роботи в очах обласних радянських і партійних функціонерів. Про це свідчить вік уповноважених, матеріальне забезпечення, порівняно з іншими працівниками облвиконкому, ігнорування їхніх запитів при виділенні автотранспорту, телефонного зв'язку, використання їх при виконанні другорядних доручень, ставлення до них з боку партійної та радянської номенклатури як до осіб, що сприяють консервуванню релігійних пережитків у державі.
У зневажливому ставленні до уповноважених Ради СРПЦ простежується тенденція такого ж презирливого ставлення органів партійно-державної влади до церкви, а через останню до духовних запитів і потреб мільйонів простих людей.
Джерела та література
Слободянюк П. Українська церква: історія руїни і відродження. - Хмельницький, 2000.
Куроедов В. Религия и церковь в Советском государстве. - М., 1981.
Цыпин В., протоиерей. История Русской церкви: 1917-1997. - М., 1997.
Білас І. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953. Суспільно-політичний та історико- правовий аналіз: У 2 кн. - К., 1994. - Кн.1.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. - Ф. 4648.
Центральний державний архів громадських об'єднань України. - Ф.1. - Оп.24. - Спр.5028.
Захарович А. Сучасний стан Православної церкви в Україні. - Мюнхен, 1965.
Пащенко В. Православ'я в новітній історії України. - Полтава, 1997. - Ч. І.
Державний архів Полтавської області. - Ф. Р-4085. - Оп. 4.
Summary
In this article the attempt to investigate a functioning of State machinery of commissioners on business of the Russian Orthodox Church at the Council of Ministers of USSR realized. The analysis of quality of their cadre, the degree of material security and attitude to them from the direction of soviet and party functionaries is given. Establishing the features of status commissioners in the regional executive committees of workers