О.П. Сарнацький

СТАВЛЕННЯ ЦАРСЬКОЇ ПРОКУРАТУРИ ТА СУДУ ЩОДО ДІЯЛЬНОСТІ ЧЛЕНІВ УСДРП ЧЕРНІГІВЩИНИ В УМОВАХ ПЕРШОЇ РОСІЙСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Дослідження проблем, пов'язаних із суспільно-політичним життям та національно- визвольним рухом у Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст., є найбільш привабливим в сучасній вітчизняній історичній науці. До них можна віднести і питання, котрі пов'язані з появою і діяльністю українських політичних партій, які на той час очолювали національно-визвольний рух в Україні. В сучасних дослідженнях з цієї проблеми можна виділити публікації та роботи таких авторів, як І. Курас, Ф. Турченко, Т. Геращенко [1; 2; 3], Ю. Лавров [4], В. Колесник, О. Рафальський і О. Тимошенко [5], В. Головченко [6], Р. Вєтров та С. Донченко [7], А. Павко [8; 9], В. Стрілець [10], в наукових розробках яких висвітлюються різноманітні аспекти діяльності українських партій та їх лідерів, починаючи від ліберально- демократичного напрямку і закінчуючи націонал-радикальним.

Практично всі сучасні дослідження, які висвітлюють появу і діяльність цих партій на початку ХХ ст. на Наддніпрянщині, різною мірою торкаються утисків їх з боку поліції та жандармерії.

Але дії царської поліції і жандармів проти українских політичних партій є лише часткою більш вагомої проблеми, а саме - ставлення самодержавної влади до діяльності останніх. Однією із складових цієї цікавої і мало вивченої проблеми є ставлення прокуратури та судової влади самодержавства до названих партій. В дослідженнях вищеназваних авторів вона не знайшла майже ніякого висвітлення.

Такі автори, як О. Ярмиш [11; 12; 13], А.Чайковський і М. Щербак [14], в наукових розробках яких показані дії протилежного політичного табору (тобто самодержавства) проти українського національно-визвольного руху і тих, хто його очолював, діяльність судової влади та прокуратури, розглядають в більшості випадків у загальнотеоретичному плані, і лише епізодично саме в площині протидії вищеназваним партіям.

Архівні джерела надають нам можливість більш детально показати "роботу" судової влади та прокуратури саме в цьому напрямку. Тому в статті, що пропонується, зроблено спробу за допомогою архівних джерел висвітлити лише один з епізодів дій влади щодо революційної діяльності членів УСДРП на Чернігівщині в роки першої російської революції.

Скориставшись зі спаду революційного натиску царизм перейшов у контрнаступ і розпочав у так званих "малоросійських губерніях" значну кількість політичних судових процесів над членами українських політичних партій та учасниками революційних виступів з метою їх покарання.

14 липня 1906 р. помічник конотопського повітового справника, отримавши агентурні свідчення від своїх агентів про те, що Степан Здрастуй, який мешкав у м. Конотопі в будинку свого батька, займається друкуванням прокламацій злочинного змісту та належить до "Конотопської організації УСДРП", прибув у цей будинок у супроводі двох городових, жандармського унтер-офіцера та понятих. У будинку, крім С. Здрастуя, були два його товариші - козак Д. Кірей та міщанин С. Гнойовий, що сиділи за столом та займались підготовкою до друку за допомогою 2-х гектографів, що знаходилися у цій кімнаті, прокламацій від імені Конотопської організації УСДРП. Тому всі троє й були заарештовані [15.-Ф.318.-Оп.1.-Т.2.- Спр.1711.-Арк.2].

На цьому ж місці жандармом та поліцейськими були знайдені: 1) прокламація від імені УСДРП "Товарищи работники! Дума разогнана" із закликом об'єднуватися для майбутньої революції; 2) один екземпляр подібної прокламації, який був написаний олівцем; 3) гектографована програма УСДРП; 4) два транспорти; 5) стопи чистого паперу для друку; 6) на підлозі шматки підготовлених до друкування прокламацій того ж змісту, що були розірвані та зім'яті Гнойовим та Здрастуєм під час появи в кімнаті поліції [15.-Ф.318.-Оп.1.-Т.2.-Спр.1711.-

Потім, під час обшуку у сараї при домі Здрастуя, а також під час трусів в квартирах С. Гнойового та Д. Кірея було знайдено:

В сараї С. Здрастуя під сундуком - 28 напіваркушів гектографованого малоросійсько- російського словника, який був озаглавлений "Український словник";

В квартирі С. Гнойового в кармані його штанів - в двох екземплярах вірш "Українська марсельєза";

В кімнаті Д. Кірея на дивані у папці один екземпляр надрукованої програми УСДРП з печаткою Київського комітету цієї ж партії [15.-Ф.318.-Оп.1.-Т.2.-Спр.1711.-Арк.2зв.].

Під час дізнання, яке проводилось помічником начальника Чернігівського жандармського управління в Конотопському та інших повітах з липня 1906 р. та майже до кінця грудня, С. Здрастуй та С. Гнойовий зізналися, що вони належали до Конотопської організації УСДРП та при появі поліції займалися друкуванням на гектографі від імені цієї партії прокламацій. Вони також дали свідчення, що один з гектографів належав С. Гнойовому, а все останнє - С. Здрастую. При цьому С. Здрастуй показав на дізнанні, що і Д. Кірей теж є членом цієї організації і, в свою чергу, брав участь у друкуванні прокламацій від її імені разом з ними [15.- Ф.318.-Оп. 1.-Т.2.-Спр.1711 .-Арк.2зв.]

Під час проведення дізнання жандарми з'ясували, що С. Гнойовому було всього-на-всього 16 років, і під час друкування прокламацій партійної організації він діяв у повному розумінні [15.-Ф.318.-Оп.1.-Т.2.-Спр.1711.-Арк.3]. Таке визнання судових експертів дало право владі у подальшому притягнути його на суді до кримінальної відповідальності за вдіяне проти неї.

Саме звинувачення було підготовлене товаришем прокурора Київської судової палати Новичковим 26 грудня 1906 р. на підставі жандармського розслідування [15.-Ф.318.-Оп.1.-Т.2.- Спр.1711.-Арк.2-3зв.]. Особи, які "проходили по цій справі", а це були - козаки м. Конотопа С.Я. Здрастуй (17років),