О. В. Кульчицька

ПІВДЕННІ ЯХТ-КЛУБИ В КІНЦІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX СТ.

Протягом ХІХ-ХХ століть були організовані яхт-клуби в багатьох державах світу. Цей процес не обминув і південні землі України. Будівництво військових вітрильних кораблів підштовхувало морських офіцерів Чорноморського флоту до занять на веслувальних і вітрильних човнах.

Нажаль це питання в історичній науці належить до числа маловивчених, хоча певні напрацю- вання все таки існують. Так, розвитку та діяльності окремих яхт-клубів присвятили свої публікації і праці Б.Аров, М.Б.Козир, А.Ф.Кисельов, А.Скачек [1-3]. Цікавий матеріал з історії існування миколаївського яхт-клубу зібрав М.Терновский [4-5]. Однак вказані дослідники зупинилися лише на краєзнавчому аспекті, виклавши основні віхи виникнення, становлення та розвитку яхт-клубів окремих міст Півдня України. Проте, згадана проблема потребує більш широкого, принаймні регіонального висвітлення, на що й звернула увагу автор даної статті.

Аналіз Статутів досліджуваних об'єднань кінця XIX - початку XX ст., затверджених морським міністерством Росії та їх звітів за різні роки дають підставу стверджувати, що південні яхт-клуби належали до громадських організацій фізкультурно-спортивного типу. Склад керівних органів яхт- клубів, що діяли на Півдні України наприкінці XIX - на початку XX століть, був схожий на той, який існував у товариствах Російської імперії. Очолював товариство голова ради або правління. Кількість товаришів (заступників) голови коливалась від 1 до 3. Всі посади в основному були виборні, робота велась на звичайному ентузіазмі і не оплачувалась. Зазвичай до ради або правління товариства, крім голови, заступників і членів ради, входили скарбник і секретар. Існували ці не державні утворення виключно за рахунок одноразових та щорічних внесків дійсних членів яхт-клубу, та жертвувань благодійників.

Перший на півдні яхт-клуб виник в Одесі 12 вересня 1875 р. Його командором був контр- адмірал М.М.Чихачов, який пізніше управляв морським міністерством. До списку членів- засновників входило ЗО чоловік, серед яких були такі поважні особи, як Одеський градоначальник М.І.Бухарін, міський голова М.О.Новосельський, відомий громадський діяч і меценат Г.Г.Маразлі, генеральний консул Великобританії Г.Е.Станлей, віце-консул Великобританії В.Г.Гент, предводитель дворянства Херсонської губернії колекціонер і благодійник І.І.Курис [3, с.5].

При відкритті яхт-клубу в його розпорядженні було лише 4 яхти, проте з розвитком його діяльності зростала як кількість членів, так і кількість суден. Так, у 1897 р. товариство нараховувало у своєму середовищі 9 почесних, 75 дійсних і 3 членів-змагальників. Серед суден у цьому ж році було 13 яхт, 1 парове судно, 6 веслових, 10 двійок, гічок і катерів при яхтах. 14 квітня 1895р. при Чорноморському яхт-клубі почав діяти вітрильний гурток, призначення якого полягало в користуванні невеликими суднами та вдосконаленні їх управління при незначних витратах [14, с.3]. Поступово кількість суден, що належали Чорноморському яхт-клубу зростала. Вже у 1907 р. йому належало 83 судна, серед яких 19 вітрильних, 3 моторних, 41 гребне, в тому числі 20 суден, підпорядкованих вітрильному гуртку [14, с.43].

Аналогічний клуб у Миколаєві виник 1888 року, його членами стали понад 50 осіб. Ініціатива створення яхт-клубу належить ад'ютанту головного командора Чорноморського флоту та портів Є.М.Голікову [2, с.40]. Згідно зі Статутом, миколаївський яхт-клуб об'єднував навколо себе бажаючих займатися плаванням на веслових, вітрильних і парових суднах, мав сприяти поліпшенню їх будівництва, проводив змагання. Стати членами клубу могли лише представники заможних родин, люди з бездоганною репутацією. Бажаючі вступити до цієї організації повинні були отримати рекомендації двох членів товариства. На найближчому засіданні комітету клубу розглядалися заяви кандидатів і шляхом таємного голосування приймалося відповідне рішення [15, с.3, 6 ].

Основні зусилля південних яхт-клубів спрямовувалися на проведення перегонів. Перші вітрильні перегони в Миколаєві були проведені 7 травня 1898 р. на річці Південний Буг, а 17 травня 1904 р. відбулися перші крейсерські перегони Очаків - Миколаїв [13, с.5 ]. З того часу кожний спортивний сезон починався 7 травня і тривав до самих морозів. Спортивні змагання були справжнім святом: глядачі спостерігали за змаганнями яхт, грали духові оркестри, люди танцювали, розважалися, увечері дивилися феєрверк. Якщо у 1896 р. таких було проведено лише 7, то у 1907 р. - вже 9. Серед них - спортивні змагання 26 та 29 серпня 1907 р. на призи від морського міністерства, а 10 липня 1907 р. - перегони на лінії Очаків - Миколаїв.

У той час, як інші типи громадських організацій ігнорували прагнення до співпраці з подібними собі товариствами, південні яхт-клуби взяли це на озброєння. Сама специфіка даних товариств передбачала проведення спільних заходів. Так, у 1906 р. за пропозицією командора Чорноморського яхт-клубу Одеси А.А.Анатра й за активним сприянням миколаївського яхтсмена А.П.Стоянова були проведені вітрильні перегони між містами. Змагання були нерівними, оскільки миколаївці виставили 5 яхт, а одесити - 11. До того ж на той час Чорноморський яхт-клуб вважався кращим у країні. Він мав якісно обладнані яхти "Галатея" та "Чудак", екіпажі яких брали участь у багатьох змаганнях із зарубіжними яхтсменами. Миколаївські яхтсмени змагання програли, але зайняли декілька призових місць [13, с.6].

Подібні перегони між містами проводилися і в наступні роки. Так, 1 червня 1908 р. 4 яхти миколаївського яхт-клубу брали участь в об'єднаних перегонах, влаштованих Чорноморським яхт- клубом, у якій яхта "Міраж" отримала два