Відмітимо, що популярність південних яхт-клубів значною мірою залежала від членів товариства та окремих осіб. Так, добробутом Чорноморського яхт-клубу та зростанням його престижності опікувалися командор А.А.Анатра, віце-командор барон В.А.Мас, секретар С.І.Дужан, офіційний обмірювач А.І.Гельвере [10, с.8].

Піднесенню миколаївського яхт-клубу сприяв відомий громадський діяч М.М.Аркас, який з 1907 по 1909 pp. був не тільки членом місцевого яхт-клубу, а й його командором [8, с.13]. Він гідно володів яхтою "Олеся", яка була з'єднуючим ланцюгом між яхт-клубом та його маєтком в Старій Богдановці. Часто на її борт піднімалися гості, серед яких були знаменитий художник, архітектор, онук штурмана з брига "Меркурій" М.Д.Прокоф'єв; барон, землевласник, меценат М.О.Рено; брати Микола та Афанасій Тобілевичі та деякі інші відомі представники громадськості [5, с. 20].

Великою популярністю користувався Катерининський яхт-клуб. Він був заснований у 1897 р. моряками та любителями морського спорту, яких не задовольняв Чорноморський яхт-клуб. Командором цього об'єднання був відставний капітан 2-го рангу І.Ф.Ісаков, а віце-командором - В.Ф.Харламов. Обидва клуби знаходилися в Одесі, культивували розвиток вітрильного та веслового спорту, проводили змагання. Різниця полягала в тому, що Катерининський яхт-клуб періодично влаштовував збори, на яких читалися доповіді та повідомлення, що стосувалися морських справ, а Чорноморський яхт-клуб таких заходів не проводив.

Безумовно, результат тих чи інших змагань залежав не тільки від майстерності команд, які брала участь у перегонах, а й від якості суден. На початковому етапі судна купували за кордоном і в Петербурзі. Згодом невеличкі яхти почали будували на верфях південних міст України та в майстернях місцевих умільців. Так, у 1889 р. в Миколаєві була побудована 7,5 - тона яхта "Адмірал" [1, с.3]. Найбільша яхта Одеси, водомісткістю 127 тон мала горду назву "Мігея" і належала Катерининсько- му яхт-клубу, другим за величиною був тендер "Нірвана" вагою 60 тон, інші судна були від 2 до 20 тон. Клуб регулярно проводив вітрильні та веслові перегони. Він відкрив для південної громадськості відомих людей. Серед них був видатний авіатор С.І.Уточкін, який у свій час на власній яхті під привабливою назвою "Баба Ягурж" брав участь у змаганнях, організованих цим клубом. Любитель екстриму, він одного разу на великій швидкості перевернувся і потрапив під яхту, за що був на деякий час позбавлений участі в перегонах [7, с.10].

Звіти товариства свідчать, що найбільш плідно клуб працював на початку XX ст. Так, протягом 1908 р. члени цього об'єднання здійснили дальні плавання в Ялту, Севастополь, Миколаїв, Херсон та інші міста. Проводилися змагання на першого весляра. Майже щотижня комітетом Катерининсь- кого яхт-клубу влаштовувалися перегони на значні дистанції. Такі змагання виховували витривалість, доводячи на практиці, наскільки весловий спорт корисний і потрібний для фізичного розвитку. У 1910 р. Катерининському яхт-клубу належало 66 суден (28 вітрильних і 38 веслових), що дозволяло йому виступати ініціатором перегонів. У цьому ж році клубом було проведено 10 таких змагань [9, с.30-43]. Цікавою віхою діяльності Катерининського яхт-клубу було існування голубиної пошти, яка складалася зі 128 пар поштових голубів. Вони приносили телеграми про результати перегонів або повідомляли проте, що на тій чи іншій яхті все гаразд [9, с.78].

Південні яхт-клуби намагалися крокувати в ногу з часом, розширюючи свої можливості. Зокрема, позитивною роботою Катерининського яхт-клубу було залучення до веслового спорту жінок і дітей. У1908 р. його членами стали жінки і діти 7-10 років. Територія яхт-клубу поступово вдосконалювалася, а його члени постійно дбали про добробут власної організації, намагаючись забезпечити необхідні зручності для своїх вихованців. Так, у 1909 р. для учнів Катерининського яхт-клубу було збудовано приміщення, де вони могли переодягатися в спортивні костюми і відпочивати. Подібною діяльністю займалися і миколаївські яхтсмени. В 1908 р. вони вперше провели перегони серед жінок і учнівської молоді. Змагання мали великий резонанс у місті, зацікавивши публіку всіх верств населення.

Крім того, у 1909 р. при яхт-клубі Миколаєва був відкритий гімнастичний відділ. У його заснуванні взяли участь члени яхт-клубу П.П.Юріцин, Е.Е.Делуа, П.Г.Каракаєв та інші. Викладачем був запрошений спеціаліст "сокольської" гімнастики І.Ю.Вальят. Заняття з гімнастики проводилися в приміщенні реального училища, бо власного комітет не мав. У 1911 р. гімнастичний відділ відвідувало лише ЗО чоловік, оскільки потрібно було сплачувати великі кошти. За весь сезон, що тривав з жовтня по квітень, члени яхт-клубу та їх гості платили по 15 рублів, а жінки та учні - по 10 [11, с.37- 48].

Членство в яхг-клубі Миколаєва не було сталим, що впливало на його розвиток. Так, з 1888 по 1892 pp. кількість яхтсменів зменшилася з 72 до 44 чоловік. Це пояснювалося відсутністю власного приміщення. У 1904 р. таке приміщення було збудовано, і в 1906 р. у товаристві вже нараховувалося 175 осіб [6, с.32]. Отже, зростання кількості членів цих об'єднань свідчило про їх популярність.

Якщо попередні яхт-клуби виникли наприкінці XIX ст., то Херсонський яхт-клуб розпочав свою діяльність тільки з 1907 р. До складу його членів-засновників увійшло 15 осіб, серед яких були відомі та шановані громадяни Херсона: М.Є.Беккер - міський голова, С.Я.Красношапка - нотаріус Херсона, О.В.Калюжний - статський радник, Й.Й.Пасальський - капітан