С. П. Шевчук

ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОКІВ В ЦАРЕКОСТЯНТИНІВСЬКОМУ (КУЙБИШЕВСЬКОМУ) РАЙОНІ

План хлібозаготівлі 1932 року районному керівництву було доведено 23 липня (7,02 центнера з гектара посіву колгоспам і 6,6 цнт - одноосібникам). На бюро райкому партії 25 липня спеціально створена для цього комісія "розклала" цей план між сільрадами та колгоспами. Декілька разів цей план перероблявся і 31 липня, після затвердження на бюро райкому партії, його винесли на обговорення голів сільрад та колгоспів і секретарів партосередків.

Обговорення плану хлібозаготівель було бурхливим, багато виступаючих вважали план нереальним. Завідуючий КПО ЖОХ заявив, що план не відповідає директивам III Всеукраїнської парткон- ференції. В результаті обговорення отриманий з області план хлібозаготівлі змінили в бік його зменшення. Аналогічні обговорення відбулися в партосередках сільрад. Наприклад, комуністи парто- середку Попівської сільради висловили невдоволення доведеним їм планом - 21840 цнт і заявили, що для них реально здати 8000 цнт. Вони мотивували це тим, що загинули посіви озимої пшениці на 600 га.

На бюро Куйбишевського райкому партії 5 серпня 1932 року за опортуністичне ставлення до хлібозаготівель зняли з роботи секретаря партосередку Попівської сільради, а його "справу" передали в районну контрольну комісію. З роботи також був знятий голова Попівської сільради. Уповноваженого райкому партії хлібозаготівель по Попівській сільраді відкликали й оголосили догану.

Проти плану хлібозаготівель висловилися й секретарі партосередку та голова Гусарківської сільради. Райком партії послав в Гусарку свого уповноваженого заворга райкому Лівшиця. Щоб "тихо" провести по колгоспах сільради збори був складений список з 10 жителів села, яких прохали відповідні райорганізації "ізолювати" на час обговорення плану хлібозаготівель [1, арк.34].

В район для "вибивання" хліба був направлений уповноважений - інструктор обкому партії Ф. Калініченко. Він ознайомився з реальним станом справ і в Дніпропетровськ "полетіла"" Доповідна записка про стан збирання урожаю та хлібозаготівлі в Царекостянтинівському районі", датована 11 серпня 1932 року.

Приведено характерну цитату з неї: "До плану хлібозаготівлі в районі ще не приступили, навколо хлібозаготівлі не розгорнуто масово-політичної роботи, не дається рішучої відсічі особам, що затримують виконання плану хлібозаготівель. Це привело до того, що липневі завдання на 3600 тонн виконано лише на 220 тонн, а серпневе завдання першої п'ятиденки з 840 тонн виконано на 438 тонн і 2-ої п'ятиденки 1260 тонн виконано на 200 тонн.

Взяті темпи хлібозаготівлі не забезпечують виконання серпневого завдання в розмірі 14000 тонн, як в районі так і на місцях, почувається спокійний настрій, не має рішучої боротьби за його виконання, а в окремих місцях намічають спочатку заскирдувати хліб, а потім займатися хлібозаготівлею" [1, арк.35].

Після цієї "Довідки"- доносу обком вжив відповідних заходів для подолання опору царекостян- тинівців.

Райком партії надіслав таємну директиву (після ознайомлення її повертали в райком) секретарям партосередків та уповноваженим райкому по хлібозаготівлі, якою зобов'язував особисто перевіряти повідомлення про "окремі випадки голодування колгоспників" і викривати "куркульську контрреволюційну агітацію, спрямовану на зрив сільгоспкомпанії".

Про всі такі випадки секретарі райкому повинні були повідомляти в обком партії. Наприклад, предметом детального партійного розслідування був випадок поїдання м'яса мертвого коня, який трапився в с. Олексіївці, в комуні ім. Петровського в бригаді № 2. Цей факт особисто перевіряв секретар місцевого партосередку, доповів про обставини "справи" в райком, а секретар райкому, в свою чергу, надіслав депешу в обком. Партійні "слідчі" встановили, що кінь загинув від запалення легень. Частину м'яса з нього зварили і з'їли в кімнаті на конюшні члени комуни Г. Іщенко, П. Івченко, П. Сименко, П. Іщенко та Д. Богомол. Частину м'яса взяв член комуни І. Логвин. В своїй доповідній в обком партії секретар райкому писав: "Крім цього, дружини Д. Богомола та І. Логвина, які працюють телятницями, брали м'ясо з теляти, котре загинуло. У них знайдено м'ясо сире й обварене. Як стверджує ветлікар, теля загинуло від виснаження. На думку уповноваженого РПК, який цю справу перевіряв, теля навмисне задушили, оскільки всі тварини мають середній та гарний вигляд" [2, арк. 147].

Всі випадки використання для їжі м'яса дохлих коней ретельно перевіряли "партійні слідчі". Виявляється, що колгоспник артілі ім. 14-річчя Жовтня П. Яковенко брав м'ясо з коня, котрий загинув "з метою провокації голоду". На думку партійних перевіряючих, П. Яковенко не міг голодувати, бо за соцстаном він заможний селянин, мав 336 трудоднів, отримав з колгоспу 7 цнт зерна. Фінал цього випадку такий - П. Яковенка заарештували.

В колгоспі "Вирішальна": (с. Водяне) конину брали не колгоспники, а куркульські елементи - Охтирок (брат куркуля висланого за межі України), Цибулько (виключений з колгоспу, як соціально- чужий елемент). Комсомолець Заєць розповсюджував "чутки": "Люди голодують, їдять дохлятину" [2, арк. 148].

На бюро Дніпропетровського обкому 02.08.1932 року було затверджено уповноважених на хлібозаготівлі. В Царекостянтинівський район був направлений тов. Кравченко [3, арк.12].

Як правило, уповноваженими в райони посилали "чужаків"- партійних функціонерів з обласного центру та інших районів. Партійні та комсомольські кадри для області в той час готували 5 радпа- ртшкіл. На осінній прийом 1932 року до Царекостянтинівського райкому партії був доведений план - направити до Оріхівської радпартшколи 10 членів партії та 6 членів Л КСМУ [3, арк.30].

Незважаючи на присутність в районі уповноваженого, стан