С. С. Дідик

МИКОЛА СТЕПАНОВИЧ АДАБАШ - ПОЛКОВНИК НОВОСЛОБІДСЬКОГО ПОЛКУ (1757-1764 рр.)

У вітчизняній історичній науці був період, коли історія перетворилася на знеособлений реєстр подій, сухих фактів, дат, цифр. Часи змінилися, науковці почали більше уваги приділяти особі людини. Ми знаємо, що за певних історичних обставин не останню, а іноді й вирішальну роль відігравала конкретна історична особистість. В важливі моменти історії діяльність яскравої і неординарної постаті з її особливими якостями характеру (рішучість, розум, сміливість і інші) могла змінити хід історії. Однією з таких постатей, на нашу думку, був Микола Степанович Адабаш - полковник Новослобідського полку. Його діяльність знайшла відображення у творах українських, російських і сербських істориків, але лише в загальних рисах. Ми, використовуючи доробки попередників, уточнивши і доповнивши їх новими матеріалами, спробуємо розглянути постать козацького полковника М.Адабаша.

Микола Степанович Адабаш народився приблизно в 1693 році. В офіційних документах російської влади і російських посадових осіб ми іноді зустрічаємо і Адобаш [1, с.361-372; 393-394; 458; 2, с.432; 3, с.770-77і; 4, с.662; 5, арк. 67; 6, арк. 84]. Сербський історик С.Лалич називає його Адабаша Никола] СтефановиЙ [7, с.99]. Сам же полковник підписувався як Одобаш Николай Степанович [8, арк. 20; 9, арк. 28; 10, арк.37]. Н.Д.Полонська-Василенко вважає, що він був турецького походження і вже давно проживав на території України [11, с.163]. За іншими даними, він був сербом за походженням. Такої думки дотримуються сербські дослідники. Так, С.Лалич в статті "Серби - штаб-офіцери і генерали у російській армії у XVIII ст." наводить перелік сербських офіцерів, які служили в російській армії. Очолює цей список не хто інший як М. Адабаш. Дослідник вважає, що в 1757 році М. Адабаш був полковником Слобідського гусарського полку [7, с. 99]. Інший сербський науковець Л.Церович, теж зазначає, що М.Адабаш був полковником Слобідського гусарського полку [12, с.187]. Справді, М. Адабаш деякий час служив у Слобідському гусарському полку, але це було пізніше - у 1760-1761 роках. Цей полк брав участь у подіях Семилітньої війни. Крім того, М.Адабаш тоді мав чин прем'єр- майора [3, с.770-771; 1, с.458]. А в 1757 році М.Адабаш очолював саме козацтво Новослобідського полку. Ми вважаємо, що через неточність перекладу (термін "козак" був перекладений як "гусар") М.Адабаш "потрапив" до Слобідського гусарського полку - регулярного армійського формування, яке дислокувалося на Слобожанщині.

М.Адабаш у 1737 році почав службу в Угорському полку. В січні 1752 року прапорщик М.Адабаш був прикомандирований в Хорватів гусарський полк, під команду І.Хорвата - майбутнього Головного командира Новосербського корпусу. Він був у фаворі і швидко просувався по сходинках кар'єри. В 1752-1753 роках М.Адабаш служив ад'ютантом у генерал-майора І.Хорвата. А в липні 1752 року був підвищений у званні і став майором [13, с.13, 37, 193, 384; 14, с.95, 102]. За "вивід людей з-за кордону" отримав чин прем'єр-майора. Для заселення Нової Сербії, генерал І.Хорват посилав за кордон офіцерів Новосербського корпусу. Вони мали вербувати людей і закликати їх переселятися в Нову Сербію, пропонуючи різні вигоди. Деякий час завідував похідною канцелярією І.Хорвата і виконував різні як секретні, так і публічні доручення. Але майбутній полковник не витримав самоуправства генерал-майора І.Хорвата. Той був людиною авторитарною і владолюбною і відзначався жорстоким характером. М.Адабаш переходить на службу в Новослобідський козацький полк [11, с.163].

Вірогідно, що саме за сприяння коменданта фортеці Св. Єлизавети М.Адабаша в 1757 році було призначено полковником Новослобідського полку. Новопризначений полковник намагався створити з новослобідських козаків справжніх вояків, боровся за підвищення рівня дисципліни в лавах козаків. Про те, що дисципліна в Новослобідському формуванні була не на належному рівні, може свідчити один з ордерів М.Адабаша від 23 червня 1758 року. В ордері полковник зазначає, що сотники і старшина ігнорують накази вищого керівництва. Старшина мала звички, отримавши ордер з інструкціями, куди мають прибути і в які строки, "в повеленное место едут тогда, когда ему уже схочетца". Таку поведінку полковник поясну двома причинами:

"Слабое смотрение" капітана М.Бикова.

"Упрямства и глупое рассуждение" самої старшини.

М.Адабаш обіцяє, що за його полковництва не буде таких "послаблений", які були при М.Бикові, а тих, хто знехтує вимогами наказів, буде покарано. Так, він вже наказав взяти під варту сотника Ф.Лишевського, "за неисполненние командирських повелений", і примусом доставити в полкове правління. Іншій старшині наказувалося утримувати своїх підлеглих в "доброй дисциплине" і суворо дотримуватися розпоряджень полковника і коменданта [9, арк. 27]. На думку А.Скальковського, саме М.Адабаш створив з новослобожан справжній військовий підрозділ. Також А.Скальковський вважає, що М.Адабаш був першим начальником полку. Але сам же собі суперечить, оскільки тут же засновниками полку називає полковників Василя-Лупула Звєрєва і Штерича [15, с. 253-254]. Нам точно відомо, що першим начальником був призначений російський офіцер М.Биков [13, с.201-202]. А згаданий А.Скальковським В-Л.Звєрєв мав чин майора, і вийшов з Молдавії в 1760-х роках. В 1769 році його переведено в щойно сформований з волохів і молдаван Молдавський гусарський полк і призначено полковником [16, с.256].

М.Адабаш мав добрі відносини з комендантом М.Муравйовим. М.Муравйов довіряв козацькому полковнику. В травні 1760 року за наказом коменданта М.Адабаш з командою посилався до польського