Громадами Шаповалівської волості на будівництво адміністративних споруд було витрачено з 1801 по 1835 рр. 1585 крб., в тому числі: в 1801 р. у Шаповалівському волосному правлінні - 500 крб., 1810 р. у Тростянському становому правлінні - 300 крб., в 1814 р. у Ядутинському становому правлінні - 220 крб., у 1820 р. на Новоселівське сільське правління - 250 крб., у 1827 р. на Висоцьке станове правління - 55 крб. та на Головеньківське правління в 1835 р. - 260 крб. [18, арк. 69]. На влаштування Новоропського сільського управління, збудованого в 1853 р. було витрачено 42 крб. 50 коп., з яких на придбання 3 тисяч штук цегли - 30 крб., 6 фунтів проволоки - 1 крб. 50 коп., двоє дверей коштували 1 крб. і заплатили майстру за 10 крб. [19, арк. 60] Звідси видно, що видатки на будівництво і утримання споруд відзначалися своєю не регулярністю. В одні роки за витратами видатки могли бути великими, а в інших - зовсім не значилися. Видатки визначалися за потребами, обліку і тенденціям до збільшення чи зменшення не підлягають, хоч безперечно, вони могли становить значну витратну частину. В окремі роки частка бюджетних коштів для підтримання в належному стані споруд була мізерною, а в інші роки - значною. Так, у 1850 р. на спорудження фундаментів 5 сільських та 1 волосного правлінь Шаповалівської волості використано аж 26500 штук цегли на суму 55 крб. 16,5 коп., вапна на 19 крб. 37,5 коп., 10 шелівок - 1крб. 20 коп. До того ж оплата майстрам становила 14 крб. 26 коп. Всього на будівництво було витрачено 90 крб. І в середньому на будівлю виділялось майже 15 крб., незалежно від розмірів приміщень, матеріалів, що використовувались. Вартість ремонтних робіт залежала від вміння членів правлінь домовитися із спеціалістами. У Шаповалівці двом майстрам за укладку 10 тисяч штук цегли заплатили по 3 крб., а у Стрільниках - всього 1 крб. 25 коп. [20, арк. 14-74]. Звідси, плата за однакову роботу у різних населених пунктах однієї волості відрізнялась.
Щоб отримати необхідні кошти на побудову чи ремонт приміщень волосних чи сільських правлінь голови складали кошториси, в які заносили кількість необхідних матеріалів, їх ціни, витрати не оплату майстрам тощо. Документи відправляли до повітового начальника, який відправляв документи на затвердження у Чернігівську палату державних маєтностей. Як правило, палата дозволяла взяти кошти або із залишку сум, або зробити новий збір. В 1858 р. для полагодження Ропецького волосного правління було виділено 53 крб. 87,5 коп., на ремонт приміщення Дубровницького волосного правління -9 крб.30 коп., Тупичівського - 9 крб. 45 коп. Гроші було дозволено взяти із не використаних сум за минулий рік [21, арк.7-8, 84-85].
Таким чином, утримання волосних правлінь за рахунок селянства цілком влаштовувало державу. Проте всі ці податки, збори і грошові повинності посилювали економічне гноблення селян, зумовлювали їх дальше зубожіння.
Джерела та література
Дружинин Н.М. Государственные крестьяне и реформа П.Д.Киселёва. - М.; Л., 1946. - Т.1. Предпосылки и сущность реформы; Гуржій І.О. Розклад феодальної системи у сільському господарстві України в 1 половині ХІХ ст. - К., 1954; Неупокоев В.И. Государственные повинности крестьян Европейской России в конце ХУІІІ - начале ХІХ века. - М., 1987; Лазанська Т.І. Основні групи, чисельність та територіальне розміщення державних селян Лівобережної України в першій половині ХІХ ст. // Історичні дослідження: Вітчизняна історія. - Вип. 8; Лазанская Т.И. Государственные крестьяне в период кризиса феодально-крепоснической системы. - К., 1989.
Наш край в ХІХ ст. (Методичні рекомендації по вивченню минулого Чернігівщини на уроках історії у 8 класі) / Під ред. Л.Е.Раковського. - Чернігів, 1988; Бойко В. Чисельність, розселення та соціально- правове становище державних селян Лівобережної України на передодні реформи 1866 р. // Сіверянський літопис. - 2000. - №2; Ячменіхін В., Ячменіхін К. Проект утворення військових поселень на Лівобережній Україні у 50-х рр. ХІХ ст. // Сіверянський літопис. - 2002. - №3; Рослік Н.Ф. Соціально-економічне й правове становище державних селян Чернігівської губернії напередодні реформи П.Д.Кисельова // Пошук. Збірник статей молодих вчених і студентів / Під ред. Гладіної Г.І. - Чернігів, 2006; Страшко Є.М., Савельєва Т. Селянський суд до і після реформи 1864 р. (за матеріалами Чернігівщини) // Збірник матеріалів ІІ Міжнародної конференції „Знаки питання в історії України: Українська історія в європейському контексті". - Ніжин, 2005.
Бондаревський А. В. Волосне управління та становище селян на Україні після реформи 1861 року. - К., 1961.
Учреждение властей и мест волосного и сельского управлений // СЗРИ. - СПб., 1833. - Т. ІІ., Ч.2.
Державний архів Чернігівської області (далі ДАЧО). - Ф. 807. - Оп. 1. - Спр. 41; Ф. 128. - Оп.1. - Спр. 7121.
ДАЧО. - Ф.807. - Оп. 1. - Спр. 100.
Учреждение властей и мест волосного и сельского управлений // СЗРИ. - СПб., 1833. - Т. ІІ, Ч.2.
ДАЧО. - Ф.137. - Оп.1. - Спр.215.
ДАЧО. - Ф.807. - Оп. 1. - Спр. 100.
ДАЧО. - Ф. 807. - Оп. 1. - Спр. 168.
ДАЧО. - Ф. 807. - Оп. 1. - Спр. 346.
ДАЧО. - Ф. 809. -