законодавчої і виконавчої влади. Тому завдання Президента України — забезпечити оптимальну взаємодію всіх гілок державної влади. Це з його функцій, хоча прямо не закріплено в Конституції, як це зроблено в основних законах ряду країн.
Незважаючи на наявність зазначених вище широких владних повноважень, які має Президент України для забезпечення ефективної взаємодії гілок влади, необхідним є пошук нових форм цієї його діяльності. Одна з таких форм вже знайдена — це діяльність Представника Президента у Верховній Раді України. Пропонується також створити інститут Представника Президента України в Конституційному Суді України, ефективним механізмом забезпечення взаємодії органів законодавчої та виконавчої влади може стати систематична участь Президента в роботі Верховної Ради України.
До найважливіших можна віднести такі повноваження Верховної Ради України, як: затвердження державного бюджету України, контроль за виконанням державного бюджету, прийняття рішення щодо звіту про його виконання; заслуховування щорічних і позачергових послань Президента України про внутрішнє та зовнішнє становище України (пункт 8 ст.85 Конституції); розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України; здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції України; призначення на посади і звільнення з посад ряду представників органів виконавчої влади; призначення третини складу Конституційного Суду України; обрання суддів; здійснення парламентського контролю у межах, визначених Конституцією, та деякі інші, закріплені ст. 85 Конституції України. Крім того, елементами механізму взаємодії є також: право депутатського запиту, право Верховної Ради України розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняття щодо нього резолюції недовіри. Відповідно до ст. 92 Конституції виключно законами України визначаються: організація і діяльність органів виконавчої влади, судоустрій, судочинство, статус суддів, що також включає можливості впливу парламенту на інші владні структури та є механізмами взаємодії різних гілок державної влади.
Механізмом взаємодії законодавчої і виконавчої гілок влади з ініціативи останньої, є наділення Кабінету Міністрів України правами: законодавчої ініціативи; розроблення та здійснення загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціально - культурного розвитку України; розроблення проекту закону про Державний бюджет України, забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України бюджету, звіт про його виконання та ін.
Новелами конституційного регулювання механізмів взаємодії владних структур є ст.98 Конституції, яка встановлює контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України Рахунковою Палатою, а також ст. 101 Конституції, яка встановлює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина, який здійснюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.
Одним з важливих проявів системи стримувань і противаг в українській політико-правовій практиці є інститут імпічменту. Щодо п.13 ст. 85 Конституції України за Верховною Радою України закріплюється право здійснювати парламентський контроль у межах, визначених Конституцією України, у аспектах її взаємодії із президентом України. У ст.111 та ст. 112 дане питання конкретизується і встановлюється порядок імпічменту щодо Президента України.
Таким чином, є всі підстави вважати, що в Конституції України містяться відповідні механізми взаємодії законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. Але сама проблема не знімається ні в теоретичному ні в практичному аспекті, оскільки на сучасному етапі державотворення досить багато випадків конфронтації між владними структурами, особливо між законодавчою та виконавчою, що не допомагає вирішенню досить складних проблем, які стоять перед українською державою і суспільством.
Джерела та література
Вєніславський Ф. Взаємодія гілок державної влади як принцип основ конституційного ладу України //
Право України. - 1998. - №1.
Голос України. -1993. - 28 вересня.
Заєць А. Принцип розподілу влад в новітній українській конституційно-правовій практиці // Вісник академії правових наук. - 1998. -№ 2.
Конституція України. - Харків, 2007.
Фрицький Ю.О. Державна влада в Україні. - Дніпропетровськ, 2006.
Русско-украинский словарь терминов по теории государства й права. - Харків, 1993.
Шаповал В. Поділ влади: міфи і реальність // Урядовий кур'єр. - 1996. - № 86-87.
Мартинюк PC. Реалізація принципу поділу влади в сучасній Україні. Політико-правовий аналіз. - Острог, 2007.
Авер'янов В. Органи виконавчої влади в Україні. - К., 1997