Не останню роль тут відіграє вже згаданий особистісний фактор. Так, у 2008 р. до Вінниці переїхав голова неоязичницької організації Руське Православне Коло волхв Сві- товит Пашник, що стояв біля витоків неоязичницького руху в Україні. Внаслідок його переїзду управлінський центр цього рідновірського напрямку перемістився із Києва до Вінниці. Цей факт у поєднанні із організаторськими та проповідницькими здібностями С. Пашника також сприяв посиленню у Вінницькій області рідновірського руху.
Найвищий показник поширеності неоязичництва спостерігається на Півдні. Це обумовлюється відносно нижчою релігійністю суспільства в цьому регіоні та слабкістю позицій християнської церкви порівняно із Західними областями. Крім того, перевага православ'я, що ввібрало у себе численні язичницькі елементи, теж виявилася сприятливим фактором для поширення тут руху за відродження дохристиянських вірувань.
Проте необхідно відзначити, що кількісні показники неоязичницьких релігійних організацій в південних областях значно різняться: від однієї громади у Миколаївській області до чотирнадцяти у Дніпропетровській. Такий розрив можна пояснити різницею у культурно-освітніх потенціалах обласних центрів, в яких, переважно, зосереджені громади неоязичників. Відчутним фактором значного розвитку рідновірства у Дніпропетровській та Запорізькій областях є відродження туг козацької традиції. Її репрезентують Запорізьке військо низове „Запорозька Січ", Козацьке військо Запорізьке низове, що становить ядро Союзу козаків України „Військо Запорізьке", громадське об'єднання „Спас", „Школа джур".
Відомо, що декларована козацтвом вірність православній вірі насправді існувала у поєднанні із великою кількістю язичницьких елементів. Цей факт активно використовується рідновірами для укріплення власних ідеологічних позицій. Крім того, при Родовому Вогнищі Рідної Православної Віри діє Духовний орден Характерне козацтво, у РУНВірі юнаків посвячують у косаки (саме таку транскрипцію цього слова пропонує її засновник Л. Силенко, виводячи його від слова „коса"). До того ж, „Спас", незважаючи на проголошення дотримання православного християнства, приймає участь у рідновірських заходах, зокрема, святкуванні Купала. Це пояснюється тим, що патріотично- традиціоналістські ідеї спільні як для неоязичників, так і для сучасних козаків. Все це сприяє розвитку рідновірського руху у зазначених областях.
Українське неоязичництво, на відміну від російського - це явище суто міське. Переважно воно зосереджене в обласних центрах. Це зумовлено його соціальною базою, основою якої є національно орієнтована інтелігенція. Проте в областях з найбільшою кількістю неоязичницьких релігійних громад - Київській, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій та ін. - спостерігається поширення рідновірства з обласних центрів у менші міста. Це, зокрема, Нікополь, Кривий Ріг, Павлоград, Жовті Води, Новомосковськ, Орджонікідзе, Дніпродзержинськ (Дніпропетровська область), Енергодар, Бердянськ, Токмак (Запорізька область), Бровари, Біла Церква (Київська область), Мерефа, Куп'янськ, Безлюдівка (Харківська область).
Таким чином, зазначаємо, що поширення неоязичницького руху в Україні зумовлюється як спільними для більшості релігій так і специфічними факторами. До спільних відносимо історичні, політичні, соціальні, культурні особливості регіонів та особистісний фактор. До специфічних - ступінь поширення національної ідеї, культурно-освітній рівень, зв'язки із західною діаспорою, наявність специфічних історико-культурних традицій. Найсприятливішими для розповсюдження неоязичницьких ідей, враховуючи вище названі фактори, стали м. Київ, Львів, Вінницька та південні області України, перш за все, Дніпропетровська та Запорізька.
Джерела та література
Колодний A.M. Релігійна мережа України в її проблемах і перспективах// Історія релігій в Україні: Науковий щорічник. Кн. І. - Львів, 2008.
Павлов С.В. Організація репігійно-географічної сфери України: Автореф. дис. ... к. геогр. н. 11.00.02 / Київський університет ім. Тараса Шевченка. - К., 1999.
Ковальчук А.С. Географія релігії в Україні: Автореф. дис... к. геогр. н. 11.00.02 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2000 [WWW document]. URL http://www.lib.ua-ru.net/inode/16393.html
Статистичні дані Державного комітету у справах релігій // Релігійно-інформаційна служба України [WWW document]. URL http://www.risu.org.ua/ukr/resourses/statistics.html
Статистичні дані інформаційного сайту ProUa [WWW document]. URL http://www. ua. proua.com/mapsinf. html
Сайт Руського Православного Кола. [WWW document]. URL http://www.svit.in.ua.html
Сайт Родового Вогнища Рідної Православної Віри. [WWW document]. URL http://www.alatyr.org.ua.html
Культура і мистецтво у сучасній Україні. [WWW document]. URL http://www.rb.com.ua/ukr/politics/analytics/2007/353.htm