від 5 до 10 і лише чотири судна - менше 5 чоловік. 21 товарно-пасажирський і буксирний пароплав обслуговував 191 чоловік, причому 11 пароплавів мали лише від 10 до 20 матросів і кочегарів.
У 1901 р. на парових суднах пересічна місячна заробітна платня річника становила: на Дніпрі нижче порогів у період навігації - 33,1 крб., вище порогів - 24,6 крб., у зимовий період - відповідно 40,6 і 35,2 крб. На непарових суднах пересічна місячна заробітна платня становила: на Дніпрі нижче порогів у період навігації - 25, вище порогів - 19,1 крб., у зимовий період - відповідно 17,9 і 35,2 крб. [18, с.136].
Судновласники вважали за потрібне утримувати частину заробітку до завершення навігації як заставу. Із зарплати матросів і вантажників на "законних підставах" робилися відрахування, які служили в руках судновласників знаряддям усіляких зловживань. Слід ще зазначити, що власники
суден на невеликих пристанях (де не було артілей вантажників) удавалися при розвантаженні трюмів до використання праці матросів, виплачуючи їм за це грошей у кілька разів менше ніж вантажникам.
Наприкінці ХІХ ст. річковий транспорт поступово втрачає те значення, яке мав ще в середині ХІХ ст. Це, з одного боку пояснюється появою більш швидкого і дешевого засобу транспортування вантажів - залізниць, з іншого - суттєвими недоліками умов для транспортування (сезонність роботи транспорту, пороги на Дніпрі, які значно ускладнювали судноплавство, технічна відсталість рухомого складу та ін.). У той же час обсяги перевезень, зокрема пасажирських, протягом другої половини ХІХ ст. зростали, і річковий транспорт все ж не залишався осторонь від промислового розвитку. Однак цей розвиток мало позначився на річкових шляхах сполучень, оскільки технічно застарілий засіб транспортування вже не міг впевнено конкурувати з новими, прогресивними видами транспорту, що являли собою залізниці та морські судна.
Джерела та література
Афанасьев-Чужбинський А. Поездка в Южную Россию. Очерки Днепра. - Ч.1. - СПб., 1861.
Иловайский А.С. Днепровские пороги. - К., 1911.
Маштаков Л.П. Список рек Днепровского бассейна. - СПб., 1913.
Ананьич Б.В. Банкирские дома в России, 1860-1914 гг. - М., 1964.
Шепелев Л.Е. Акционерные компании в России. - М., 1972.
Гиндин И.Ф. Русские коммерческие банки. - М., 1974.
Давиденко О.И. История развития судоходства на Дніпре // Водник. - 1996. - № 2.
Омельченко Г. Лоцмани порогів Дніпрових // Дзвін. - 1993. - № 7-9.
Материалы о реорганизации речного судоходства на Днепре за 1864 г. // Державний архів Запорізької області (далі - ДАЗО). - Ф. 1. - Оп. 1. - Спр. 811.
Захаров В.В. Развитие пароходостроения в России в предреформенный период // Судостроение. - 1973. - № 10.
Указы Екатеринославского губернского управления за 1858 г. // ДАЗО - Ф. 1. - Оп. 1. - Спр. 711.
Мельник Л.Г. Технічний переворот на Україні у ХІХ ст. - К., 1972.
Дерев'янкін Т.І. Промисловий переворот на Україні. - К., 1975.
Черменский Е.Д. Экономическое и политическое развитие России в 90-х годах XIX в. - М., 1975.
Гуржій І.О. Україна в системі всеросійського ринку 60-90-х років ХІХ ст. - К., 1968.
Материалы, относящиеся к устройству Александровской гавани // ДАЗО. - Ф. 1. - Оп. 1. - Спр. 825.
Нестеровский Б. Здесь начинался Черноморский флот // Морской флот. - 1988. - № 11.
Сосновская Ю.Ю. История Бердянского порта // Морской флот. - 1996. - № 8