Подібно до робітничого та міського середовища, яке відзначалося більшою соціальною мобільністю і відкритістю до нових релігійних теорій, релігійне пробудження серед селянства переважно відбувалося в тій місцевості, де населення відзначалося більшою соціальною активністю. Як уже зазначалося, такі обставини склалися на півдні України, який з кінця ХVШ ст. став регіоном масової колонізації, що за своїми характером була селянською, поліетнічною та поліконфесійною.

Державно-політичні та релігійно-культурні взаємовпливи сприяли поширенню в Україні ідей штундизму, баптизму, євангельського християнства та російського раціоналістичного і містичного сектантства - духоборів, молокан, мальованців, хлистів [15.- С. 157-183]. Отож, в переплетенні релігійних течій були помітними як західноєвропейські ідеї раннього (лютерани, меноніти) та пізнього (баптизм) протестантизму, так і наносні великоросійські явища. Поліконфесійний конгломерат соціально активних сил, критично налаштованих до православної церкви, волею імперії інтегрувався в соціальну структуру українського регіону. А це тамувало перспективу нового зіткнення релігійного населення, передусім - селянського, з офіційною церковністю.

Релігійний конфлікт, що набував соціально-політичного виміру, влада намагалася розв' язати адміністративно-силовими, агітаційно-пропагандистськими та місіонерськими методами. Російська православна церква в Україні мобілізувала свої інтелектуальні ресурси на "відсіч" "невірним". Селянство, що знаходилось в гущі цих подій, збагачувало свою релігійну думку, вдосконалювало оцінки діяльності православ'я, формувало модерну релігійну свідомість.

Але, протестуючи проти релігійних гонінь, селянство, як і робітництво, виявлялося нездатним піднятися до рівня загальносуспільного вирішення проблеми. Воно не помічало загальнонаціональної ваги справи розбудови української церкви та держави. Селянство не могло організувати суспільство на досягнення цих високих цілей. До того ж, соціально- державні відносини культивували серед цієї суспільної верстви політичні ідей російської еліти, що в значній мірі були дезінтеграційними та гальмівними для українського націотворення та розбудови національної церкви. Вони полонили селянську релігійну думку.

Таким чином, у контексті суспільного розвитку України періоду модернізації відносно повільне набуття національного досвіду розбудови церкви та держави виглядало цілком закономірним. Послідовники й охоронці української церковної традиції виявились малочисленими серед активних соціальних прошарків (інтелігенція, буржуазія, робітники), а отже, неспроможними зрушити громіздку масу інертнішого у суспільно-політичному відношенні селянства.

Зміни в системі виробництва і суспільній свідомості, яка звільнялась з лещат догматизму, неминуче входили в суперечність з імперським характером державної влади і одержавленої Російської православної церкви. Ця суперечність була настільки глибокою, що вона не могла бути розв' язана при збереженні імперської моделі.

Джерела та література

За матеріалами інтерв'ю отця Олександра Меня // Джерела. - Луцьк, 2000. - №1.

Рижский М.И. История переводов Библии в России. - Новосибирск, 1978.

Кригер М. В чем опасность Библейских обществ // Современное обновленчество - протестантизм "восточного обряда". - М., 1996.

Описание сельского духовенства в России. - Лейпциг, 1858.

Русское духовенство. - Берлин, 1859.

Макарий, арх. История христианства в России до равноапостольного князя Владимира, как введение в историю Русской церкви. - СПб., 1868.

Каптерев Н. Светские архиерейские чиновники в Древней Руси. - М., 1874.

Полный христианский месяцеслов с присовокуплением разных статей к российской истории и киевской иерархии. - К., 1845.

Крамарев Г. О влиянии христианской веры на политическое могущество России. - К., 1849.

К вопросу о духовенстве, как сословии, в отношении к условиям Юго-западного края // Волынские Епархиальные Ведомости. - 1869. - №7.

Маркевич Г. Выборное начало в духовенстве древнерусской преимущественно юго-западной церкви до реформы Петра І // Труды Киевской Духовной Академии. - 1871. - №8, 9.

Макарий (Булгаков), митр. История Русской Церкви. - СПб., 1864-1886. - Т. І-ХІІ.

Чистович И. Очерк истории западнорусской Церкви. - СПб., 1882-1884. - Ч. І-ІІ.

Флоровский Г., прот. Пути русского богословия. - К., 1991.

Грушевський М.С. З історії релігійної думки на Україні. - К., 1992.

Шмеман А., прот. Исторический путь православия. - Париж, 1989.

Річинський А. Проблеми української релігійної свідомості. - К.; Тернопіль, 2000.

Шип Н.А. Джерела формування інтелігенції на Україні (ХІХ ст.) // Історичні дослідження. Вітчизняна історія. Респ. міжвід. зб. наук. праць. - К., 1990. - Вип. 16.

Нариси історії української інтелігенції (перша половина ХХ ст.): У 3 кн. - К., 1994. - Кн. І.

Релігія в житті українського народу. - Мюнхен; Рим; Париж, 1966.

Драгоманов М.П. Историческая Польша и великорусская демократия. - К., 1917.

Турченко Ф.Г. Великий Октябрь и ликвидация эксплуататорских классов на Украине. - К.; Одесса, 1987.

Російський державний історичний архів (м. Санкт-Петербург).

Опанасенко В. Благодійні справи Чернігівського дворянства // Сіверянський Літопис. - Чернігів, 2000. - №4 (34).

Вехи: Интеллигенция в России: Сб. ст. 1909-1910 / Сост., комент. Н. Казаковой; предисл. В. Шелохаева. - М., 1991.

Когут З. Російський централізм і українська автономія: Ліквідація Гетьманщини, 1760-1830. - К., 1996.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.

Аржаковский А. Журнал "Путь". (1925-1940). Поколение русских религиозных мыслителей в эмиграции. - К., 2000.

Веніамін (Новик), ігумен. Християнська основа лібералізму // Людина і світ. - 2000. - №6.

Чикаленко Є. Щоденник (1907-1917). - Львів, 1931.

Шудрик І. Династія Харитоненків і Православна церква // Людина і світ. - 2002. - №7-8.

Історія робітничого класу Української РСР / Ф.Є. Лось (відп. ред.): У 2 т. - К., 1967. - ТІ.

Державний архів Запорізької області.

Атеизм в СССР: становление и развитие / А.Ф.Окулов (отв. ред.) и др. - М., 1986.

Грицак Я.Й. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ - ХХ ст. - К., 2000.