і медицину було витрачено 897 крб. 20 коп., з яких на волосне правління - 339 крб. 71 коп., що складало 31,5 %; на 5 сільських правлінь цієї волості - 557 крб. 49 коп. або 51,6 %; на функціонування училища - 119 крб. 89 коп. або 11,1 %; на плату віспощепіям - 62 крб. 85 коп. або 5,8 % [10, арк.118.]. Таким чином, утримання бюрократичного апарату поглинало 83 % всіх витрат.
В 1850 р. на утримання Шаповалівського волосного правління було витрачено 334 крб. 26 коп. або 24,7 %, а на сільські правління - 781 крб. 20 коп. або 57,7 %, витрати на училище складали 170 крб. 25,5 коп. або 12,6 %, а на оплату праці віспощепіїв - 68 крб. 56 коп. або 5%. Всього було витрачено 1354 крб. 27,5 коп. [11, арк. 45, 116.]. Як видно, майже 58 % всіх витрат волості пішло на утримання сільських правлінь.
Сільські правління мали свої розряди, тому платня посадовим особам була різною. Встановлення розряду залежало від кількості населених пунктів, що входили в сільське товариство і чисельності жителів. Різниця в оплаті праці чиновників 2 і 3 розрядів становила до 15 крб., у залежності від фінансової можливості громади. Так, в 1854 р. посадовим особам сільських товариств Борзенської волості - 2 розряду на оплату праці були витрачені такі суми: сільському старшині - 42 крб. 86 коп., збирачу податків - 22 крб. 93 коп., наглядачеві магазину хлібних запасів - 14 крб. 26 коп., писарю - 54 крб. 29 коп., всього - 134 крб. 34 коп. У товариствах 3 розряду витрати на оплату праці адміністрації були визначені такі: старшині - 34 крб. 29 коп., збирачу податків - 17 крб.28 коп., наглядачеві магазину хлібних запасів - 12 крб. 64 коп., писарю - 39 крб. 29,25 коп., всього - 103 крб. 50. коп. Як видно, різниця в оплаті праці чиновникам товариств 2 і 3 розрядів становила 30 крб. [12, арк.11-101].
На перший погляд оплата праці писарів була вищою ніж у голови. Але це зовсім не так. За розпорядженням Чернігівської палати державних маєтностей витрати на придбання паперу, виготовлення бланків, переплетення книг, портретів високопоставлених осіб входило у цю визначену суму. В 1854 р. в Борзенській волості вартість документації на одне сільське товариство складала 4 крб. 89,5 коп. і портрет імператора з пересилкою - 81,5 коп. Із окладів кожного писаря було вилучено по 5 крб. 71 коп. По волості ця сума склала 34 крб. 26 коп. у 1854 р. на оплату праці посадовим особам сільських товариств було виділено 747 крб. 32 коп., а ними отримано - 713 крб. 06 коп. [там само, арк.6.]. У 1855 р. у цій волості вартість документів із пересилкою для 1 товариства сягала 3 крб. 46,5 коп. Із 6 писарів було відраховано 20 крб. 79 коп. [ там само, арк.5].
Таким чином, видатки на утримання посадових осіб залежали від розрядності, яка визначалася урядовими інстанціями і фінансовими можливостями сільських товариств. При наявності мирських капіталів, могли встановлюватися додаткові оплачувані посади,