Задля детального ознайомлення з фінансовим становищем міського господарства необхідно проаналізувати прибуткову та витратну частини кошторису прибутків і витрат м. Ірпінь на 1918 р.. Аналізуючи відомості прибуткової частини кошторису, слід зупинитися на прийнятому міською управою рішенні провести нову оцінку майна на підставі даних продажних цін однорідного нерухомого майна (добутих з архіву старшого нотаріуса) і даних страхової оцінки нерухомого майна. Отримані у такий спосіб відомості виявили, що статистичні описи вартості майна, підготовлені повітовим земством, уміщують оцінку його вартості нижчу за вартість цього майна у 1918 р., причому у 3-5 разів. Це враховувалося міською управою при визначені розміру оціночного збору.

Не вдаючись у подробиці розрахунків, відзначимо, що внаслідок проведеної роботи було визначено вартість землі, розмішених на ній споруд, загальну вартість нерухомого майна у м. Ірпінь. На підставі отриманих даних розмір оціночного збору склав 135 252 крб.

Незначним виявився збір з торгівлі і промислів, оскільки торгова і промислова діяльність у місті не відзначалася активністю: з 29 торгових підприємств - лише 79 крб. 50 коп. надходжень.

Прямі прибутки від міського майна приносили лише місця та лавки на базарах. До оброчних статей відносились прибутки, що надходили від зборів за торгівлю у рознос, а також з возів, що приїздили на базар для продажу сільсько-господарських продуктів. Загалом по §5 "Прибутки з міського майна та оброчних статей" планувалося отримати 6 422 крб.

Одне з найбільш важливих місць у прибутковій частині кошторису відводилось міським підприємствам. До них відносились продовольчі операції. Незначний прибуток планувалось отримати від міської бійні — 1260 крб. Її будівництво мало завершитися тільки у жовтні 1918 року.

За §7 "Допомога місту і повернення витрат" місто мало отримати від повітового земства кошти, витрачені ним в 1918 р. на утримання міліції. Згідно з штатами, затвердженими міністерством народної просвіти, міське самоуправління мало отримати допомогу від міністерства на утримання вищого початкового училища. Крім цього, на підставі спеціальної домовленості між міською управою та повітовим земством, останнє на утримання однокласного училища мало надавати 6 993 крб. 60 коп.

До "Різних надходжень" було включено надходження за розгляд планів нових споруд та перебудувань. Сюди ж включили позику, проведену містом на погашення частини колишніх боргів і сплати за них відсотків [1, ф. 2797, оп. 1, спр.173, арк. 65-67].

Формування витратної частини базувалося на основі фактично здійснюваних витрат, тобто шляхом визначення розміру сум через обрахування середньої цифри фактично проведених витрат за останні декілька років.

Витратна частина кошторису обраховувалась у загальній сумі 601 905 крб. За §1 "Участь міста в утримуванні урядових закладів" нараховувалося 5600 крб. Ця сума утворювалася з тих витрат, які передбачались на утримання військового відділу. Сюди увійшли витрати на облаштування канцелярії військового відділу (друковані бланки, книга відомостей, закупівля канцелярського приладдя і т. ін.), витрати по роз'їздам членів військового присутствія, а також витрати по складанню списків новобранців.

Витрати за §2 "Утримання міських суспільних закладів" становили 66425 крб. Найбільша частина витрат припадала на утримання особистого складу присутствія та канцелярії управи. Крім цього, до даного параграфу були включені витрати на перепис населення м. Ірпінь. Таких переписів було два: перший проводився на вимогу представників німецької адміністрації надати повні списки населення із зазначенням віку, роду занять, стану, національності та інших даних, другий був пов' язаний з підготовчими роботами міської управи з оцінки нерухомого майна.

Витрати канцелярії управи і думи, а також господарські витрати вираховувалися міською управою на основі фактичних витрат за січень-серпень 1918 р.. При обрахуваннях бралися до уваги деякі додаткові витрати (наприклад, на друкування бланків, обов'язкових постанов), що викликало збільшення витратної частини.

Наступним був §4 "Утримання міської міліції", що складався з двох частин. Місто протягом перших чотирьох місяців 1918 р. виплачувало жалування службовцям земської міліції за умови, що ці суми у подальшому будуть повернені земською управою. Усього місто виплатило міліції 4022 крб.

Виведення з відання самоуправлінь міліції не звільнило міську управу від обов' язку брати участь у витратах по її утриманню. Зазвичай на міські самоуправління покладалися витрати на найм і утримання приміщень для міліцейського управління та заарештованих.

Фінансові ускладнення не дозволяли проводити благоустрій міста, налагоджувати мережу освітлення і замощувати вулиці. Саме тому по §7 "Благоустрій міста" до кошторису ніяких витрат не вносилося.

Більшість витрат бюджету припадала на §8 "Утримання міських підприємств і споруд". Це можна пояснити тим, що до нього були включені витрати на ведення продовольчих операцій. У наведених "поясненнях і розрахунках" кошторису міською управою зазначені закуплені містом упродовж 9 місяців продукти, призначені для розповсюдження серед населення. Серед цих продуктів мука, запасів якої місту мало вистачити до кінця року.

До витрат за цим параграфом входила сплата заробітної платні службовцям по продовольчому відділу, витрати на утримання міського обозу, обладнання міської бійні, її обслуговування.

За §9 "Народна освіта" витрати обчислювалися у 69 210 крб. Сюди були віднесено допомогу міській гімназії (в розмірі 24000 крб.) на покриття її дефіциту, витрати на утримання вищого початкового училища. Стосовно нижчого однокласного училища, то утримання його значною мірою здійснювалося за рахунок допомоги від земства. На