Перш за все, саме соціалістичні організації вели активну пропаганду своїх ідей у матроському середовищі, широко застосовуючи такі засоби діяльності, як виступи на зборах та мітингах матросів, відвідування пароплавів, поширення на суднах листівок і партійних газет, організація у портових містах гуртків моряків тощо. Представники лівих партій брали також активну участь у діяльності організацій судноробітників - "Реєстрації суднових команд" та Спілки чорноморців, використовували моряків торговельного флоту у справі транспортування з-за кордону нелегальної літератури.

Зрештою, наслідком пропаганди ліворадикальних партій було захоплення деякої частини судноробітників (перш за все, йдеться про машинні команди) досить радикальними поглядами та формування у них конфронтаційного мислення, залучення окремих матросів до участі в політичних виступах, здійсненні актів економічного терору.

І все ж таки лише окремі моряки приєдналися в той час до партійних осередків соціалістичних партій. Так, у циркулярі Департаменту поліції на початку ХХ ст. відзначалося, що навіть "серед свідомих моряків Чорноморської організації. взагалі членів партій мало." [29.-С.254]. Зрештою переважна частина команд цивільного флоту (особливо екіпажі вітрильників та палубні матроси пароплавів, які відзначалися консерватизмом у своїх поглядах) обережно ставилася до нових теорій та ідей, які їм пропонувалися та прагнула, поряд із покращенням свого матеріального та правового становища, до спокійної праці. Недаремно в 1911 р. члени революційних груп Одеси з жалем констатували, що з багатьма моряками "порозумітися (тобто залучити їх до політичної боротьби - О.Ш.) немає ніякої можливості" [30.-№21.-25 июня].

Одночасно необхідно відзначити, що з моряками комерційного флоту басейну вкрай обмеженими були контакти українських національних організацій, зокрема діячів "Спілки". Отже, зрусифіковані робітники-моряки України були пасивними чи нейтральними щодо підтримки української справи. В той же час питання діяльності українських партій у середовищі судноробітників Чорного та Азовського морів ще потребує додаткового дослідження, зокрема, подальшої пошукової роботи в архівних закладах України та Російської Федерації.

Джерела та література

Реєнт О.П. Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. // Український історичний журнал. - 2000. - №2.

Никифорчук І.П. Одеська організація РСДРП в період реакції // Праці Одеського державного університету. - Одеса, 1958.

Мельник С.К. Делегат більшовиків Одеси. - Одеса, 1970.

Рубцов Г. А. Боротьба більшовиків України за армію і флот. - К., 1971.

Шморгун П.М. Більшовики України в період реакції (1907-1910 рр.). - К., 1978.

Варгатюк П.Л., Солдатенко В.Ф., Шморгун П.М. В огне трех революций: Из опыта борьбы большевиков Украины за осуществление ленинской стратегии и тактики в трех российских революциях. - К., 1986.

Самарцев І.Г. Чорносотенці на Україні // Український історичний журнал. - 1992. - №1.

Лебеденко О.М. Анархісти на Україні в 1903-1908 рр. // Український історичний журнал. - 1991.- №11.

Савченко В.О. Анархістський рух на Україні у 1905-1907 рр. // Наукові праці з питань політичної історії. Більшовики і непролетарські партії Росії на етапі буржуазно-демократичної революції. - К., 1991. - Вип. 169.

Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ-ХХ ст. Історичні нариси / Д.В. Архієрейський, О.Г. Бажан, Т.В. Бикова та ін. / Відповід. ред. В.А. Смолій. - К., 2002.

Российский Нострадамус // Родина. - 1993. - №8-9.

Русская мысль. - 1911. - №2.

Попович М. Нарис історії культури України. - К., 1998.

Мазепа І. Більшовизм і окупація України. - Львів; К., 1922.

Известия императорского общества для содействия русскому торговому мореходству. - М., 1904. - Вып. ЬХІ.

Центральний державний історичний архів (м. Київ).

Буревестник. - 1908.

Дело народа. - 1917.

19.Черноморский портовый вестник. - 1908.

20. Морской листок. - 1910.

21.Знамя труда. - 1912.

Яковлев А.Д. Борьба за "Регистрацию". - М., 1929.

Державний архів Російської Федерації (м. Москва).

Новомирский Д.И. Анархическое движение в Одессе // Очерки истории анархического движения в России: Сб. статей. - М., 1926.

Російський державний історичний архів (м. Санкт-Петербург).

Адамович М.П. Черноморская регистрация. - М., 1929.

27.За царя и родину. - 1906.

Переписка и другие документы правых (1911-1913) // Вопросы истории. - 1998. - №11-12.

Волков Е.З. Среди моряков и речников торгового и военного флота (1906-1914 гг.).- М.; Пг., 1923.

Правда (Віденська). - 1911