офіційними даними, з 1300000 православного населення в усе сектантство відпало 244 душі двох статей. Між сектантами йде жорстока боротьба: баптистів з євангельськими християнами, а проти них - адвентисти сьомого дня, котрі поповнюються виключно з їх рядів. .Не вбачається яких би то не було тривожних ознак шкідливого впливу сектантів на оточуюче їх середовище. . Однак таке становище було до 1915 року, після чого адвентисти сьомого дня, слухняні впливам, які надходять від німців, намагаються використати цей час для залучення найбільшого числа послідовників.». Тому секти в губернії були визнані губернатором «безсумнівно шкідливими і повинні були припинити своє легальне існування» [16, арк.70 - 73].
Проте, напевно, громади адвентистів зберегли свою діяльність в Таврійській губернії і надалі, оскільки в травні 1917 року в Олександрівську відбувся черговий з'їзд Азовської конференції, до складу якої ввійшла губернія після чергового адміністративного перерозподілу територій у центрі адвентистів [24, с.309].
Насамкінець підсумуємо вищесказане. За даними адвентистських істориків, адвентизм у Таврійській губернії зародився наприкінці 80-х років ХІХ століття. Не спростовуючи їх інформацію, все ж зазначимо, що вона не має підтвердження в архівних документах. До причин, які могли спричинити відсутність офіційних даних віднесемо, перш за все, необізнаність влади з новим на той час віровченням, а також конспіративність перших адвентистів. Офіційні повідомлення про наявність адвентистів у губернії з'являються лише після 1906 року, коли їх діяльність була легалізована владою. Найбільша кількість віруючих зосереджувалася в Євпаторійському повіті. Крім того вони існували в Бердянському, Мелітопольському, Севастопольському, Сімферопольському і Перекопському повітах. Хоча, не виключно, що ці дані є не точними і адвентисти були розповсюдженими і в інших регіонах губернії. У роки війни, не зважаючи на утиски влади щодо всіх протестантських течій, адвентисти в Таврійській губернії зберегли свою структуру.
Джерела та література
Центральний державний історичний архів України. - Ф. 313. - Оп. 2. - Спр. 2957.
Там само. - Ф. 442. - Оп. 694. - Спр. 219.
Там само. - Ф. 705. - Оп. 1. - Спр. 709.
Державний архів в Автономній республіці Крим. - Ф. 26. - Оп. 2. - Спр. 2093.
Там само. - Ф. 27. - Оп. 1 - Спр. 8859.
Там само. - Спр. 9055.
Там само. - Спр. 9231.
Там само. - Спр. 10017
Там само. - Спр. 10822.
Там само. - Спр. 11563.
Там само. - Спр. 12114.
Там само. - Спр. 12601.
Там само. - Спр. 12828.
Там само. - Спр. 12952.
Там само. - Спр. 12955.
Там само. - Спр. 13177.
Там само. - Спр. 13194.
Там само. - Ф. 118. - Оп. 1. - Спр.2384.
Там само. - Ф. 197. - Оп. 1. - Спр.454.
Там само. - Ф. 200. - Оп. 1. - Спр.5.
Архів Євро-Азійського відділення Генеральної Конференції Церкви Адвентистів Сьомого Дня. - Спр. 1.
Там само. - Спр. 2.
Бондарь С.Д. Адвентизм 7-го дня. - СПб., 1911.
Лебсак Г. И. Великое Адвентистское Движение и Адвентисты Седьмого Дня в России. - 2006.