Лубенського полку від 1758 р. [6]. За своїм призначенням і змістом сповідний розпис - це обліковий документ, що фіксує проведення сповіді. Він складається з преамбули, безпосередньо самого розпису та підсумкової таблиці. Розпис проводився подвірно. Тобто по черзі розписувався кожен двір (домогосподарство): спочатку - духовних осіб, потім - військових, в кінці - посполитих. Першим обов' язково записувався господар двору, а далі - інші мешканці даного домогосподарства. Розпис надає інформацію про ім'я, вік кожної людини, а також родинні зв'язки в межах одного домогосподарства.
Об'єктом мого дослідження в першу чергу виступає селянське домогосподарство. Крім нього у Митченках, як типовому українському селі того часу, існували також сімейні домогосподарства священнослужителів і козаків. Але саме селянські домогосподарства складали більшість - 50 з 87 загалом. У цих домових спільнотах проживало 418 чоловік, що складало 60,9% від загальної чисельності населення [6, арк.15]. Тенденція про значне переважання сільського населення над усіма іншими категоріями є загальною як для Гетьманщини, так і для всієї Російської імперії. Зокрема, за даними V ревізії населення (1795 р.) селяни складали 89,8% від загальної чисельності населення імперії [7, с.11].
Мета нашого дослідження полягає у визначенні типології селянських домогосподарств за допомогою наведеної вище класифікації, а також у з'ясуванні їх загальної кількості, загальної чисельності населення, що проживало у них, середньої чисельності населення одного домогосподарства, найбільшої та найменшої чисельності населення одного домогосподарства.
Отже, у Митченках на момент складання документу нараховувалося 50 домогосподарств, які належали селянам. У них проживало 418 чоловік, у тому числі 204 чоловіка і 214 жінок. Нараховувалося 93 шлюбних пари. Також у джерелі зафіксовано 8 вдівців і 15 вдів. Малолітніх дітей - 90 чоловік, з них 47 хлопчиків і 43 дівчинки [6, арк.7-15].
Визначимо середню чисельність населення одного селянського домогосподарства. Вона складала 6,9 чоловіка. Найменше мешканців - по 2 чоловіки проживало у чотирьох домогосподарствах: 25- річного Оверка Овчаренка, 31-річного Дем'яна Григор'єва, 26-річного Федіра Іванова та 23-річного Івана Овчара. Найбільше - 23 чоловіки проживало у домогосподарстві 70-річного вдівця Івана Петрова [6, арк.12-13].
Серед 50 домогосподарств 29 можна визначити як прості (нуклеарні), що складає 48,3% від загальної кількості. Більш чітке уявлення про структуру цих та інших аналізованих мною сімей надає їх графічне зображення за допомогою схеми та умовних позначень прийнятих в історичній демографії.
Які приклад типового нуклеарного домогосподарства розглянемо домогосподарство 32-річного Мартина Чорного. До складу цієї сім'ї входили: господар з 31-річною дружиною Ганною Семенівною та малолітні діти - сини Федір 10 років, Антоній 9 років та Омелян 6 років (див. схему 1) [6, арк.9].
Чисельність населення простих сімей коливається в межах від 2 до 8 чоловік. Серед них є родини як з повними, так і з неповними ядрами (тобто родини вдівців або вдів). Причому найбільша частка припадає на родини чисельністю 4 чоловіки - 27,6%, найменша - на родини чисельністю 8-9 чоловік - 10,4% (див. мал. 1).
Сімейних селянських домогосподарств, які визначені нами як розширені всього 7. Це складає 11,7% від загальної кількості домогосподарств. Характерним є те, що абсолютно всі розширені домогосподарства, це сім'ї вдівців або вдів. Оскільки аналогічна картина простежується й серед козацьких домогосподарств цього ж села можна зробити припущення, що на території цього регіону розширені домогосподарства - це, в абсолютній більшості, домогосподарства саме вдівців або вдів.
Наприклад, сім'я 51-річної вдови Євдохи Іванівни складалася з 4 чоловік. Крім самої вдови у домогосподарстві мешкав її син Григорій 22 років із 21-річною дружиною Параскою та сином Павлом 5 років (див. схему 2) [6, арк.15].
Оскільки, як було зазначено вище, першим у розписі двору завжди записувався його господар, а в даному випадку ним була вдова, то це домогосподарство є розширеним по низхідній лінії.
Крім розширених до складних домогосподарств відносять також мультифокальні домогосподарства. У Митченках нараховувалося 24 селянських домогосподарства такого типу. Це складає 40% від загальної кількості селянських сімей. Число мешканців цих домових спільнот коливається у межах від 4 до 23 чоловік. Середня населеність одного мультифокального домогосподарства складала 12,04 чоловіка. Найбільше були представлені сім'ї, що складалися з 9 чоловік (16,1%). Також значна частка - по 12,9% належала сім'ям з 6 та 13 чоловік (див. мал. 2).
Прикладом складної мультифокальної сім'ї може слугувати домогосподарство 32-річного Матвія Клімова. Воно складалося з 10 чоловік. Разом із господарем і його 29-річною дружиною Пелагією Іванівною та їх дітьми: 7-річним Захарієм, 4-річним Мироном, 14-річною Тетяною, 12-річною Уляною, 10-річною Наталією в межах домогосподарства також проживав рідний брат Матвія - Роман Кліментьєв 26 років з дружиною Меланкою 25 років та їхнім сином 10-річним Тимофієм (див. схему 3) [6, арк.15]. Таким чином, в основу цієї домової спільноти була покладена братська сім'я, яка складалася з двох ядер.
Кількість складних селянських домогосподарств (розширених і мультифокальних) у Митченках складала 31 двір, що дорівнює 51,7% від загальної кількості домогосподарств. Тобто констатуємо перевагу складних селянських сімей над простими (нуклеарними). Якщо ж показник по селянським домогосподарствам (51,7%) доповнити аналогічними даними по козацьким сім'ям (68%) і сім'ям духовних осіб (100%), то отримані результати переконливо свідчать про суттєве переважання складних домогосподарств над простими.
Зазначимо, що проблема аналізу типів сімейної організації має широку